Війна та окуповані території України у заявах Путіна. У чому сам себе заперечив?

Що ще казав очільник Кремля про окуповані терени та про підсумки року «по-путінськи»? Про це читайте далі в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Очільник РФ Володимир Путін розповів про «величезну програму для відновлення та розвитку захоплених територій, яка розрахована до 2030 року. За його словами, робота вже ведеться і вестиметься по цілій низці напрямків: це і відновлення доріг, і відновлення житла, об’єктів ЖКГ та соцкультпобуту.

За словами Путіна, зараз на окупованих територіях відновлена 21 тисяча обʼєктів, з них 11 тисяч — за рахунок федерального бюджету, а ще 10 тисяч — коштом російських регіонів, які взяли «шефство» над захопленими територіями України. Конкретної інформації, про які саме обʼєкти йдеться, Путін не навів.

«Ми бачимо зараз реальні масштаби «відновлення». Вони стосуються переважно дорожньої інфраструктури. І багато розмов про замінені двері, наприклад. Я коли читаю окупаційні канали, які розповідають, що шефи поставили нові двері, це подається як велика подія», – зауважив заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, який досліджує ситуацію на півдні, зокрема на окупованій частині Херсонщини.

Податкове відродження в окупації? Під час «прямої лінії» Путін окремо говорив і про податковий потенціал захоплених територій, назвавши його «дуже великим». За інформацією російського президента, податкові надходження дедалі зростають. Разом із тим, він не навів точних цифр і не зазначив, за який час розмір зібраних податків збільшився.

«У Запоріжжі, на Херсонщині взагалі зростання вимірюється сотнями відсотків. Там, правда, відповідні цифри набагато менші, база набагато менша, але зростання яке?! Сотнями відсотків, 200 із лишком відсотків і там, і там. Тобто податкова база хороша, відродження йде досить швидко і всі ці регіони виходять у зону самозабезпеченості», – заявив Путін.

Попри те, що Путін каже про високий потенціал окупованих територій, зараз ці регіони є глибоко дотаційними, наголошує Директор Центру стратегічного розвитку територій з Мелітополя Андрій Орлов.

Причому російській владі доводиться покривати до 67% місцевих бюджетів. Словам російського президента про стрімке зростання податкових зборів Орлов не вірить.

Курс на привласнення чужого Окупаційна влада відзвітувала, що з підконтрольної Росії частини Запоріжжя на «пряму лінію» надійшло 6,5 тисяч запитань. А з захопленої частини Херсонщини — 3 тисячі. Жителів окупованого Запоріжжя, за даними організаторів, понад усе хвилювали – виплата компенсацій, підтвердження стажу та затримка заробітної плати.

«Щодо Запорізької області, якщо уважно подивитися, там стояли питання житла і його оформлення. А друге питання – це повернення додому. І тут слід зрозуміти, що це не про те, щоб зробити так, щоб якомога більше людей, які мешкали в тій самій Запорізькій області, на тимчасово окупованій території, повернулися. Це саме про те, щоб вони не повернулися. Адже питання оформлення житла – це питання привласнення якомога більше житла, щоб переоформити на те населення, яке планується, що там буде проживати. Це вбачається саме таким чином, хоча декларується, як достатньо позитивний, правильний напрямок, який слід розвивати», – пояснив Орлов.

Сам же Путін під час виступу фактично висловився за те, щоб окупаційна влада відбирала квартири у людей, які виїхали з окупації. Цю тезу він розвинув на прикладі Маріуполя.

«У місті є п’ять тисяч безхазяйних квартир. Місцевій владі треба перестати їх притримувати, а треба розподіляти між людьми. Звісно, все має бути законним – ще хтось повертається, треба все це продумати. Але ці питання слід вирішувати», – сказав Путін.

Також президент Росії стверджує, що в Маріуполь після початку російської окупації повернулися 300 тисяч людей. Тоді як Міністерство соціальної політики України у відповідь на запит Радіо Свобода повідомляло, що загалом на окуповані території повернулася 1000 людей. За час промови Путін згадав про захоплену частину Запорізької області тричі, а Херсонщини – двічі.

«Треба сказати, що Путін достатньо мало говорив про окуповані території, з тим, що очікувалося. Ми чули заяву про високі податки на Херсонщині, про будівництво кільцевої дороги навколо Азовського моря. Цей проєкт він буде продавати місцевим мешканцям і Росії, як важливий розвитковий проєкт, який «надасть нового імпульсу для розвитку» Херсонщини, Запоріжжя та інших територій. Навколо цього, очевидно, буде крутитися їхня пропаганда найближчим часом. Хоча зрозуміло, що по факту дорога є, її, можливо, будуть розширяти, робити такий же проєкт, як траса «Таврида», з яким вони довго носилися і дорого продавали, зокрема, кримчанам. Тобто тут слід очікувати приблизно того ж масштабу корупції і пропаганди», – вважає Сергій Данилов.

Суперечливість Кремля Говорячи про високий податковий потенціал окупованих територій, Путін закликав жителів Росії допомогти – «підставити плече». Політолог Володимир Фесенко вважає це відповіддю на вкорінене незадоволення у російському суспільстві.

«Ну і я скажу про суперечність, яка вже існує в Росії ще з 2014 року. Багато людей з глибинки незадоволені тим, що гроші йдуть не на них, а на окуповані території. До речі, навіть в одному з запитань це проявилося на пресконференції, коли один з кореспондентів з Підмосков’я сказав, що ви краще там зробіть щось для Підмосков’я, а не для окупованих територій. Це просто ілюстрація цієї суперечності, яка вже давно існує. І вона буде тільки посилюватись. Тому що наступного року в Росії вже буде складніша економічна ситуація. Треба буде вибирати: або гроші на війну, або на зарплату та інші соціальні випадки. Про розвиток я вже не кажу», – зауважив політолог.

Зробив президент Росії й загалом кілька заяв про перебіг війни та перспективу перемовин. Зокрема, він повторив тезу про те, що нібито готовий до переговорів. Але і тут очільник Кремля суперечить сам собі, каже Фесенко.

«Навіть в рамках однієї та тієї ж пресконференції Путін суперечив сам собі. От він каже, що готовий до переговорів і компромісів, а коли його запитали про те, чи готовий він негайно припинити вогонь, що він відповів? «Ребята не могут остановиться. Ребята должны ити вперед». От вам одна теза Путіна суперечить іншій. Теза про готовність до припинення війни, до переговорів, до компромісів – це для Дональда Трампа (новообраного президента США – ред.). Ось Трамп готовий до певних компромісів, але компромісів на своїх умовах. От далі запитання – а як же заяви Путіна, які ретранслюють інші його посіпаки, які стосуються того, що він хоче Запоріжжя і Херсон? Це що, готовність до компромісів така? Чи це компроміс для Путіна? Як розцінювати заяви представника РФ в ООН Небензі, яку він нещодавно озвучив, що «Росія проти будь-яких заморозок і припинень вогню, Росія буде йти вперед», як мінімум, поки не відновить контроль над чотирма анексованими українськими регіонами. Вони навіть хочуть отримати те, що не контролюють. Це що, готовність до компромісу? Якось це сумнівно виглядає», – зазначив політолог.

• Наступного дня після «прямої лінії» Путіна – 20 грудня Херсон зазнав потужного артилерійського обстрілу. Голова ОВА Олександр Прокудін повідомив, що в напрямку міста спробували прорватися російські диверсійні групи, але їх виявили і знищили Сили оборони України. Внаслідок обстрілів у місті є поранені та загиблі.
• Також російські військові завдали по Україні чергового комбінованого удару. Застосували балістичні ракети та безпілотники.