Невдачі й дезертирство «Анни Київської»: Франція готуватиме другу бригаду?

Скандал довкола 155-ї окремої механізованої бригади, що могла символізувати міцність військово-політичної співпраці між Україною й Францією, набирає обертів. Про проблеми з командуванням, підготовкою, а також масове дезертирство у бригаді, про підготовку якої Францією Емманюель Макрон оголошував на урочистостях з нагоди 80-річчя висадки союзників у Нормандії, стало відомо завдяки військовому журналісту Юрію Бутусову.

Після розголосу ситуацію з бригадою «Анна Київська» обговорили на Ставці верховного головнокомандувача. Президент України Володимир Зеленський узяв розслідування, яке провадить ДБР за статтею «дезертирство» зокрема (журналіст повідомив про близько 1700 випадків загалом), під особистий контроль.

За даними Бутусова, найбільше президента зацікавили «обставини дезертирства у Франції кількох десятків військовослужбовців бригади», за якими слідували масові СЗЧ під час формування бригади в Україні. Зеленський в одному з недавніх інтерв’ю пояснював, до речі, це явище в лавах української армії втомою.

Як у Парижі реагують на скандал довкола бригади, що мала стати зразком військової і політичної співпраці між Україною й Францією? Та як це вплине на їхні подальші двосторонні відносини? Радіо Свобода з’ясовувало, чи не «втомиться» тепер Париж надавати військову допомогу Києву?

«Висока оцінка» бригади Бригада «Анна Київська» мала стати прикладом бригади, яку повністю підготували й озброїли західні партнери. Вона була однією з 14 резервних у ЗСУ, якій не вистачало обладнання через затримки його постачання західними партнерами, стверджував Володимир Зеленський. Комплектація цих бригад – частина так званого «плану перемоги» українського президента, представленого його колегам зі США і ЄС.

Тренування у Франції, які французький міністр оборони Себастіан Лекорню називав «безпрецедентною, унікальною програмою», тривали дев’ять тижнів. Розпочалися й завершилися восени 2024-го. Полігон, де близько 2300 українських військових вчилося воювати французькою технікою, відвідував особисто Емманюель Макрон. Президент Республіки урочисто оголосив про «шефство» Франції над бригадою ще під час відзначення 80-річчя висадки союзників у Нормандії.

Бригада, що опинилася в епіцентрі політичної уваги, мала стати й зразковим військовим проєктом: командування Сухопутних військ України описувало «Анну Київську» як сучасне з’єднання, навчене за стандартами НАТО й озброєне західною технікою. Зокрема – мінометами й самохідними артустановками «Цезар».

«Це повна модель навчання, яку наразі реалізувала лише Франція і яку високо оцінив український партнер», – заявили 2 січня у французькому Міноборони, відповідаючи на запит Радіо Свобода з проханням відреагувати на скандал довкола 155-ї окремої механізованої бригади «Анна Київська».

Його здійняв український військовий журналіст Юрій Бутусов. Оприлюднив кричущі факти щодо формування й забезпечення 155-ї бригади, які назвав «суцільним організаційним хаосом».

Журналіст розкритикував, зокрема, її роз’єднання на кілька окремих підрозділів, якими «латали діри» в інших частинах. Підсилювали їх також за рахунок французького озброєння «Анни Київської», якій тим часом бракувало, наприклад, дронів. Безпілотниками, йдеться в резонансному дописі, бригаду мала забезпечити вже Українська держава. (У Генштабі заявили 7 січня, що посилили 155-ту бригаду безпілотними підрозділами.)

На думку Бутусова, саме проблеми в утворенні з’єднання, його командуванні, нестачі техніки й не тільки призвели до масових втрат під Покровськом, де зараз воює бригада.

«Як у тюрмі», з якої втекла «певна кількість» Найбільше уваги привертає саме втрата бригадою людей. Перші, каже, понесла ще задовго до вступу у перший бій. Випадки СЗЧ, за даними Юрія Бутусова, склали третину загальної чисельності з’єднання: журналіст повідомляє про 1700 армійців 155-ї бригади, які самовільно залишили військові частини.

Тікали військові й безпосередньо з навчань у Франції. Бутусов каже про пів сотні випадків. Наявність «певної кількості дезертирів» підтвердило французьке провідне медіа AFP, посилаючись на неназване джерело в збройних силах Франції.

Співрозмовник журналістів не уточнив, скільки саме солдатів залишило полігон і «розчинилося» всередині країни, але зауважив, що «їхня кількість залишається вкрай незначною, враховуючи скільки пройшло підготовку».

Один із військових 155-ї бригади, що вчився у Франції, а в СЗЧ пішов уже в Україні, називає в розмові з Радіо Свобода підготовку за кордоном недостатньою з огляду на брак базових військових навичок у переважної більшості солдатів.

«Кістяк» бригади, каже, – мобілізовані. Й дезертирів серед них у Франції, припускає, могло бути значно більше, якби не «тюремні» умови перебування там.

«Повністю загороджена територія, де ми проживали. Французи ходили з собаками навколо. Дрони вночі запускали над цією територією. Паркан був з колючим дротом… Якби за нами не дивились, як в тюрмі, то там би половина втекла», – каже співбесідник Радіо Свобода.

Видання AFP, що підтвердило у свого джерела інформацію про факти дезертирства після розголосу в Україні, пише, що французькі служби військового правопорядку не можуть кримінально переслідувати у Франції українців, що тікають із української армії. Не можуть цього робити й українські органи.

«Право, надане українській владі на території Франції, є лише дисциплінарним», – цитує ЗМІ анонімного посадовця французької армії, пояснюючи заодно, що за нагляд за військовими під час навчань відповідала насамперед українська сторона. В публікації сказано, що дисциплінарний режим «був запроваджений українським командуванням».

Радіо Свобода направило 2 січня запит військовій жандармерії Франції, уточнюючи кількість дезертирів серед українських військових і те, якою, з огляду на місцеве законодавство, може бути їхня подальша доля.

7 січня відповідну інформацію кореспонденти Радіо Свобода запросили й у Міноборони Франції, втім, обидва запити наразі лишаються без відповіді. Вона буде опублікована, щойно надійде.

«Велика ганьба» Скандал довкола «Анни Київської», що мала символізувати історичну єдність України й Франції (бригада носить ім’я київської князівни, що в ХІ столітті стала дружиною французького короля), не гримить у французьких медіа так гучно, як, приміром, в українських.

Провідні французькі ЗМІ переважно обмежуються короткими новинними вістками, переказуючи допис Юрія Бутусова і реакцію української влади. Наприклад, командувача Сухопутних військ ЗСУ Михайла Драпатого, який визнавав наявність проблем і запевняв, що згодом їх вирішать. Чи, приміром, міністра оборони Рустема Умєрова, який, не згадуючи прямо 155-ту бригаду, зауважував, що для перемоги потрібен «ретельний аналіз досвіду та чесне розуміння помилок».

Водночас підтвердження «певної кількості випадків дезертирства» анонімним джерелом у французькій армії, яке цитує AFP, «розлетілося» багатьма іншими ЗМІ як у Франції, так і Європі загалом.

«Це взагалі велика ганьба… Коли вже військовослужбовець, відповідальний за навчання українських військовиків на теренах Франції, сказав про декілька десятків дезертирів, які втекли на території Франції, – звичайно, це викликало сильну інформаційну хвилю. На превелику втіху для України, вона обмежилася практично невеликими публікаціями в інтернеті», – каже міжнародний оглядач Андрій Шкіль, депутат Верховної Ради України IV-VI скликань.

Розгорнутий репортаж із позицій 155-ї бригади на лінії фронту й коментарями бійців, записаними в останній день 2024-го, опублікувало лише видання Le Monde. Офіцер із позивним «Козак» зізнається французьким журналістам, що значну частину його підлеглих нещодавно мобілізували. Один із них невдовзі після цього вже командує екіпажем гармати й каже медійникам, що «це важко, але ми тримаємось».

Військовий 155-ї бригади, що перебуває на фронті, підтверджує Le Monde інформацію Бутусова про розформування бригади на кілька частин задля стримування російських штурмів. Частково згоден і з критикою журналіста.

«Мене просто прикріпили до бригади для підтримки дій і людей інших механізованих бригад… Особисто я від самого початку не відправляв би нашу бригаду в такий складний район. Я би відправив на територію необов’язково легшу, але принаймні більш стабільну та контрольовану», – цитує французьке медіа військового.

Скандал іще відгукнеться? 18 грудня 2024 року Емманюель Макрон пропустив вечерю, на яку генсекретар НАТО зібрав впливових лідерів ЄС і Володимира Зеленського – в такій компанії міркували, як допомогти Україні відстояти свої позиції в можливих переговорах з Росією. Пропустив президент Франції і саміт ЄС наступного дня – його особистої присутності вимагав французький архіпелаг Майотта, постраждалий від негоди.

Та до Брюсселю Макрон 18 грудня, перед тим, як відправитися на острівну територію, все ж прилетів, щоб зустрітися з українським колегою. За підсумками цих переговорів оголосили про підготовку Францією ще однієї, другої бригади.

Видання Le Monde не виключає, що на подальший процес іще вплине скандал довкола підготовки першої.

«Київська влада не дала відповіді на розслідування Юрія Бутусова… Ці звинувачення завдають дуже серйозного удару по плану української влади щодо створення 14 нових бригад, навчених і оснащених західними арміями. Тим паче, що бригада імені Анни Київської – перша, яка була сформована в цих межах», – йдеться в публікації.

Андрій Шкіль каже, що бойова слава «Анни Київської» й випадки дезертирства можуть викликати упереджене ставлення до наступних потоків військових, що приїжджатимуть на підготовку не лише до Франції.

«Треба розуміти ставлення французьких інструкторів і військовослужбовців, які продовжують навчання українських, наприклад, пілотів (Франція готувала персонал для польотів та обслуговування її винищувачів Mirage 2000-5F – ред.). «Міражі», якщо ще не в небі українському, то будуть там завтра-післязавтра.

Ставлення вже до всіх українських військових, які перебувають і проходять інструктаж на території Франції, м’яко кажучи, змінилося… Не дуже заздрив би військовим, які навчаються зараз у Франції і ЄС загалом, Британії також. Інструкторський світ достатньо вузький… Враження вихлюпується в ставлення», – коментує Шкіль довгострокові наслідки ситуації зі 155-ю бригадою.

Колишній депутат, якому 11 років тому відмовила в політичному притулку Чехія, але надала Франція, не виключає, що і «певну кількість» українських дезертирів ця країна прихистить. На його думку, сторона захисту апелюватиме до загрози їх кримінального переслідування на Батьківщині та цькування побратимами-військовими.

«Не бачу заперечень, щоб ці люди отримали притулок. Вони не порушували жодного закону у Франції, їх не притягували до жодної відповідальності, а те, що вони порушили українські закони, якраз може сприяти тому, щоб їхні заяви були розглянуті позитивно», – каже Шкіль.

Якої шкоди скандал довкола «Анни Київської» завдасть двостороннім відносинам України й Франції? Радіо Свобода зверталося до Єлисейського палацу з проханням прокоментувати його. Там відмовилися й порадили звернутися до Міноборони Франції, яке, своєю чергою, жодних заяв щодо ситуації зі 155-ю бригадою не робило й на запит щодо дезертирства поки не відповіло. Наразі невідомо, чи у Парижі корегують плани щодо підготовки наступної української бригади.

Радіо Свобода також очікує на коментар посла України у Франції, відповідний запит зроблений. Речник українського МЗС Георгій Тихий тим часом сказав Радіо Свобода, що скандал «ніяк не впливатиме на двосторонні відносини» між країнами.