Уникнення русизмів. Як правильно говорити про природу українською

У цьому матеріалі розглянемо деякі з них.

Водоспад — дуже красиве природне творіння. І саме це слово правильно вживати в українській мові. Зверніть увагу, що слово водопад є запозиченням з російської мови і вважається помилковим у контексті літературної української мови.

Багато хто очікує весну, адже природа оживає і починають появлятися квіти. Слово цвєти є русизмом і вважається помилковим.

І відповідно до цього багато назв квітів теж ми називаємо скальковано:

• ліс прикрашають не ландиші, а конвалії;

• обабіч доріг жовтіють не одуванчики, а кульбаби;

• правильно говорити не бархатці, а оксамитки чи чорнобривці;

• а клумби рясніють не анютиними глазками, а зозулиними черевичками.

Не говоріть, що у вас довкола будинку багато кустів, бо і це слово є русизмом. Натомість в українській кажуть кущ, кущі — це життєва форма багаторічних рослин, які мають декілька одерев’янілих скелетних осей. Тобто, якщо у дерева є один одерев’янілий стовбур, то у куща їх декілька і кущ нижчий за дерево.

У цій темі ще одне популярне, але не правильне слово — крижовнік. В нашій мові є гарне слово аґрус для позначення цих рослин і їх плодів. До того ж весною цвіте бузок, а не сирень.

Також люди дуже недолюблюють таких представників живої природи, як комахи. А насекомі — це русизм. Сюди ж:

• метелик, а не бабочка;
• мураха, а не муравей;
• бджола, а не пчела;
• коник, а не кузнечик;
• цвіркун, а не сверчок;