Оборонні інновації, дерегуляція, підтримка стартапів та гранти для бізнесу: що передбачає Стратегія інновацій до 2030...

У Стратегії цифрового розвитку інновацій України (WinWin) визначено пріоритетні галузі, які отримають всебічну підтримку держави (пом’якшення регулювання, гранти та інші можливості для розвитку). Серед них:

• DefenseTech (оборонні технології) 
• MedTech (медичні технології) 
• EdTech (освітні технології)
• AgriTech (агротехнології) 
• AI (штучний інтелект) 
• BioTech (біологічні технології)
• GreenTech (зелені технології)
• XR (імерсивні технології, тобто технології повного або часткового занурення у віртуальний світ або різні види змішання реальної і віртуальної реальності) 
• AUV (безпілотні технології та автономні системи)
• Semiconductors (напівпровідники)
• Secure Cyberspace (безпека цифрового простору) 
• SpaceTech (космічні технології)
• GovTech (технології державного управління) 
• Fluid economy, що включає комфортне регулювання для бізнесу і громадян, розвиток цифрової інфраструктури, глобальну інтеграцію та залучення інвестицій, експорт цифрових продуктів і послуг, освіта для майбутнього.

Головні цілі стратегії цифрового розвитку інновацій

Стратегія має 18 ключових цілей, спрямованих на трансформацію економіки через впровадження інновацій у пріоритетних галузях. Цілі стратегії розвитку інновацій включають створення сучасних умов для розвитку освіти, вдосконалення законодавства у сфері інноваційної діяльності, забезпечення фінансової підтримки стартапів та інтеграція України до міжнародних інноваційних програм. 

Освіта як основа інновацій

Стратегія розвитку інновацій приділяє багато уваги питанню освіти. Реформа освіти передбачає створення нових навчальних програм із фокусом на STEM-дисципліни (S – science, T – technology, E – engineering, M – mathematics), тобто природничі науки, технології, інженерія та математика, залучення до освітнього процесу експертів, фахівців-практиків та розвиток партнерств з бізнесом. Передбачено:

• Оновлення навчальних програм середньої освіти
• Зацікавлення нових поколінь у STEM-дисциплінах через інформування про успішні приклади винахідників та підприємців
• Оцінка ефективності інноваційної діяльності: Буде створена система атестації, оцінки активності та ефективності інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, від чого залежатиме їх фінансування з бюджету
• Партнерства та підтримка науковців: На базі наукових парків, університетів та наукових установ будуть створені спільні центри Дія.Бізнес-TISC. Ці центри допомагатимуть науковцям в комерціалізації їх інноваційних продуктів та пошуку покупців. Здобувачі освіти й викладачі зможуть брати участь в створенні інновацій за типовими договорами й отримуватимуть винагороду. Заплановано впровадження широкого партнерства закладів професійної освіти із галузевими та регіональними кластерами, науковими парками, підприємствами та закладами вищої освіти. У 2025-2027 роках в Україні мають запрацювати центри впровадження Індустрії 4.0 в регіонах, зокрема фабрики-лабораторії при закладах вищої освіти.
• Дерегуляція: Стратегією передбачено спрощення ліцензування ІТ-шкіл та компаній, які спеціалізуються на освітніх технологіях (edtech). Також будуть встановлені критерії оцінювання й акредитації курсів неформальної освіти для врахування у рамках формальної освіти.
• Єдина платформа наукових даних: У 2025 році буде створена єдина платформа для збору, аналізу та обміну даними у сфері науки та інноваційної діяльності. До 2027 року повинні запустити публічно доступні онлайн-ресурси з актуальними даними та результатами наукових досліджень. 
• Підтримка української мови: До 2027 року заплановано підтримку проєктів щодо розвитку та збагачення корпусу української мови, створення умов для поліпшення якості та доступності ресурсів української мови, сприяння її вивченню та просуванню на міжнародному рівні, підтримка лінгвістичних досліджень та освітніх ініціатив.

Управління інноваціями: в Україні з’явиться спеціальний орган

• Нова система та окремий орган, відповідальний за інновації: у рамках реалізації стратегії розвитку інновацій Мінцифри разом з Мінфіном мають визначити установу, відповідальну за впровадження політики у сфері інноваційної діяльності. Також передбачено розширити повноваження підрозділів з питань цифрового розвитку центральних та місцевих органів влади. Крім того, буде затверджена нова система пріоритетних напрямів розвитку науки й техніки, спрямованих на повоєнну відбудову України. 
• Законодавство: Заплановано ухвалення закону “Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності”, який планують подати до кінця 2025 року. Зазначимо, що відповідний законопроєкт уже знаходиться на громадському обговоренні з 2021 року. 

Трансфер технологій: дерегуляція та онлайн-курс

Стратегія розвитку інновацій передбачає запуск регіональних центрів трансферу технологій, що допоможе в комерціалізації інноваційних продуктів та збільшенні їхньої рентабельності. Також у планах скасування процедури погодження трансферу технологій для іноземців. 

• Законодавство: внесення змін до закону “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” задля унормування процедури створення та функціонування регіональних центрів трансферу технологій.
• Дерегуляція: Влада хоче скасувати процедуру та порядок погодження трансферу технологій та їх реєстрації юридичним та фізичним особам — нерезидентам України. Крім того, планується запровадження єдиних правил трансферу технологій та винятків, повʼязаних з національною безпекою й обороною
• Для вдосконалення знань із менеджменту інтелектуальної власності та процесу трансферу технологій буде створено спеціальний онлайн-курс. 

Захист інтелектуальної власності за допомогою блокчейну та ШІ

Для захисту інтелектуальної власності й підтримки науковців планується використовувати технологію блокчейн, а також штучний інтелект як помічника для заявників. 

• Блокчейн і реєстрація інтелектуальної власності: До кінця 2026 року в Україні хочуть запустити пілотний проєкт реєстрації фактів надання дозволу на використання об’єктів права інтелектуальної власності  із застосуванням технології блокчейн. Ця система покликана забезпечити прозору, незмінну та захищену реєстрацію ліцензій на об’єкти права інтелектуальної власності та зменшити ризики фальсифікацій. 
• Штучний інтелект для підтримки науковців: Планується розробити комплексну систему, яка інтегрує штучний інтелект для автоматизації створення і подання заявок на об’єкти інтелектуальної власності і для аналізу заявок. Для заявників з питань інтелектуальної власності буде створено чат-бот із ШІ, який консультуватиме людей щодо усіх процедур та допомагатиме у заповненні форм.

Дерегуляція інноваційної діяльності та створення режиму Science.City

В рамках дерегуляції інновацій влада хоче розширити перелік видів діяльності для спеціального правового і податкового режиму Дія Сіті, а також створити режим Science.City, в рамках якого  високотехнологічні інноваційні підприємства отримають правову і фіскальну підтримку. 

Також буде скасовано процес державної реєстрації інноваційних проектів – відповідний законопроект планують подати в 2025 році. 

Стимулювання інновацій: гранти і кредити, єдині стандарти розробки софту 

Задля комплексної підтримки інноваційної діяльності влада планує впровадити спеціальні програми грантів і кредитування, а також усунути законодавчі та інші перешкоди для підприємств. 

• Гранти й кредити: До кінця 2026 року в Україні планують запровадити програму грантової підтримки та кредитування для підтримки пріоритетних проєктів з виконання досліджень і розробок. 
• Аудит фонду стартапів та інноваційної фінансово-кредитної установи: У 2025-2027 роках буде проведено незалежний аудит Українського фонду стартапів, Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та як наслідок або покращення їх фінансування або реорганізація у разі незадовільної роботи. 
• Усунення перешкод для доступу інноваційних компаній до фондового ринку: Нацкомісія з цінних паперів та Мінекономіки мають до кінця 2026 року дослідити чинні нормативні та інші перешкоди, які ускладнюють доступ малих інноваційних підприємств до фондового ринку. А також подати пропозиції щодо усунення цих перешкод. 
• Єдині стандарти для софту: Буде розроблено законодавство щодо єдиних стандартів для всього циклу розробки програмного забезпечення, включаючи проєктування, тестування, впровадження та підтримку задля забезпечення відповідності міжнародним стандартам та потребам користувачів.

Цифрові інновації в обороні: офіс оборонних інновацій, угода з НАТО та кредити

Для стимулювання інновацій в оборонній галузі планується налагодити широку співпрацю з ЄС, НАТО та загалом із західними розробниками, створити програми кредитування і грантів для оборонних стартапів, а також організувати освітню установу для підготовки в сфері оборонних інновацій

• Співпраця з ЄС: офіс оборонних інновацій та угода з Європейською оборонною агенцією: У вересні 2024 року в Україні запрацював Офіс оборонних інновацій ЄС при Представництві ЄС в Україні у Києві. Цей офіс має відігравати вирішальну роль у визначенні потреб і можливостей України у сфері оборонних інновацій. Установа сприятиме співпраці між стартапами й новаторами ЄС із промисловістю та ЗСУ. Також буде налагоджена співпраця з Європейським хабом оборонних інновацій (HEDI), який функціонує на базі Європейської оборонної агенції. Заплановано підписання технічної угоди з Європейською оборонною агенцією про обмін інформації з обмеженим доступом.
• Співпраця з НАТО в інноваціях: Має бути імплементована Дорожня карта співпраці у сфері інноваційної діяльності Україна — НАТО. Мета документа —  забезпечити послідовний розвиток двосторонньої співпраці між Україною і НАТО у сфері інновацій, сприяючи посиленню оперативної сумісності й передбачуваності, з акцентом як на виконанні нагальних вимог, так і на забезпеченні довгострокової співпраці.
• Гранти та кредити: У 2025-2027 роках заплановано запровадження програм з надання пільгових кредитів для стартапів у сфері безпеки та оборони, які не мають достатньої виробничої бази. 
• Освіта: У 2025-2027 роках планується налагодити роботу профільного закладу освіти на базі одного із закладів вищої освіти для підготовки конструкторських і професійних кадрів у сфері оборонних інновацій. 
• Партнерство: У 2025 році планується реалізувати режим “відкритих дверей” для західних розробників для створення дослідницьких центрів в Україні. 

Охорона здоров’я: штучний інтелект для оцінки стану здоров’я та інноваційний кластер

В галузі охорони здоров’я планується стимулювати використання штучного інтелекту, а також утворити інноваційний кластер та опорні центри для колективного використання обладнання. 

• Використання ШІ в охороні здоров’я: В рамках стратегії розвитку інновацій планується впровадження технологій штучного інтелекту в охороні здоров’я. Зокрема і для аналізу даних про стан здоров’я пацієнтів. Пілотні проєкти мають запрацювати у 2025-2027 роках. 
• Інноваційний кластер та опорні центри: До вересня 2025 року планують створити інноваційний кластер, який об’єднає науково-дослідні інститути, університети, стартапи та приватні компанії для розробок медичних технологій. Також заплановано запуск центрів колективного користування науковим обладнанням (опорні центри). 

Біотехнології: спрощення ліцензування та новий кластер

У 2025 році заплановано провести аудит інноваційної інфраструктури в галузі біологічних технологій та створити інноваційний кластер в галузі біологічних технологій для науково-дослідних інститутів, закладів вищої освіти, стартапів та приватних компаній. Також у планах законодавча робота щодо спрощення процедур реєстрації та ліцензування бізнесу в галузі біотехнологій. 

Цифровізація державного управління

Значну увагу стратегія розвитку інновацій приділяє темі GovTech. Передбачено впровадження таких рішень:

• Інтегрована платформа для цифровізації держсектору: До кінця 2025 року запровадження єдиної платформи з ресурсами, кращими практиками та методологіями у сфері цифровізації для державного сектору. Будуть затверджені рекомендації щодо підготовки, закупівлі, реалізації, приймання та запуску цифрових продуктів. 
• Тренінги: Для державних службовців будуть створені тренінги з використання даних та аналітичних інструментів у процесі прийняття рішень, що підвищить рівень компетенцій чиновників та сприятиме більш ефективному та інформованому управлінню, поліпшенню якості державних послуг та процесів. 
• Україна буде ділитись досвідом GovTech зі світом: Поглиблення співпраці із 5-15 державами, які могли б отримати користь від застосування українського досвіду та govtech-рішень.Проведення заходів щодо просування української експертизи у галузі урядування для іноземних акторів. 

Сільське господарство: грантова підтримка, кластер та безпілотники

Для розвитку сільського господарства стратегія інновацій передбачає фінансову підтримку та стимулювання використання безпілотників. 

• Грантова підтримка: Створення програм грантової підтримки інноваційних проєктів у сфері переробки сільськогосподарської сировини, методів сівозміни, агрохімікатів та засобів захисту рослин, використання відновлюваних джерел енергії, фіторемедіації у 2025-2027 роках. 
• Запуск інноваційного кластера, який об’єднає науково-дослідні інститути, заклади вищої освіти, стартапи та приватні компанії у застосуванні агропродовольчих технологій. 
• Використання безпілотників: До вересня 2025 року мають бути організовані пілотні проєкти щодо використання безпілотних рішень у сфері оборони, сільського господарства та транспорту. Це збільшить швидкість та ефективність відновлювальних робіт, покращить продуктивність та ефективність аграрного сектору та міського управління. 

Напівпровідникові технології

Україна інтегрується до європейських програм розвитку напівпровідників, що сприятиме розширенню виробничих потужностей, залученню іноземних інвестицій та розвитку партнерств із провідними світовими виробниками мікросхем. Стратегія розвитку інновацій передбачає рішення у таких галузях:

• Законодавство: У 2025 році заплановано подання законопроєкту щодо розвитку галузі напівпровідникових технологій, який закріпить на законодавчому рівні пріоритетність галузі напівпровідників. 
• Інноваційний кластер у сфері напівпровідникових технологій, який буде створено до 2027 року 
• Міжнародні угоди: Планується укласти меморандуми з ЄС та бізнесами мікроелектроніки про спільні проєкти, інвестиційні програми та залучення до виконання плану, передбаченого Європейським актом про чіпи. Як результат очікуються нові партнерства та можливості для українських виробників, інтеграція України в загальноєвропейські зусилля з нарощування виробництва напівпровідників.

Кібербезпека: страхування кіберризиків

Стратегія розвитку інновацій передбачає створення інноваційного кластера для досліджень у галузі кібербезпеки, а також впровадження системи страхування для бізнесу від кіберризиків.

• Страхування кіберризиків: У 2025 році планується подати законопроєкт щодо правового регулювання ринку страхування кіберризиків. 
• Інноваційний кластер з питань кібербезпеки, який об’єднає науково-дослідні інститути, заклади вищої освіти, стартапи та приватні компанії у сфері кібербезпеки. 

Штучний інтелект: регулювання та використання ШІ в енергетиці

У галузі штучного інтелекту заплановано створення інноваційного кластера, а також створення Білої книги з регулювання сфери ШІ в Україні. Загалом влада планує створити сприятливі умови для практичного використання продуктів, що використовують технології штучного інтелекту, блокчейн, а особливо в пріоритетних галузях економіки: 

• Інноваційний кластер, який буде запущено у 2025-2027 роках, об’єднає науково-дослідні інститути, заклади вищої освіти, стартапи та приватні компанії у сфері штучного інтелекту.  
• Регулювання ШІ: На період 2025-2027 роки заплановано створення позиційного документа (Білої книги) щодо регулювання у сфері штучного інтелекту в Україні. 
• Штучний інтелект та енергетика: У 2025 році технології штучного інтелекту мають бути інтегровані в енергетичний сектор України, запрацює центр компетенцій з використання штучного інтелекту для енергетичної безпеки, ефективної диспетчеризації та розвитку “розумних мереж” для зменшення втрат енергії, підвищення якості енергопостачання та забезпечення сталого розвитку енергетики. 

Імерсивні технології: центр компетентності та пілотні програми

Заплановано широке застосування технологій віртуальної реальності, зокрема запуск таких продуктів: 

• Центр компетентності імерсивних технологій, який буде створено у 2026 році. Цей центр надаватиме дослідницьку, освітню та консультативну підтримку, сприятиме розробленню та впровадженню інноваційних технологічних рішень — це посилить роль України у сфері імерсивних технологій. 
• Пілоти з імерсивних продуктів: До 2027 року хочуть запустити пілотні проєкти з використання цифрових імерсивних продуктів для професійного навчання, оптимізації виробничих процесів, а також реагування та розв’язання проблем, пов’язаних із пошкодженням інфраструктури. 

Космічні технології: нове законодавство та міжнародні проєкти

Стратегія розвитку інновацій передбачає приведення законодавства у відповідність із європейськими стандартами. Це дасть змогу українським компаніям брати участь у міжнародних космічних програмах. 

• Законодавство: До кінця 2025 року Україна має привести своє законодавство у сфері космічної діяльності у відповідність із законодавством ЄС, уряду має бути подана нова редакція закону “Про космічну діяльність”.  Крім того, заплановано розробку Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України та подання її до парламенту.  Також планується схвалити акти щодо забезпечення якості продуктів космічної промисловості (з урахуванням вимог стандартів EN9100 та AS9100). 
• Партнерство: Залучення українських компаній до конкурсів Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт Європа” за космічною тематикою, а також долучення України до виконання програми “Артеміда” щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні та використанні Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях.

Очікувані результати реалізації стратегії

Автори стратегії інновацій очікують, що її реалізація дозволить Україні зробити економічний прорив завдяки розробці інноваційних продуктів, товарів і послуг. У результаті втілення стратегії інновацій Україна має стати країною з потужною цифровою економікою та регіональним лідером і драйвером інновацій у ЄС. Нова стратегія також знизить прояви корупційних ризиків на будь-якому рівні.  

В результаті втілення Стратегії планується досягти таких показників до 2030 року:

• частка витрат на наукові дослідження і розробки у ВВП — 1,2 % (у 2023 році цей показник складав 0,33%);
• якість середньої освіти за показниками PISA — 470—510 балів (у 2022 році було 428—250);
• глобальний індекс людського капіталу — 55 місце (у 2023 році було 79 місце);
• глобальний індекс інновацій — 45 місце (у 2023 році було 57 місце);
• глобальний патентний індекс — 35 місце (у 2023 році було 46 місце);
• підвищення продуктивності праці через інновації — 35% потенціалу (у 2023 році було 25%).