“Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії 11 січня, 16:44 Поділитися: Глави МЗС Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга в Києві 13 вересня 2024 року (Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko) Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків жертв так званих “взаємних історичних конфліктів”. Про це повідомив агентству PAP заступник міністра культури України з питань”, — повідомляє: ua.news
Глави МЗС Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга в Києві 13 вересня 2024 року (Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko)
Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків жертв так званих “взаємних історичних конфліктів”. Про це повідомив агентству PAP заступник міністра культури України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос.
«Київ зацікавлений у позитивних рішеннях у цьому питанні. Ми позитивно налаштовані на досягнення хороших рішень, які задовольнять польське та українське суспільства», — сказав Наджос.
Як заявив посадовець в інтерв’ю PAP, Україна розглядає Польщу як «дуже важливого стратегічного партнера». Наджос сказав, що питання історичної пам’яті є «важливими для польського суспільства, тому Україна не хоче їх політизувати».
«Ми знаємо, чим живе польське суспільство, так само як польське суспільство розуміє потреби українського суспільства…Тому за домовленістю лідерів двох країн [президента Польщі Анджея дуди на українського президента Володимира Зеленського] розпочали роботу двосторонні групи», — додав він.
10 січня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні ексгумації польських жертв Волинської трагедії є перші рішення.
17 грудня Туск під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що між Польщею та Україною є «очевидний прогрес» в історичних питаннях. Зокрема, у питанні Волинської трагедії.
Дискусії між Польщею та Україною через Волинську трагедію — що відомо
24 липня міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що Варшава не зможе погодитися на вступ України до ЄС, доки країни не завершать суперечки навколо подій на Волині в роки Другої світової війни.
Портал Onet 19 вересня повідомив із посиланням на власні джерела, що польське МЗС нібито планує використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на Київ найближчими місяцями — зокрема, у питаннях ексгумацій жертв Волинської трагедії.
24 вересня Дуда розкритикував заяву Косиняка-Камиша і зазначив, що такі фрази «є частиною політики [російського диктатора Володимира] Путіна».
Пізніше Дуда також заявив, що в «проблемних» історичних питаннях взаємовідносин між Польщею та Україною має відбутися прорив, але тільки не внаслідок “безцеремонного шантажу”.
1 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна готова обговорити з польськими колегами спірні питання спільної історії.
27 листопада міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга під час зустрічі у Варшаві ухвалили спільну заяву з питання ексгумацій жертв Волинської трагедії. У заяві Україна підтвердила відсутність перешкод для проведення пошуково-ексгумаційних робіт на своїй території.
Волинська трагедія сталася 1943 року, коли польська Армія Крайова та Українська Повстанська Армія влаштували, за даними українських дослідників, обопільні етнічні чистки поляків та українців. У підсумку на Волині загинуло понад 100 тис. поляків і 40 тис. українців. Свідки тих подій відзначають жорстокі методи розправ з обох боків.
