Кремль відкинув заклик Трампа

● Кремль відкинув заклик Трампа і пропонує тому зробити перший крок. Кремль відкинув заклик нового президента США Дональда Трампа до негайного припинення вогню в Україні, але заявив, що готовий до переговорів про довгострокову мирну угоду. Про це написало агентство Bloomberg. «Припинення вогню — це шлях в нікуди», яким Україна скористається для нарощування свого військового потенціалу, заявив сьогодні міністр закордонних справ РФ Лавров.

За словами Лаврова, Кремль готовий до консультацій з адміністрацією Трампа, але лише якщо переговори «будуть по суті», — мовляв, потрібні «остаточні юридичні домовленності», які стосуватимуться «першопричин» війни. До таких керівник російської дипломатії відніс порушення зобов’язань про нерозширення НАТО на схід та «утиски» російськомовних в Україні. «Діалог перервали американці, тому їм робити перший крок, — заявив Лавров. — Ми чекаємо офіційного формулювання політики адміністрації Трампа щодо Росії».

● А ще Лавров спробував розсварити Київ та Париж. Адже під час сьогоднішнього інтерв’ю керівник путінської дипломатії почав стверджувати, що Франція нібито «неодноразово» зверталася до РФ по «закритих каналах», пропонуючи налагодити діалог з питання війни в Україні без участі Києва. І додав, що Москва нібито була готова послухати пропозиції Парижа.

«Кілька разів були по закритих каналах звернення наших французьких колег: давайте ми допоможемо, налагодимо діалог з українського питання. До речі, без жодної України, просто діалог з українського питання, нібито в порушення принципу, який Захід постійно повторює про те, що «ні слова про Україну без України», — заявив путінський міністр.

● Корейський сценарій для України? Ні адміністрація чинного президента США Джо Байдена, ні майбутня адміністрація Дональда Трампа не готові запропонувати Україні гарантії безпеки у формі вступу до НАТО, проте їм є альтернатива. Про це у своїй статті для Foreign Affairs написав Семюел Чарап, старший політолог аналітичного центру RAND Corporation і експерт з російської політики. Він вказав, що, крім іншого, вступ до НАТО потребував би схвалення 32 країн-членів Альянсу. Процес зайняв би в кращому разі місяці і залежав би від реалізації Україною безлічі реформ, які не мають нічого спільного з вирішенням війни.

Насправді, написав Чарап, існують інші, потенційно ефективніші способи надати гарантії безпеки Україні. Адже з часів Другої світової США неодноразово брали на себе двосторонні безпекові зобов’язання перед союзниками і партнерами в постконфліктних ситуаціях. Так було з Південною Кореєю після закінчення корейської війни та з Ізраїлем після закінчення війни Судного дня 1973 року. «Ці підходи, які допомогли створити тривалі періоди відносної стабільності та миру, могли б стати моделями того, що може бути запропоновано Україні на майбутніх переговорах», — підкреслив експерт.

Чарап також зазначає, що союзникам України необхідно подумати про те, як краще її озброїти, щоб забезпечити стійкий мир.

● Байден посилить військову допомогу Україні через російську ракетну атаку на Різдво. Президент США Джо Байден відреагував на нічну повітряну атаку РФ по Україні на Різдво, доручивши Пентагону посилити постачання озброєння нашій країні.

У заяві очільника Сполучених Штатів наголошується, що в ранні години Різдва Росія завдала ракетних ударів і використовувала безпілотники для атак на українські міста і критично важливу інфраструктуру. Метою агресора було позбавити українців доступу до тепла та електрики в зимовий період. «Дозвольте мені прояснити: український народ заслуговує на те, щоб жити в мирі та безпеці. Сполучені Штати та міжнародна спільнота продовжуватимуть підтримувати Україну доти, доки вона не здобуде перемогу над російською агресією», — наголосив Байден.

Президент США також повідомив, що за останні місяці Україні було надано сотні ракет ППО, і ще більше таких поставок очікується.

У ніч проти 25 грудня країна-терорист Росія комбіновано атакувала Україну ракетами різних типів, ударними дронами Shahed і дронами-імітаторами. Повітряні сили виявили 184 повітряні цілі, 113 було збито. Як повідомили Повітряні сили в Telegram, окупанти атакували об’єкти паливно-енергетичного сектору України. Ударів зазнали об’єкти в Харківській, Київській, Дніпропетровській, Полтавській, Житомирській, Івано-Франківській та Запорізькій областях, є пошкодження. «Кожен російський масований удар потребує часу на підготовку. Це ніколи не спонтанне рішення. Це усвідомлений вибір не тільки цілей, але й часу та дати. Сьогодні Путін свідомо обрав Різдво для атаки. Що може бути більш нелюдським?» — написав з приводу великої ракетної атаки росіян президент Володимир Зеленський.

● А ще Джо Байден в останні тижні перебування на посаді думає над введенням серйозних санкцій проти енергетичного сектору РФ. Про це написала The Washington Post, посилаючись на чотирьох людей, знайомих з цим питанням.

● Відключення триватимуть до квітня? Наслідки удару 25 грудня по енергосистемі для України є набагато гіршими, ніж це було під час попередніх двох. Бо якщо ті були сфокусовані здебільшого по підстанціях компанії Укренерго, то останній удар був спрямований саме на балансуючі потужності, — це насамперед теплові електростанції, теплоелектроцентралі та гідроелектростанції компанії Укргідроенерго. Пошкоджено чи зруйновано до 2 ГВт. Фокус був на Дніпровський і Харківський енерговузлах. І на сході зараз утворився великий дефіцит потужності. У результаті потрібно більше електроенергії передавати з заходу на схід, з чим є певні складнощі. Про це Radio NV розповів Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

«Ми бачимо, що ворог намагається створити складнощі і відокремити енергетичну систему України — лівобережжя від правобережжя, — щоб максимально ускладнити ситуацію саме на лівому березі України. Поки йому це не вдалося, але він намагається це зробити», — пояснив Омельченко. Експерт додав, що удари були завдані по генеруючим потужностям, а їх відновлювати набагато важче, ніж потужності підстанцій компанії Укренерго, це може затягнутися на місяці. «І тому, найімовірніше, ми можемо бути з графіками погодинних відключень [електроенергії] до закінчення осінньо-зимового періоду, тобто до середини квітня», — вважає Омельченко.

● Удар по ворожій балістиці. Повітряні сили ЗСУ уразили об’єкт військово-промислового комплексу у місті Кам’янськ-Шахтинський Ростовській області РФ, що виробляє тверде паливо для російських балістичних ракет, повідомило СтратКом ЗСУ.

У ЗСУ не уточнили дату атаки. Проте відомо, що Кам’янськ-Шахтинський зазнало удару 18 грудня, — тоді російські пропагандисти писали про атаку щонайменше десятьма ракетами ATACMS.

● Близько 5−00 ранку 26 грудня у російському Воронежі пролунали вибухи в районі військового аеродрому Балтімор. Пожежі за результатом вибухів не зафіксовано, проте повітряну тривогу скасовано лише о 6-й.

● Російська ППО збила пасажирський літак. Причиною аварії літака авіакомпанії Azerbaijan Airlines (рейс Баку-Грозний) в казахстанському Актау Казахстан стала російська ракета класу «земля-повітря», написало Euronews із посиланням на джерела в уряді Азербайджану.

Співрозмовник видання в уряді Азербайджану розповів, що пошкодженому літаку не дозволили приземлитися в російських аеропортах. За словами джерел в уряді, ракету випустили по рейсу 8432 під час безпілотної авіації над Грозним, і її уламки вразили пасажирів і членів екіпажу, вибухнувши поруч із літаком у середині польоту. Пошкодженому літаку наказали летіти через Каспійське море в бік Актау. Згідно з отриманими даними, системи GPS-навігації повітряного судна були заглушені на всьому шляху польоту над морем.

25 грудня літак, що летів із Баку до Грозного, рушив до Казахстану і розбився неподалік аеропорту міста Актау. На борту було 67 людей, 38 загинули.

Учора в Грозному місцеві жителі зафіксували атаку безпілотників, повідомив Кавказ.Реалії (проєкт Радіо Свобода). За даними опозиційного чеченського TГ-каналу Niyso, у Грозному прогриміли щонайменше чотири-п’ять вибухів, а в районі бази 2-го спецполку МВС впало кілька дронів. Водночас Мережею почало ширитися відео, на якому видно отвори на хвості азербайджанского літака, що сьогодні летів з Баку у Грозний і впав у Казахстані.

● Серйозна втрата для флоту країни-агресора. Великий суховантаж Урса Майор, який затонув 23 грудня у міжнародних водах між Агіласом і Ораном після вибуху в машинному відділенні, був «ветераном військових перевезень», задіяним у роботі так званого Сирійського експресу — доставляв все необхідне для військової бази РФ в Тартусі. Про це розповів речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Коментуючи відео з місця аварії, речник зазначив, що Урса Майор перевозив доволі коштовне і складне обладнання. Раніше ОSINT-аналітик Олівер Александер повідомив, що суховантаж перевозив два мобільні крани Liebherr для порту Владивостока, а також два 45-тонних люки для будівництва нового атомного криголама проєкту 10510.

● Кремль планує напад на Естонію? Естонія занепокоєна тим, що країна-агресор Росія може спробувати використати тему «захисту російської діаспори» для провокування конфлікту та захоплення східних регіонів країни, щоб потім змусити НАТО вступити у глобальну війну. Про це написало Politico.

«Особливу увагу Кремля» привертає прикордонне місто Нарва, яке стало епіцентром протистояння з постійними провокаціями з боку РФ. Серед них — глушіння супутникового сигналу, крадіжки прикордонних навігаційних буїв, активна пропаганда та застосування розвідувальних безпілотників.

Росія, схоже, вже почала гібридну війну проти Естонії:

● Фінляндія зупинила російський корабель. Фінляндія перевіряє нафтовий танкер Eagle S на предмет того, чи міг він пошкодити підводний електрокабель між Фінляндією та Естонією. Цей танкер є частиною російського тіньового флоту (перевозить нафту з Росії до Єгипту). Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на джерела, знайомі з розслідуванням. У матеріалі зазначається, що фінська влада зупинила Eagle S після того, як був пошкоджений електрокабель Estlink 2. Танкер помітили під час інциденту, коли він проходив над кабелем.

25 грудня між Фінляндією та Естонією було перервано електропостачання через відключення підводного кабелю Estlink 2. Енергетики не виключили вандалізм. Поліція Фінляндії розслідує ймовірну причетність іноземного судна до пошкодження підводного електрокабелю Estlink 2.

● Пошкоджено ще три кабелі. Крім несправності Estlink 2, 25 грудня компанії Elisa Eesti AS і CITIC Telecom CPC повідомили естонський Департамент захисту прав споживачів і технічного нагляду про збої в роботі ще трьох морських кабелів зв’язку між Естонією і Фінляндією. Відбулося екстрене засідання уряду.

Естонія має резервні варіанти з’єднання — у разі пошкодження підводних кабелів використовуються альтернативні морські або наземні лінії через Латвію. Це забезпечує стабільний інтернет-зв’язок і безперебійну роботу сервісів. Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс заявив, що якщо навмисні атаки на підводні кабелі в Балтійському морі триватимуть і далі, це може мати наслідком перегляд міжнародного морського права.

● Європейці вже не хочуть підтримувати Україну до перемоги. Завершення війни в Україні, розв’язаної країною-агресором Росією, шляхом переговорів є варіантом, якому віддали перевагу у чотирьох із семи країн ЄС. Про це свідчать результати опитування YouGov, проведеного в грудні у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та Великій Британії, написала The Guardian.

Бажання громадськості підтримувати Україну до перемоги (навіть якщо це означало б продовження війни) різко впало у всіх семи країнах за останні 12 місяців. Водночас опитування показало, що підтримка такого варіанту, як припинення бойових дій через переговори, навіть якщо це залишить під контролем Росії частину українських територій, зросла в усіх країнах, — і йому віддали перевагу у чотирьох із них.

Готовність підтримувати Україну доти, доки вона не переможе Росію, залишалася високою у Швеції (50%) і Данії (40%), а у Великій Британії – 36%, однак ці рівні знизилися на цілих 14 пунктів порівняно з січневими показниками в 57%, 51% і 50%, написала The Guardian. За той самий період відсоток тих, хто за досягнення миру мир шляхом переговорів, зріс із 45% в Італії до 55%, в Іспанії – до 46%, у Франції – до 43% (35%), а в Німеччині – до 45% (38%), що супроводжувалося відповідним падінням готовності підтримувати Україну до її перемоги.

І насамкінець:

● Зміни у справі про вбивство Фаріон. Підозрюваному у вбивстві мовознавиці та політикині Ірини Фаріон 18-річному мешканцю Дніпра В’ячеславу Зінченку змінили кваліфікацію злочину, — тепер його, як пояснили в Нацполіції, підозрюють в умисному вбивстві особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку з мотивів національної нетерпимості, та у незаконному поводженні зі зброєю. Юнакові загрожує довічне позбавлення волі.

Справу скеровано до суду.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє – своє та країни.