Навчальні центри ЗСУ. У Генштабі відповіли на скарги

Перед тим, як подивитися в очі справжній війні, мобілізовані мають пройти базову підготовку у навчальних центрах ЗСУ. Від її якості у тому числі залежить і успішність тих чи інших операцій на фронті, і здоров’я та життя мобілізованого та його побратимів. Тривалий час анонімно військові вказували на серйозні проблеми у цій підготовці. Подекуди – критичні. І от наприкінці року про це вже заговорив президент України Володимир Зеленський, а у вищому командуванні кажуть, що працюють над змінами.

Про проблеми у навчальних центрах командири деяких бригад почали говорити публічно цього року. Ще влітку у західній пресі з’явилися статті, що у тому числі через погану підготовку бійців Україна втрачає території на Сході. Про які проблеми йдеться? Військові навіть анонімно про це не завжди говорять охоче, оскільки побоюються наслідків. Проте ми зібрали достатньо свідчень, щоби виокремити основні нарікання.

У першу чергу новобранці скаржаться на короткий термін БЗВП (базова військова підготовка – ред.), дефіцит фахових інструкторів з бойовим досвідом, забезпечення боєприпасами для навчань та побутові умови.

І от вже 27 грудня головком ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Українське військове командування вважає, що підготовка новобранців до участі в бойових діях має тривати два місяці. До цього 9 грудня президент України Володимир Зеленський зібрав Ставку з новим керівництвом Сухопутних військ і доручив провести аудит щодо перезавантаження системи підготовки українських військових.

Наприкінці року, після чисельних запитів про інтерв’ю, журналісти «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) нарешті поспілкувалися з представником Генштабу про проблеми БЗВП.

На запитання Радіо Свобода відповів Євген Межевікін – полковник, Герой України, заступник начальника Генерального управління доктрин і підготовки Генштабу ЗСУ, учасник боїв за Донецький аеропорт з позивним «Адам».

– У Генштабі звернули увагу на проблеми навчальних центрів після того як Зеленський доручив провести аудит?

– Ні, звісно. Цей процес почався набагато раніше. Протягом року вивчався досвід, який набули військові частини. Влітку почали опрацьовуватися нові програми. І от в грудні з’явилась нова програма зі збільшеними термінами базової підготовки. Ці зміни потребують відповідно змін не тільки в структурі самих Збройних Сил, а й самих підрозділів, військових частин. Органів військового управління, які керують цими процесами планування і застосування, і в підготовці особового складу, колективній підготовці і підготовці органів військового управління та офіцерів відповідних штабів.

– Перерахую проблеми про які військові розповідають публічно і не публічно. Це і проблема з матеріальною базою, і з якістю інструкторів, які не були на полі бою, а є лише теоретиками. Які головні, ключові проблеми можете окреслити сьогодні ви?

– Ці проблеми збиралися упродовж певного періоду. Деякі з них не масові. От як наприклад з боєприпасами. Що хтось не відстріляв належну кількість боєприпасів. Наприклад, коли ми дізналися, що в деяких навчальних центрах відбуваються такі порушення, то після аналізу було зрозуміло, що це – несвоєчасна подача заявок і невисвітленість цієї проблеми самими центрами. Це не масово було, а одиничні випадки. По інструкторсько-викладацькому складу теж було проаналізовано, що причина – або недостатня якість підготовки інструкторського складу – або взагалі відсутність підготовки інструкторського складу і неукомплектованість вакантних посад інструкторів в навчальних центрах, в центрах підготовки. Через те, що першочергово потрібно укомплектовувати військові частини, які виконують бойові задачі, немає можливості у командирів відпускати відібраний особовий склад з бойовим досвідом, який виявив бажання бути інструкторами.

– Чи ці програми для навчальних центрів розробляють централізовано?

– Програми і впроваджуються, і розробляються за участю всіх, хто є замовниками і хто впроваджує і контролює ці програми. У цих програмах дозволено вносити зміни до 20%, і це можливість інструкторам, котрі мають бойовий досвід, змінити щось під час навчань. Щось ускладнити або спростити, або покращити для того, щоб якість навчання була більш ефективною. Інструктора не ставлять в рамки, він більш гнучкий. Ці програми не сталі, вони не так, що один раз відпрацювалися – і на все життя. Постійно йде фідбек, у ці програми вносяться зміни, а якщо змін уже дуже багато, то зараз опрацьовується нова програма і після пілотного проєкту, який от зараз завершується.

Тобто всі надають пропозиції щодо впровадження деяких змін. Їх небагато, але вони є. Не буду казати, в якому навчальному центрі, але тут підключаються і громадські організації, які надають допомогу, і партнери, які будуть надавати допомогу в підготовці інструкторів, саме методики. По всіх цих питаннях робота ведеться, і вона не буде затягуватись, відкладатися в довгий ящик. Тому що це вкрай необхідно для наших результатів, для наших підрозділів і для нашої перемоги.

– Ви кажете, що готується один показовий навчальний центр але і зараз також ми стикаємося з тим, що є показові гарні навчальні центри, а є навчальні центри, в яких і умови, у тому числі побутові, жахливі. І ставлення до мобілізованих від інструкторів так само жахливе. Що з цим робити?

– Щоб покращити якість підготовки інструкторів, було запропоновано створення єдиної школи інструкторів, яка буде відповідати тому рівню підготовки, відбору особового складу, який буде навчатися, відповідно, відбору інструкторського складу, котрий буде навчати керівників і навчальних підрозділів, і самої школи. Процес призупинився з ряду причин, але зараз знову цей процес, після того, як на нього звернули увагу і в міністерстві, і в генеральному штабі, знову він буде жити і буде запускатися.

– Якщо у мобілізованих є скарги на умови чи ставлення під час БЗВП, чи можуть вони повідомити про ці проблеми, щоб в Генштабі звернули на це увагу?

– В Міністерстві обороні є Гаряча лінія 1512, є сайт на який можна звертатися. Він у відкритому доступі.

– Чи ви користуєтесь інформацією з цих звернень? Для того, щоб розуміти, які проблеми є. Чи працюють ці звернення, адже люди можуть просто боятися повідомляти про проблеми, щоб не стало гірше.

– Ну от дивіться. Всі скаржаться на корупцію в країні, про якісь порушення в силових структурах і дуже часто звертаються до мене по допомогу. Я першим ділом запитую: от ви готові включитися в роботу, прийняти виклик того корупціонера? Дати йому хабаря, але під наглядом, з супроводженням певних структур? І ми його викриємо, розкриємо всю цю схему і зрубаємо на корню? Всі кажуть: ні, нам тут жити, нам тут служити, у нас діти. То, вибачте, хто має впроваджувати зміни? При цьому палець у палець ніхто не хоче ударити, ніхто не хоче зайнятися цим питанням: надати допомогу, контроль хоча би, фідбеки. Всі одразу кажуть: ні, ми інформацію підкинули, а ви там, може, зробіть щось. А як ти зробиш, якщо ніякого свідчення подальшого немає? Людям це властиво – боятися. Але якщо ти сам особисто не зробиш якийсь крок для покращення, то цього покращення ніколи не буде. Добрий дядя за тебе нічого не зробить. Він спробує – але система дуже складна і ти не можеш її самостійно змінити або побороти.

Тим часом працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру заступнику командира 110-ї окремої механізованої бригади. Він, на думку слідчих, створив схеми поборів з бійців, які ухилялися від служби, повідомила пресслужба ДБР 30 грудня. Збитки державі, спричинені неправомірно виплаченою зарплатою тільки цим бійцям становлять понад 2,2 мільйона гривень. За даними ДБР, кількість учасників схеми може сягати десятків осіб.