“Для аграріїв 2024 рік став роком стійкості і навіть виробничих рекордів. Попри воєнні дії та нестачу робочих рук, сільгосппідприємства зібрали близько 75 млн тонн зернових та олійних культур, забезпечили країні рекордну валютну виручку. 2025-й буде не менш складним для галузі, особливо у фронтових регіонах, попри те що держава передбачила понад 6 млрд грн на підтримку агросектору.”, — повідомляє: ua.news
Для аграріїв 2024 рік став роком стійкості і навіть виробничих рекордів. Попри воєнні дії та нестачу робочих рук, сільгосппідприємства зібрали близько 75 млн тонн зернових та олійних культур, забезпечили країні рекордну валютну виручку.
2025-й буде не менш складним для галузі, особливо у фронтових регіонах, попри те що держава передбачила понад 6 млрд грн на підтримку агросектору. Найбільше підтримки потребуватимуть тваринництво та агропереробка, розмінування сільгоспземель та меліорація.
Про підсумки минулого року та стратегічні завдання на 2025 рік у кулуарах GET Business Festival в інтерв’ю для UA.News розповів Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства України.
Як агросектор завершив 2024 рік? За якими напрямками було просідання показників, а за якими підвищення?
Віталій Коваль: Насамперед скажу, що у 2024-му році аграрії засіяли 19,8 млн га., з них зібрано врожай. Продовольча безпека України гарантована. Ми також маємо продукцію на експорт. Листопад взагалі був рекордним для експорту.
Загалом за 2024-й ми отримали близько $24,5 млрд валютної виручки від продажу агропродукції за кордон. Це другий історичний показник України за всі часи. Більше ми мали лише в 2021-му році – $27,5 млрд.
В цілому у нас цікавий вийшов рік. Ми отримали навіть кращі результати, ніж очікували. Наприклад, вперше наші аграрії виростили понад 6 млн тонн сої! Це також історичний рекорд для України.
Як бачимо, фермери обирають сівозміну щодо білкової групи культур, враховуючи ситуацію на ринку. Тобто саме на такі продукти як соя, горох, квасоля сьогодні ми бачимо перевищення попиту над пропозицією. Тому ми з цими продуктами працюємо, у цьому напрямку маємо великі плюси.
Порадувала також цукрова галузь. Ми завершили 2024 рік з історичним рекордом обсягів експорту за 25 років. Наші підприємства експортували 700 тис. тонн цукру. Востаннє такий показник був у 2000 році. Це також великий плюс для аграрної галузі.
Зрозуміло, що рік не пройшов без потрясінь і проблем. Насамперед це проблеми з енергетикою, відчутний кадровий дефіцит. На ці виклики ми повинні реагувати зараз. Зокрема вже створюємо програму перекваліфікації працівників. Тому що аграрна галузь залежить від робочих рук. І нам ці руки потрібно навчити і перекваліфікувати.
А можете уточнити в цифрах про який дефіцит кадрів йдеться, і як саме він позначається на галузі?
Віталій Коваль: На сьогодні орієнтовано 200 тис. аграріїв воюють на фронті. І треба розуміти, що вони пішли в ЗСУ не з порожнього робочого місця в агросекторі. Вони пішли з трактора, комбайна. Отже, їх потрібно замінити кваліфікованими фахівцями. А підготовка тракториста – це не місяці, а роки. Так само – з комбайнерами. Тому перед нами стоїть складне завдання. Ми вже бачимо тенденцію заміщення типових чоловічих професій жінками.
Нестача кадрів також призводить до інтенсифікації виробництва, купівлі новітніх засобів, щоб зменшити кількість ручної праці технічними механізмами.
Ще один виклик воєнного часу – розмінування сільськогосподарських земель, наскільки швидко просувається цей процес?
Віталій Коваль: Процес йде. Україна підписала Стратегію розмінування до 2033 року. Документ передбачає щорічне виділення ресурсів для розмінування. Є певні успіхи. Так, у 2024-му році до посівної кампанії було залучено 218 тис. га, які були розміновані. І це – великий показник, це не просто ефемерна цифра, це гектари, які знову були засіяні.
Тобто додаткові засіяні площі теж один із чинників, який впливає на врожайність та експортні можливості агросектору. А які ще фактори будуть визначальними для експорту у 2025-му році?
Віталій Коваль: Найбільший ризик для експорту – це, на жаль, логістичний. З позитиву, ми повернулися до історичних наших каналів експорту. 88% нашої агропродукції транспортується через морські шляхи: одеські та дунайські порти. Це вже позитив, тобто нема того тиску на сухопутний кордон, який був у 2022-2023-му роках.
Щодо експорту маємо стратегію відкриття нових ринків. Нас цікавить Південно-Східна Азія. Ми зараз спільно з Держпродспоживслужбою знімаємо обмеження щодо ринків Китаю. Активно працюємо над скасуванням бюрократичних обмежень щодо деяких продуктів. Зокрема, нас цікавить відкриття ринку м’яса, щоб ми могли експортувати м’ясо, горох. Це важливі напрямки для нас.
А що буде зроблено для підвищення доданої вартості української агропродукції, призначеної на експорт?
Віталій Коваль: Дуже важливо розуміти причинно наслідковий зв’язок в агровиробництві. Виходячи з цього, ми маємо збалансовано розвивати потенціал галузі. Потрібно розвивати не тільки рослинництво, а й тваринництво і глибоку переробку.
Поясню: якщо не буде тваринництва, то глибока переробка не розкриє свій потенціал. Наприклад, при виробництві біоетанолу є побічний продукт – барда (високоцінний білковий і вітаміновмісний корм – ред.). Це основа кормів. Якщо у вас не буде поруч тваринництва, куди ви ці корма реалізуєте? Тому важливо одночасно розвивати і тваринництво, і глибинну переробку.
Щодо переробки ми маємо перейти в експортоорієнтовану модель готових продуктів. Не агроматеріалів і сировини. Для прикладу, щоб виростити тонну кукурудзи, ми завозимо майже 75% імпортної складової: насіння, дизель, засоби захисту рослин, мінеральні добрива. Все це ми імпортуємо. Потім вирощуємо кукурудзу, і цю кукурудзу експортуємо далі. А якщо ми кукурудзу переробимо, то експортуємо вже дорожчий продукт.
І все ж таки, які конкретні кроки будуть зроблені у 2025-му році для розвитку агропереробки?
Віталій Коваль: У 2025-му році для цього у нас передбачена фінансова підтримка. Всі кошти, які будуть залучені в державний бюджет від проєкту «Земельний банк», орендні платежі, підуть у Спецфонд на підтримку агропереробки і тваринництва. Ми з них будемо розробляти компенсаторні механізми щодо виплати дотацій тим, хто буде переробляти продукцію, і тим, хто буде розвивати тваринництво.
А як щодо підтримки фермерських господарств, особливо на прифронтових територіях?
Віталій Коваль: Програми підтримки, які на сьогодні є, вони діють. Зокрема, збережена дотація на придбання сільськогосподарської техніки українського виробництва. Працює і буде працювати програма «Доступні кредити 5-7-9». Дотації також виплачуються на гектар прифронтових територій.
Дуже важливо підтримати саме прифронтові господарства. Також є програма підтримки об’єднань водокористувачів, щоб ми могли модернізувати меліоративну інфраструктуру, запустити систему зрошування. Для підтримки цієї реформи з держбюджету було виділено фінансування у розмірі 200 млн грн, крім того ми залучаємо кошти наших міжнародних партнерів.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини
