Дрони, ШІ та щури у розмінуванні. Коли людина є незамінною в очищенні України від мін і як його пришвидшити —...

На ці питання в інтерв’ю Video NV відповів спеціаліст з протимінної діяльності Програми розвитку ООН в Україні Олександр Лобов. Його коментарі про інноваційні технології в розмінуванні України та їхню ефективність — далі прямою мовою.

Олександр Лобов, спеціаліст з протимінної діяльності ПРООН в Україні

— Я Олександр Лобов, спеціаліст Протимінної діяльності програми розвитку ООН в Україні. Я очолюю напрям, операційний напрям з протимінної діяльності. Основні активності — це інформування про мінну небезпеку, звільнення територій від вибухонебезпечних предметів, а також допомога постраждалим від мін та вибухонебезпечних предметів.

Головне правило, про яке нагадують фахівці, зокрема рятувальники ДСНС — це три основні кроки на випадок, коли цивільна людина знайшла будь-який вибухонебезпечний предмет:

• ❗️Стій!
• ❌ Не чіпай!
• ☎️ Телефонуй 101!

Інноваційні технології в розмінуванні України: наскільки вони ефективні

Кожен рік ми бачимо якісь нові технології, які реально прискорюють і роблять розмінування більш ефективним.

Зараз дуже багато інноваційних технологій, дуже багато ініціатив з цього приводу, але що я хочу сказати. Той міжнародний досвід, який зараз існує у світі, він трохи вичерпав вже себе в Україні. Для того, щоб зробити більш ефективним розмінування, для того, щоб прискорити цей процес, для того, щоб зробити його менш коштовним, дійсно потрібні нам якісь інноваційні підходи. Це не тільки засоби, це також система управління, це також методи трошки по-різному подивитися на цю проблему.

Я доволі-таки скептично ставлюся до деяких технологій, як-от безпілотні апарати. Але на сьогодні вже похибка знаходження вибухонебезпечних предметів доволі таки знизилася. І деякі вже досягли рівня [визначення] 70% забрудненості — [стільки] вони можуть виділити. Але все одно, для мене [важливо] не стільки знайти боєприпас, як головне — виділити територію, яка вільна від мін та вибухонебезпечних предметів.

Мені потрібні чіткі докази, що ця територія вільна і що вона не містить ні мін, ні нерозірваних боєприпасів і так далі. Якщо ми подивимося загалом, Україна — дуже велика географічна територія, це дуже великі господарські угіддя. І якщо там десь посередині поля знайдуть якийсь вибухонебезпечний предмет, я запитаю: «Добре, я можу вільно рухатися до цього предмету?» Ні. Оцієї гарантії на сьогодні ніхто не дає. Я їм кажу: «Коли ви можете звільнити оцю територію, хоча б 10−20% — це дуже буде серйозний прогрес». Це перш за все може заощадити дуже багато коштів, тому що ручне розмінування, долучення інших інструментів — це дійсно дуже коштовна річ для проведення робіт з розмінування. А коли я буду впевнений, гарантовано на 100%, що ця територія вільна від мін, тоді мені не потрібно цього долучати.

Зараз ці сенсорні, ці безпілотні апарати мають відповідні сенсори, які ідентифікують цей предмет під землею або на землі. І вони знаходять цю міну. Але наша земля також дуже забруднена іншими металевими предметами, і може бути дуже велика похибка. І розпізнати предмет, який вибухонебезпечний — або це просто безпечний предмет — дуже важко. І от всі металеві предмети, які знаходяться на цьому полі, дуже важко відрізнити, які безпечні, які небезпечні.

Зараз дуже серйозно розвивається штучний інтелект, який відрізняє по формі, по вазі, по кольору, по інших ознаках, який чітко виділяє, що це вибухонебезпечний предмет. І вже є певні досягнення за цим напрямком. І вже деякі компанії досягли того, що вони впевнені на 70%, що це вибухонебезпечний предмет. І на практиці ми вже відпрацювали певні тести. У Харківській області — і на полігонах, і в реальному становищі — вони знаходили вибухонебезпечні предмети.

Але знову ж таки, я повертаюся до тієї думки, що не стільки зараз головне знайти вибухонебезпечний предмет, наскільки велика «підозрювана» територія. І я знаю, що тільки певний малий відсоток реально є забрудненим. А ми підозрюємо, що це дуже великий відсоток. І коли ми можемо звільнити ту територію, яку підозрюємо — гарантовано, що вона не містить вибухонебезпечних предметів — це буде дуже серйозне економічне досягнення для України і для того, щоб передати її [розміновану землю] кінцевому користувачу.

Скільки в Україні потенційно замінованої території

Ще в 2023 урядом України, а також національним органом була озвучена цифра 174 квадратних кілометри, які зазнали військової агресії. Це значить, що на цій території знаходяться ділянки, які є небезпечними. Це можуть бути мінні поля або території, забруднені іншими вибухонебезпечними предметами. Це не є повністю суцільна потенційно замінована територія, але це підозрювана територія, де можуть бути ці небезпечні ділянки.

На даний час потрібні відповідні додаткові дослідження, щоб зменшити цю територію і щоб відрізнити, де територія є потенційно небезпечна, а де є безпечна для проведення економічної діяльності.

Так, дійсно, у нас є серйозний прогрес звільненої території. На сьогоднішній день 138 кв. км, які зазнали воєнної агресії і які потребують подальшого дослідження. Тобто ми зменшили до тієї категорії, яка потребує подальшого дослідження, але вона не вся потенційно небезпечна.

Які регіони найбільше постраждали від мін

Найскладніша ситуація — це, звичайно, Харківська область, Миколаївська і Херсонська області, де найбільший відсоток мінних інцидентів, які трапляються. Там дуже висока щільність мінних полів, дуже великі території, які є забрудненими, потенційно небезпечними. Також інші області — Запорізька, Дніпропетровська. Але оті [перші] — три основних таких регіони, де зараз потрібно звернути увагу на розмінування і подальше дослідження.

Як обстежують заміновані території і які технології використовують в Україні

Гуманітарне розмінування — це доволі-таки комплексний процес. Воно розпочинається з відповідних досліджень, з обстежень. Починається з нетехнічного обстеження, без залучення якихось технічних засобів. На підставі доказів збирається інформація, вона аналізується. І потім робляться висновки, яка територія, де велися бойові дії, може бути потенційно безпечною, а яка небезпечна. Це головне виділити. Для того, щоб люди знали, де пересуватися, де є безпечні ділянки для життя.

Коли вже визначені небезпечні ділянки, підозрювані ділянки, тоді вже залучається наступне — технічне застосування відповідних засобів, інструментів для розмінування. Для того, щоб чітко визначити периметр небезпечної ділянки, залучаються основні інструменти. Це ручне розмінування, також механічні засоби розмінування і мінно-пошукові собаки. І вже на третьому етапі, коли вже визначені периметри забруднених ділянок, тоді вже залучається повністю комплекс цих технічних засобів. Але все одно основним інструментом для розмінування звільненої території від вибухонебезпечних предметів є ручне розмінування.

Тварини також — це дуже серйозний потенційний інструмент для того, щоб прискорити ручне розмінування. Всі ці три інструменти використовуються в комбінації, в залежності від контексту і ситуації. Це рельєф місцевості, це рослинність і також тип забрудненості.

Що таке ручне розмінування

Це той метод, коли сапер з відповідними засобами розмінування, з міношукачем повинен знайти, ідентифікувати [небезпечний] боєприпас, а потім знешкодити і знищити. Цей метод дає стовідсоткову гарантію для того, що територія буде вільна від мін та вибухонебезпечних предметів.

Звичайно, механічні засоби прискорюють цей процес в рази, в багато разів, іноді навіть в десятки разів. Але все одно без людей ми не можемо обійтися. Тобто сам сапер, який проводить розмінування — це кінцевий результат тієї території, яку він звільняє, і вона гарантовано стає безпечною для подальшої економічної діяльності на ній.

Чи вистачає фахівців з ручного розмінування в Україні

Уряд України за останній рік наростив потенціал ручного розмінування, команд ручного розмінування. На сьогодні майже до 2000 саперів нараховується. Це від Державної служби з надзвичайних ситуацій та Державної служби транспорту. І також в нас відкрився вже ринок гуманітарного розмінування. Тут вже існує комерційний ринок. Вже понад 69 операторів, які зареєструвалися в Україні, які пройшли відповідну акредитацію, які набули вже статус оператора протимінної діяльності відповідно до українських стандартів.

Це вже доволі-таки потужний інструмент, який уряд має тут в Україні. Але все одно, звичайно, буде потрібно його ще збільшувати і нарощувати. І найголовніше — це вивчати нові методи, нові технології і долучати цих людей. І, звичайно, цей потенціал потрібно буде збільшувати в подальшому.

Зараз в Україні ще ведуться серйозні бойові дії. І сказати, що нам зараз повністю цього потенціалу вистачає [для розмінування]- ні, неможливо. Звичайно, коли буде звільнена повністю територія, цей потенціал потрібно буде нарощувати в рази. Але скільки цього ресурсного потенціалу потрібно — це буде [визначено] після того, як буде проведено ретельне обстеження. Після того можна приймати вже відповідні рішення, які ресурси потрібно долучати. І найголовніше — комбінація цих інструментів в залежності від ситуації. Тобто на управлінському рівні фахівці повинні розуміти, коли доречно долучати механізоване розмінування, коли мінно-пошукових собак. А коли іноді комбінація всіх цих трьох методів водночас. Тоді воно дійсно буде прискорювати і гарантувати безпечну роботу — і [зрештою] безпечну землю, яка буде передаватися кінцевому користувачу.

Як проходить підготовка фахівців з ручного розмінування

Є чотири рівні цих фахівців. Перший рівень — це коли фахівець повинен просто знайти боєприпас і сказати, що це боєприпас, а не якийсь там цивільний предмет. Він повинен його ідентифікувати, знайти, але більше від нього нічого не вимагається.

Другий рівень — це коли фахівець має право його знешкоджувати, але під наглядом свого керівника.

Третій рівень — це вже той фахівець, який самостійно може знешкоджувати, ідентифікувати і проводити відповідні заходи зі знищення.

І четвертий рівень фахівців — це коли є такі боєприпаси, як хімічні боєприпаси, біологічні боєприпаси, які потребують відповідних унікальних навичок. Фахівці повинні набути їх для того, щоб знищити і знешкодити [такий боєприпас]. Тобто є чотири таких основних рівні. Звичайно, між кожним рівнем фахівець повинен набрати відповідного досвіду. Це доволі довготривалий, коштовний процес, він потребує відповідних навичок.

Я би звертав увагу більше на якісний, ніж на кількісний потенціал України, який потрібен для проведення заходів з розмінування.

Як ветерани з інвалідністю залучаються до протимінної діяльності

У рамках Програми розвитку ООН в Україні в проєкті протимінної діяльності моїми фахівцями запроваджено таку ініціативу — долучати ветеранів з інвалідністю до цієї програми. Це дуже цікава ініціатива. Чому? Бо люди, які вже мають певний досвід бойових дій, знають про боєприпаси дуже багато. І коли їх долучаєш до певної діяльності в рамках протимінної діяльності, вони є дуже ефективними фахівцями.

Ми іноді розглядаємо протимінну діяльність як розмінування. Я б хотів трошечки відрізнити, що розмінування — це частина протимінної діяльності. І там дуже багато є інших активностей і завдань, де фахівці з інвалідністю можуть долучатися і можуть ділитися своїм певним досвідом. Наприклад, інформування про мінну небезпеку.

Також ці фахівці дуже добре долучаються до того, щоб навчити інших тренерів, вони також переконливо можуть доводити цю інформацію. Також вони можуть брати управлінські функції на себе. Це тільки один момент.

Крім того, що стосується гуманітарного розмінування, там також є низка спеціальностей, де ці фахівці можуть долучатися. Це збір і обробка інформації, проведення контролю якості, управлінські посади також існують. Ми поки провели тільки два тренінги [для ветеранів з інвалідністю], але ми на цьому не будемо зупинятися.

Перший тренінг був про те, що стосувалося безпілотних літальних апаратів. Їм показали, розповіли, які є фахові спеціальності і перша група вже отримала первинні навички. Їх зацікавила ця діяльність, вони вже працевлаштовані іншими міжнародними і також місцевими операторами.

Зараз другий тренінг — дуже хороша ініціатива, показали також інструмент з механічного розмінування. Вони пройшли відповідні тренінги, їм показали, вони отримали певний рівень обізнаності, як це долучати ці інструменти. І міжнародні оператори, а також місцеві оператори, які вже застосовують ці інструменти з механічного розмінування, також надали їм можливість працевлаштуватися.

Ці ініціативи ми будемо продовжувати в наступному році [2025]. Ми також розширимо переліки цих фахових спеціальностей, де люди можуть себе знайти, і особливо будемо звертати увагу на ветеранів-інвалідів.

Наскільки ефективне залучення тварин у гуманітарному розмінуванні

Тварини — це дуже серйозний інструмент, який є дуже ефективним. Але, я повторюю, це в залежності від ситуації і контексту, коли їх потрібно використовувати. Є обмеження, коли це можливо — наприклад, [не залучають тварин] якщо дуже висока рослинність, якщо протипіхотні міни, особливо на розтяжках. Але коли територія вільна від рослин і коли вже провели заходи з розмінування, кінцевий продукт — цю територію потрібно перевірити, вона має відповідати якомусь критерію якості. Тобто на певну глибину певна територія повинна бути вільною від мін та вибухонебезпечних предметів. І цю територію потрібно знову перевірити, 10%. Наприклад, якщо гектар — потрібно 1000 м² знову перевірити.

Якщо знову залучати сапера, це займе дуже тривалий час, може зайняти декілька днів. А якщо долучаємо мінно-пошукову собаку, вона може це зробити за декілька хвилин. Вона може швиденько перевірити цей квадрат, пробігтися і повернутися. І ми можемо бути точно впевнені, що ця територія не містить вибухонебезпечних предметів. Тобто в даному контексті для перевірки «контролю якості» — це найбільш ефективний, скажімо так, інструмент.

Також в залежності від контексту, від рельєфу, від ґрунтів, знову ж таки від типу боєприпасів, [тварини] можуть дуже швидко зменшити [потенційно небезпечну] територію. Вони можуть гарантувати, що ця територія не містить вибухонебезпечних предметів. І також вони прискорюють швидкість визначення периметра забрудненої території, коли вже можна залучати механічне розмінування.

Так, це дуже потужний, цікавий інструмент, і коли кінологи працюють з ними, це як друзі — вони «грають» на мінному полі, і собака з задоволенням іде і робить свою роботу. Але вона, звичайно, має бути відповідно натренована. Вона повинна, коли почула цей запах, коли зрозуміла, що десь знаходиться [небезпечний предмет], вона повинна сісти і показати своєму кінологу, своєму другові, де який предмет вона відчула. І тоді вже сапер бачить ту територію, і він вже відхиляє решту землі, і вже йде в тому напрямку і розміновує той боєприпас, який знайшов його собака.

Що каже міжнародний досвід використання щурів в розмінуванні

Я ніколи не мав досвіду, тільки бачив на YouTube-каналах. Це кампанія APOPO, яка долучає щурів. Якщо собака відчуває запах в 100 разів краще, ніж людина, то в щурів, кажуть, [нюх] ще в 100 разів кращий, ніж у собаки. Але як правильно їх долучити до цього, до цієї роботи? Щур бігає по певній стрічці, і коли він відчуває запах, то нажимає на певну педальку, і ця педалька маркує цю територію. І потім вже фахівець прибуває на цю територію, і де промаркована вона, починає її перевіряти на присутність вибухонебезпечного предмета. Тобто такий інструмент вони дійсно застосували, як можна щурів пристосовувати до цього напрямку. APOPO також зайшла в Україну, але поки не зі щурами, а з мінно-пошуковими собаками. Програма розвитку ООН є донором для цього напрямку. І з британською компанією Mine Advisory Group в співробітниці з APOPO вони зараз цей інструмент впроваджують в Україні, як один із найефективніших засобів з розмінування.

Як реагують зоозахисники на участь тварин в розмінуванні

Зоозахисники так, звертались, говорили. Звісно, вони не дуже задоволені, що тварин долучають [до розмінування], але це від того, що є обмежене розуміння, як ця тварина працює на мінному полі. У них було бачення, що тварини йдуть для того, щоб вони там, можливо, підірвалися, аби зберегти людське життя. Абсолютно ні. Точно так само до тварин ставляться, як і до людей. Але тварина [краще] відчуває цей запах і де знаходиться цей вибухонебезпечний предмет. Просто правильно потрібно використовувати, правильно навчити цього собачку.

Це доволі довготривалий процес, декілька цих тренінгів вони проходять. І це певний період для того, щоб собачка отримала відповідний досвід. Я хочу сказати, що собаки із задоволенням йдуть та розміновують. Дійсно, це тварина, в неї є певний характер, певний настрій. Вона сьогодні може працювати, а сьогодні може не працювати. Але вони задоволені, вони працюють зі своїм кінологом, своїм другом на цьому мінному полі, і це дуже ефективно. І таких інцидентів, що підривався собака, не було зафіксовано. Але фахівці повинні знати і розуміти ситуацію, контекст, коли вони можуть долучати цих тварин.

Чому всім українцям важливо знати і розуміти правила з мінної безпеки

Дійсно, так сталося, що Україна стала одна із найнебезпечніших країн стосовно мін та вибухонебезпечних предметів. І для людей потрібно не тільки знання, але й ставлення до цієї небезпеки. Вони повинні розуміти, як використовувати ці правила, коли вони знаходяться на територіях, де велися бойові дії. І це повинно стати певним культурним середовищем для всієї нашої спільноти, щоб люди розуміли. Найголовніше і найдорожче — це здоров’я і життя, своє і свого оточення.

Зараз Програма розвитку ООН проводить дуже серйозну інформаційну кампанію у співпраці з BBC. Зараз проведено дуже багато медійних кампаній, і також розроблені відповідні меседжі безпечної поведінки. Рівень знань підвищується, але рівень ставлення ще не повністю підвищується. Для того, щоб переконати цих людей, потрібні відповідні методи. Найголовніше — не стільки знання, скільки змінити поведінку, і щоб для людей це стало певним культурним середовищем. Щоб вони не задумувалися, як правильно, а як ні. Щоб це стало на автоматі, коли вони знаходяться [на потенційно небезпечній території], що туди не потрібно ходити, це не потрібно брати, до кого потрібно звертатись у випадку певної ситуації.

Ця програма звертає увагу на різні верстви населення. Діти по-різному отримують інформацію, дорослі також по-різному отримують інформацію. Також деякі дорослі, які працюють специфічно на тих [небезпечних] територіях, вимушені там працювати і можуть стикатися з цією [загрозою]. Але вони мають знати низку правил безпечної поведінки, як себе поводять в тій чи іншій ситуації. Тому зараз інформаційна кампанія, ще раз повторюся, дуже серйозно проводиться в Україні. Вона має серйозні результати. Ми покриваємо понад 10 млн людей тільки за минулий рік. Навчили людей, передали відповідні знання. І це на роки має стати певним культурним середовищем для людей.

Які ключові складові програми протимінної діяльності проон в україні до 2027 року

Минулого року Програма розвитку ООН в Україні презентувала проєкт з протимінної діяльності на 2023−2027 роки.

Основне досягнення цього проєкту протимінної діяльності — це те, що ми наростили потенціал Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ми майже на 50% підвищили кількість саперів [з] відповідним обладнанням та проведення відповідних тренінгів. Це дуже чутливо. І те, що зараз ми ці результати бачимо — що майже 30 000 квадратних кілометрів були звільнені [від ВНП] — це зокрема завдяки нашій програмі. […] Також це підготовка відповідних фахівців. Але що я хочу звернути увагу, також Державна служба надзвичайних ситуацій зараз нарощує потенціал підводного розмінування. Ми також до цього долучаємося, знаходимо відповідне обладнання, вчимо на цьому обладнанні, відпрацьовуємо відповідну методологію і також нарощуємо цей потенціал. І наразі ДСНС на наступний рік планує збільшити на 37 [кількість] команд з підводного розмінування.

Скільки часу знадобиться, щоб розмінувати Україну

Це дуже важко передбачити на сьогодні, коли і за скільки Україна буде розмінована повністю.

Я наведу приклад вибухонебезпечних залишків Другої світової війни — якщо Державна служба з надзвичайних ситуацій щороку збирає десятки тисяч цих залишків. Дійсно, ми будемо стикатися через десятки років з цими проблемами. Але найголовніше — не звільнити територію від всіх вибухонебезпечних предметів. Це майже неможливо. Найголовніше — це створити безпечне середовище. Щоб люди проводили економічну діяльність без будь-яких обмежень, щоб міни та вибухонебезпечні предмети не впливали на їхню безпеку. Щоб вони відчували себе вільно, щоб вони пересувалися, вели господарську діяльність, щоб люди повернулись до своїх домівок і відчували себе безпечно.

А ті ділянки, які будуть містити вибухонебезпечні предмети, вони поки будуть відокремлюватися, маркуватися і потім буде створюватися відповідна програма, коли і як вони будуть [розміновані], в залежності від потреби тієї землі. Тобто якщо ця земля не використовується людьми, то можливо потрібно її залишити на певний період часу. Якщо ця земля дуже затребувана, то дійсно її потрібно розміновувати в першу чергу. Це буде також формуватися.

Також треба звернути увагу, що ще відбувається війна. В нас дуже багато територій непідконтрольних. Ми не знаємо, що зараз там відбувається. Тож це повинно охоплювати всі дослідження на всіх територіях, і тоді буде більш чітка програма. Але президентом України поставлено завдання: протягом 10 років звільнити і створити безпечне середовище, і щоб економіка України розвивалася без обмежень, без впливу мін та вибухонебезпечних предметів. Я хочу сказати, якщо [здійснюється] правильний комплекс цих заходів, якщо правильна система управління налагоджена — ці цілі реальні. А далі ми будемо бачити. І все буде залежати від ситуації.