7 прийомів маніпуляцій у суперечках. Як їх розпізнати

7 прийомів маніпуляцій у суперечках. Як їх розпізнати

Підпис до фото, Що краще ви навчитесь помічати маніпуляції, то легше вам буде виявляти їх в чужих аргументах

• Author, Аманда Руджері
• Role, BBC Future
• 10 хвилин(и) тому

Як часто під час дискусії вам доводилось чути: “Та це всім відомо”, “Ви просто недостатньо освічені, щоб зрозуміти задум”, “Так робили наші предки”?

Почути такі “аргументи” можна в політиці, соцмережах, ЗМІ, від друзів, родичів чи випадкових опонентів.

Це – прийоми хибної аргументації, або логічні хиби. Хтось вдається до них несвідомо, хтось навмисно.

Першими логічні хиби почали використовувати ще античні філософи.

На перший погляд вони виглядають нормально, але насправді містять приховану ваду, подвійне дно.

Це тривожний знак, що має викликати більше запитань та обговорень.

Чому це важливо? Що краще ви навчитесь їх помічати, то легше вам буде виявляти хиби в чужих аргументах та перенаправляти діалог на те, що є важливим у дискусії. Це також покращить вашу здатність мислити критично.

Ось сім логічних хиб, яких варто уникати.

1. Брак знань

Опонент може заявити, що відсутність доказів чогось є доказом протилежного: “Хатні духи існують, бо ніхто не довів, що їх немає”.

Ця логічна хиба часто використовується прибічниками теорій змови.

Підпис до фото, За деякими оцінками, понад 10 мільйонів людей вірять, що світом керують люди-ящуриПопросіть одного з понад 10 мільйонів людей, які вірять, що світом керують розумні ящури, довести це твердження, і він може відповісти: “Ну, ці ящури надто розумні, щоб залишити після себе докази”.

Саме це і робить ситуацію такою небезпечною! Як ви можете заперечити, що це неправда?

Зрештою ви, можливо, почухаєте потилицю, але, сподіваюся, не тому, що вас переконали.

Це типовий прийом апеляції до браку знань.

Однак такий підхід – хибний, оскільки відсутність доказів не підтверджує існування чого-небудь. А просто вказує на брак інформації.

2. “На себе подивись”

Одним з типових прикладів логічної хиби є апеляція до особистості.

Замість того, щоб навести аргументи, опонент переходить до критики чи навіть образ суперника.

Наприклад, політичний кандидат під час дебатів каже, що вибір одягу, майстерність гри в гольф чи зачіска опонента означають, що він не може бути хорошим лідером.

Або після того, як жінка презентувала красномовний і переконливий аргумент на користь більш справедливої системи оподаткування, опонент-чоловік запитує аудиторію: “Чи можемо ми вірити словам жінки, яка незаміжня і дивно пахне”.

3. Слизький схил

Це коли якусь подію чи ситуацію подають як першопричину масштабної чи катастрофічної ситуації.

При цьому людина, яка лякає співрозмовника жахливими наслідками, не наводить вагомих аргументів на користь того, що саме такий розвиток подій є найбільш імовірним.

До такої логічної хиби часто вдаються батьки, що забороняють підліткам щось робити.

“Якщо я дозволю тобі піти на рок-концерт і стояти на вухах до другої ночі посеред шкільного тижня, – каже батько донці, – то скоро ти гулятимеш ночами щодня, будеш запізнюватись на уроки, постраждають твої оцінки, ти не вступиш до інституту”.

Дитині помилка очевидна – один концерт не означає, що вона веселитиметься до другої ночі щодня.

Підпис до фото, Завжди корисно подивитись на ситуацію об’єктивно і комплексно, перш ніж робити висновкиБатько вдається до хиби слизького схилу, щоб виправдати своє небажання відпускати доньку на концерт.

Або ще один приклад: якщо підліток спробував курити, то він обов’язково скоро почне пити чи “колотися всякою гидотою”.

Така логіка часто ігнорує нюанси і спрощує ситуації, не беручи до уваги безліч інших чинників, які можуть вплинути на розвиток подій.

4. Солом’яне опудало, або підміна тези

Це коли первісний аргумент опонента перебільшують або перекручують, й заперечують саме цю нову версію так, начебто опонент від самого початку стверджував саме це.

Так створюється “солом’яне опудало”, яке простіше атакувати і знищити.

Цей прийом я постійно бачу в соцмережах.

Ось приклад такого аргументу.

Хтось каже: “Надмірне споживання цукру підвищує ризик розвитку хвороб серця”. А у відповідь чує: “Цукор вбиває всіх. Що ж тепер його заборонити? Це ж абсурд!”

Початковий аргумент спотворено, що робить його легшим для ураження.

Один зі способів боротися з цією хибою, а також загострити власне мислення – представити аргумент опонента в найкращому світлі (можливо, навіть краще, ніж він сам) і тільки потім сказати, чому ви з ним не погоджуєтесь.

5. Апеляція до авторитету

Такий прийом використовують для підвищення статусу відповіді. “Так говорив сам Авраам Лінкольн, невже ви його не поважаєте?!”

Хиба полягає в тому, що чиїсь повноваження, слава чи репутація самі по собі є доказом його правоти.

Якщо люди сприймають когось як авторитет, вони мають вроджену когнітивну упередженість, яка змушує їх вважати цю людину експертом з усіх питань (навіть тих, в яких вона не має жодного досвіду).

Підпис до фото, Багато хто вірить порадам і рекомендаціям Гвінет Пелтроу щодо здоров’я, тому що вона відома акторкаЩе більш проблематичною є версія, відома як “апеляція до недоречного авторитету”.

Наша схильність вірити словам відомих людей, навіть якщо вони не мають жодних знань з цього питання – класична тенденція в сучасному світі.

6. Чорно-біле

Це коли опонент пропонує тільки дві опції як єдино можливі, хоча насправді варіантів – більше.

Згадайте відомий давній вислів: “Ви або з нами, або проти нас”.

Бінарне чорно-біле мислення не дає змоги врахувати безліч змінних, умов і контекстів, у яких може існувати більше, ніж тільки дві представлені можливості.

Це вводить в оману і перешкоджає раціональному, чесному обговоренню.

7. Червоний оселедець, або відвертальний маневр

Опонент використовує інформацію, що не стосується справи, щоб уникнути запитань чи перевести розмову в інше русло.

Політики часто використовують цей прийом, щоб відвернути увагу від складних або спірних тем.

У побутовій суперечці з партнером це може виглядати так: “Ти зачепив мої почуття, коли повівся так”. У відповідь можна почути: “Ну, ти ж ніколи не виносиш сміття!”

У політиці одним з найвідоміших прикладів є ситуація, коли Росію звинувачують у порушенні прав людини, а її лідери відповідають: “А як же Захід?”

Підпис до фото, Російські політики часто використовують прийом “червоний оселедець”Завжди корисно подивитись на ситуацію об’єктивно і комплексно, перш ніж робити висновки

Розуміння та виявлення логічних хиб може стати справді корисним способом критично осмислити прочитане чи побачене, а також спрямувати (і втримати) бесіду в потрібному руслі.