Порушення Конституції, загроза нацбезпеці чи збереження ідентичності? Реакції на законопроєкт про множинне громадянство

Верховна Рада ухвалила 17 грудня у першому читанні законопроєкт про запровадження множинного громадянства. Далі – документ доопрацюють після консультацій зі Світовим конгресом українців, повідомили парламентарі. Також його вивчать у Конституційному Суді.

Дата остаточного голосування наразі невідома – втім, вже зараз навколо нього точаться дискусії серед політиків і закордонної спільноти українців. Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода зібрав їхні реакції щодо законопроєкту про запровадження інституту множинного громадянства в Україні.

Ухвалений за основу законопроєкт №11469 президент України Володимир Зеленський подав на розгляд парламенту ще у серпні цього року.

Що пропонують? Документ ініціює надати громадянам України можливість мати кілька паспортів різних країн і окреслює умови множинного громадянства.

Передбачається, що іноземне громадянство можн абуде набувати зі збереженням українського. А право на український паспорт, відповідно до законопроєкту, отримають іноземні громадяни – однак наразі немає чіткості, з яких саме країн. Саме цей момент викликав дискусії серед парламентарів.

У тексті законопроєкту ідеться про іноземців та осіб без громадянства, які приєдналися до українського війська під час війни з Росією. Також документ перераховує, за яких підстав особа може втратити українське громадянство – наприклад, у випадку, якщо людина добровільно отримала паспорт держави-агресорки чи проходила у ній військову службу за контрактом.

Наразі текст чекає доопрацювання. Як повідомили у Верховній Раді, законотворці консультуватимуться, зокрема, зі Світовим конгресом українців. Очолюватиме робочу групу, яка підготує документ до другого читання, депутат від «Слуги народу» Андрій Мотовиловець. Про це у своєму Facebook повідомила його соратниця Євгенія Кравчук. Сам Мотовиловець поки ніяк не коментував свої плани щодо роботи над проєктом закону.

Окрім цього, також свій висновок про документ має підготувати і Конституційний Суд, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Річ у тім, що основний закон чітко визначає: «В Україні існує єдине громадянство». Тож судді КСУ мають визначити, чи не порушує проголосований документ Конституцію.

Ідея про створення інституту множинного громадянства – не нова. Уперше про неї президент України Володимир Зеленський згадав ще у 2021 році, і тоді ж він подав відповідний законопроєкт. Також про таку ініціативу він згадував і під час представлення «Плану внутрішньої стійкості» у листопаді, акцентуючи саме на українцях за кордоном.

«Маємо визнати цю реальність, українці – це вже глобальна нація, і маємо не намагатися обмежити їхні права, а спрямувати в інтересах України», – сказав тоді глава держави з трибуни парламенту.

Реакції політиків Проєкт закону підтримали 247 народних депутатів. «За» проголосували представники різних політичних сил, окрім «Батьківщини» та «Європейської солідарності». Саме члени останньої партії вже виступили з критикою президентського законопроєкту.

«Це множить кількість населення, яке уявлення не має про Україну, але отримає виборче право», – зазначає представниця «ЄС» Ірина Геращенко у своєму Facebook. За її словами, право на участь у виборах для власників кількох паспортів є «загрозою для національної безпеки».

У своєму дописі депутатка звернула також увагу на підстави припинення українського громадянства – якщо людина добровільно отримає паспорт країни-агресорки або має судимість. У документі йдеться, перш за все, про злочини проти основ нацбезпеки України та терористичні дії. На думку Геращенко, такі норми «посилюють тоталітарну державу і створюють значні зловживання».

Соратник Геращенко, історик і нардеп від «ЄС» Володимир В’ятрович теж акцентує на недоліках законопроєкту – зокрема, про те, що наразі невідомо, громадянство яких країн можна мати одночасно з українським.

«Якщо в попередній версії президентського проєкту був перелік 33 держав Європи і «великої сімки», з якими українці зможуть мати множинне громадянство, то тепер цей перелік зник. Натомість у законопроєкті написано, що його ухвалять колись окремим законом. Які там будуть країни?! (…) Яка логіка голосувати за нього окремо? Навіщо голосувати за кота в мішку?», – зазначив політик.

Також В’ятрович звернув увагу, що проєкт закону не передбачає складання іспитів з української мови та історії України для тих іноземців, які хочуть отримати громадянство.

«Нам пропонують множити число громадян, які не мають уявлення про Україну, її історію, правовий лад і зовсім не володіють українською мовою», – написав В’ятрович у своєму Facebook.

Критиком законопроєкту виступив і колишній член президентської команди Дмитро Разумков. Він, як і Геращенко, звернув увагу на підстави позбавлення українського громадянства для тих, хто, до прикладу, отримав російське.

«Президентський законопроєкт небезпечний для українців, що опинилися в окупації і яких Росія примусово паспортизує. Він передбачає втрату громадянства України тими, хто отримав російський паспорт. А як визначити – добровільно чи примусово вони це зробили?! Хто дасть відповідь?», – зауважив Разумков у своєму Facebook.

Думки світового українства На законопроєкт №11469 вже відреагували у Світовому конгресі українців (СКУ). Там зазначили, що «вітають» його ухвалення і назвали це «значним кроком вперед у визнанні різноманітної та глобальної природи української громади, а також інтеграції України до ЄС».

Організація впродовж тривалого часу виступає за впровадження інституту множинного громадянства в Україні. За словами очільника Європейського конгресу українців Богдана Райчинця, українці за кордоном зверталися до влади з такою ідеєю ще у 2014 році – втім, безуспішно.

«Упродовж багатьох років СКУ виступав за таке законодавство, розуміючи його потенціал для підвищення глобальної присутності України та підтримки прав українців, які проживають за кордоном. Цей закон дозволить українцям зберігати свою спадщину та ідентичність, одночасно роблячи внесок у країни їхнього проживання та Україну», – йдеться у заяві конгресу від 17 грудня.

А президент СКУ Павло Ґрод раніше застерігав, що без інституту множинного громадянства Україна може втратити мільйони своїх людей– воєнних біженців, які покинули країну після 2022 року.

«Багато з тих, з ким ми спілкуємося, подаються як не на громадянство, то щонайменше на постійне перебування. І це буде перетворюватися в громадянство. І як ті люди будуть брати іноземне громадянство, тоді вже закон України не дозволяє, щоб вони далі лишилися громадянами України. І це створить такий законний конфлікт, де ми можемо втратити мільйони українців, українських громадян без створення правильного законодавства», – пояснював Ґрод.

Водночас, там також звернули увагу на необхідність доопрацювати документ.

Як і українські політики, в СКУ вказали на відсутність списку країн, громадяни яких можуть отримати український паспорт, та на необхідність норми про обов’язкове знання української мови та історії.

«СКУ готовий тісно співпрацювати з Верховною Радою України для включення цих важливих елементів у фінальний закон. Ці рекомендації є критично важливими для забезпечення того, щоб це законодавство відповідало найвищим стандартам ефективності, справедливості та безпеки, одночасно сприяючи інтересам України та українців у всьому світі», – зазначили в Світовому конгресі українців.