Бердянськ, Маріуполь. Для чого Росія розширює потужності окупованих морських портів?

«Хочуть з’єднати Маріуполь із Бердянськом, а далі до Мелітополя хочуть залізничну дорогу зробити»

«Морський транспорт найдешевший, тому потенціал цих портів великий, і в Росії це розуміють».

Росія планує розширити потужності Маріупольського морського порту. Там у 2025 році мають збудувати ще 25 гідротехнічних споруд, серед яких – додаткові причали для вантажних кораблів та склади, повідомляли на початку січня підконтрольні Росії ЗМІ.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив детальніше розібратися:

• Для чого Росії розвивати порти в Маріуполі, Бердянську і на окупованій частині Херсонщини?
• Який потенціал мають наразі порти Приазов’я, і як їх використовують окупанти?

За даними російських ЗМІ, у Маріупольському порту зараз проходять ремонтні роботи на берегових спорудах та в адміністративних будівлях. Також там встановили навігаційне обладнання, і триває робота з поглиблення моря. Щоб забезпечити роботу порту та збільшити обсяги перевезень, окупаційна влада начебто планує створити сучасні технологічні комплекси, пишуть ЗМІ.

У Центрі національного спротиву припустили, що таке «розширення» порту зумовлене намірами Росії продовжувати вивезення з окупованих територій насамперед аграрної продукції. Окрім збіжжя, окупанти мають на меті остаточно відправити до Росії та продати до інших країн промислове устаткування захоплених регіонів, вважають у підпіллі.

Депутат Маріупольської міської ради Олександр Лашин поділився своїми думками стосовно того, чому Росія зацікавлена розвивати Маріупольський порт.

«Окупанти працюють у порту Маріупольському – для них дуже важливий цей напрямок, тому що вони через нього, окрім того, що вивозять зерно, агропродукцію, ще вивозять металолом – те, що було на комбінатах ім. Іліча, «Азовсталі», обладнання важке досі вивозять. І тому для них дуже важливий напрямок – порт і сухопутний коридор до Криму. Я так розумію, що місто не буде розвиватися, а порт і судноремонтний завод працюють», – каже він.

Що відбувається у порту Маріуполя? Крім вивезення зерна і промислового устаткування, Росія також буде продовжувати використовувати порт Маріуполя для військової логістики, вважає депутат Лашин. З цією ж метою окупанти розбудовують інфраструктуру у регіоні.

«Порт вони будуть розбудовувати. Кажуть, що там залізничні колії продовжують, хочуть з’єднати з Бердянськом і туди далі до Мелітополя хочуть залізничну дорогу зробити. Зроблять, чи ні, не знаю, але хочуть. Були вже фото з технікою військовою. Наскільки активно вони використовують порт зараз під військові потреби, я не можу сказати, але думаю, що використовують – 100%. Думаю, що все робиться під покровом ночі, як і переміщення техніки по дорогах. Там вночі техніка переміщується на Запорізький і Донецький напрямки. Думаю, що і через порт також», – розповідає депутат.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Митний пункт пропуску в Бердянську

Керівник «Центру вивчення окупації» Петро Андрющенко повідомив «Новинам Приазов’я», що створення митного пункту дозволить також вивозити зерно з окупованих територій напряму до країн, які торгують з Росією.

«Із Бердянського порту воно виходить малими судами або знову ж-таки в порт Ростова або Новоросійська. Там далі воно перевантажується на судна більшого дедвейту, тобто ваги, які можуть вони перевозити. Далі воно під російським прапором йде в якийсь порт дружньої країни. До цього року це була Сирія, в першу чергу. Там воно вивантажується вже як російське, змінює власника, змінює судно, змінює прапор, під яким воно іде і далі продається вже як умовно чисте зерно, яке не має ніякого стосунку до викраденого зерна в Україні. Так, цей процес довгий, він вартісний. Така операція забирає багато часу», – пояснив він.

Експерт зазначив, що Бердянський порт може приймати судна більшого дедвейту, завантажувати його там і потім відправляти на експорт без заходу в будь-який інший російський порт.

• Український Центр журналістських розслідувань повідомляв, що через санкції окупанти вивозять зерно з порту Бердянська піратським флотом із додатковими заходами в порти в Азовському і Чорному морях, в яких митна служба Краснодарського краю Росії оформлює вантажі як російські.
• Джерело РБК на зерновому ринку Росії повідомило, що через порт Бердянська зерно, як правило, відвантажували до Сирії. Центр журналістських розслідувань свого часу встановив, що Росія експортує зерно та іншу продукцію з окупованих територій також до Туреччини, Лівії та Єгипту.

Про потенціал Порти Бердянська і Маріуполя мають величезний торгівельний потенціал, каже Андрющенко. На його думку, Росія буде намагатися використовувати їх на повну потужність.

«За умови окупаційного контролю вони мають шалений потенціал. З точки зору економіки, вони мають відігравати досить велику роль. По-перше, це вивантаження сільгосппродукції. По-друге, залишаються надра, в першу чергу вугілля і руда, яку видобувають і в Луганській області, і частково, можливо, знову будуть видобувати в Донецькій області. Все ж-таки морський транспорт найдешевший, тому потенціал в них є великій, щоб їх розвивати, і у РФ це розуміють. Це ще навіть ми не торкаємося військової складової. Ми мали певні обмеження з використання, наприклад, Маріупольського чи Бердянського порту, через наявність Кримського мосту і блокування судноплавства при проходженні через Кримську протоку. У росіян же такого не буде, тому вони відкриють судноплавство повноцінно, щоб збільшити цей товарообіг через порти», – пояснив він.

Втім, російським планам щодо розвитку портів може завадити безпекова ситуація, додав Андрющенко.

«Питання ризиків залишається. Чи, можуть, наші (українські військові – ред.) дістати? Можуть. Я скажу, що росіяни сподіваються, в першу чергу, що по цивільних суднах не будуть бити, бо ще не били. Є велике питання, чи є це законні військові цілі, тому що вони залучена в збільшенні обороноздатності РФ, в першу чергу. По-друге, це злочин, вони крадуть наше майно. Я впевнений, що якщо цивільне судно буде уражене, і воно там затоне в акваторії порту, це буде останнє цивільне судно, яке ми в цьому порту побачимо, тому що, я думаю, моряки будуть відмовлятися працювати», – припустив експерт.

Херсонщина: «запустити зараз порти неможливо» Призначений Кремлем керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо теж заявляв про плани щодо розвитку місцевих портів. За його словами, у перспективі регіон начебто має стати «серйозним транспортно-логістичним вузлом». Порти в Генічеську, Скадовську і Хорлах – розвиватимуться, наголосив Сальдо.

Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань розповів, що наразі ці порти, попри заяви окупаційної влади, не працюють.

«Були заяви окупаційного гауляйтера про те, що Скадовський порт відновить роботу, тому що фактично його найлегше відновити, при невеличких капіталовкладеннях. Але далі розмов це не пішло, тому що до Скадовська немає залізничної колії, і це виключно автомобільний порт, який, відповідно, програє залізничному порту. А у Генічеську навпаки ситуація, там є підхід залізничних колій, але велика замуленість порту не дає змогу без великих капіталовкладень запустити цей порт. Тобто ось цей казус каже про те, що ці порти запустити на зараз практично неможливо. Тому далі розмов справа не пішла нікуди. Ще колись розглядалась можливість побудови морського термінала в Хорлах. Але знову ж, залізнична колія до Хорлів не підведена, і там є ціла низка проблем побудови зернового терміналу. Тому ні. Тільки ці два порти (у Генічеську та Скадовську) можна теоретично розглядати по можливому відновленню», – сказав депутат.

Порти у Генічеську та Скадовську розглядалися для відновлення роботи і до окупації, каже він. Але обидва мають свої особливості.

Так, Скадовському порту потрібні днопоглиблювальні роботи від каналу до самого порту.

«До окупації розглядалось це питання, але екологи й саме скадовчани були проти цієї ідеї, тому що безпосередньо біля Скадовського морського порту знаходиться одразу міський пляж і рекреаційна зона. Тому стояло питання, якщо повноцінно відновлювати роботу морського порту, то великий ризик для рекреації. Врешті переважала все ж туристична галузь і рекреація», – розповів депутат.

З Генічеським портом ситуація ускладнена замуленням дна, роботи з його розчищення треба буде проводити постійно, каже Хлань.

Якщо окупаційна влада все ж запустить порти, це покращить логістику на окупованій частині Херсонщини, додав він.

«На сьогодні логістика з відвантаження сільськогосподарської продукції ускладнена. І якщо казати про практику до моменту повномасштабного вторгнення, то аграрій міг продавати своє зерно будь-якому зернотрейдеру, чи українського походження, чи міг працювати з транснаціональними компаніями, чи взагалі експортувати сам. Зараз окупанти не дають можливість фермерам самостійно вибирати оператора, який буде забирати це зерно. Якщо теоретично запустити ці два морські порти, то вони розв’яжуть логістично проблему окупованої частини Херсонської області в питанні сільськогосподарського збіжжя», – сказав Хлань.

Примарні перспективи

«Планувалося спорудити дуже цікаві проєкти щодо олійних культур. Загалом було декілька наборів інвестиційних проєктів на десь плюс 5-6 мільйонів тонн, на значне збільшення кількості робочих місць та збільшення надходжень. Там активно розвивалася припортова зона для того, щоб робити хоча б якесь перероблення, особливо в плані олійних. І були залучені інвестиції як українські, так і міжнародні в ці проєкти. В першу чергу планувалося працювати з металопродукцією та зерновими», – каже експерт.

• В липні 2024 року в Керчі зафіксували роботи зі зведення укріплень біля Керченського мосту, що сполучає окупований Крим із Росією. В акваторії Керченської протоки тоді зʼявився плавучий кран, а кількість барж, якими Росія намагається захистити Керченський міст від українських морських дронів, побільшало.
• За даними Центру журналістських розслідувань, Росія почала будувати надводний захист Керченського мосту 7 травня минулого року, облаштовуючи ешелоновану систему бонових загороджень для захисту від атак.