“Розмова з цим вбивцею — це вже компроміс”. Як розуміти слова Зеленського про готовність до...

“Розмова з цим вбивцею — це вже компроміс”. Як розуміти слова Зеленського про готовність до переговорів з Путіним

Підпис до фото, Ще восени 2022 року Зеленський видав указ, яким констатував неможливість переговорів з Володимиром Путіним

• Author, Святослав Хоменко
• Role, ВВС
• 1 година тому

Президент України Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану, що готовий сісти за стіл переговорів з російським лідером Володимиром Путіним, якщо це буде єдиним варіантом мирного врегулювання.

Усі заяви на тему можливих мирних переговорів, які робить протягом останніх тижнів Зеленський, здається, мають дві цілі: продемонструвати максимальну готовність до таких переговорів та показати гнучкість своєї позиції у ході цих перемовин.

Багато хто, у тому числі й Пірс Морган, звертає увагу на те, що нинішні слова президента України суперечать офіційній позиції Києва, яку і сам Зеленський неодноразово озвучував протягом трьох років великої війни.

Але Зеленського це, схоже, не турбує. Ба більше, зміна ним своєї “залізобетонної” позиції за певної оптики може розглядатися як козир України. Адже зараз український президент, по суті, транслює дуже простий меседж: я готовий абсолютно на все, щоб припинити війну та не допустити її повторення. І якщо для цього потрібно переступити через свої раніші слова, я готовий це зробити.

Ще восени 2022 року Зеленський видав указ, яким констатував неможливість переговорів з Володимиром Путіним.

Сьогодні можна довго сперечатися, чи не була помилковою така різка реакція на ухвалене президентом Росії рішення анексувати чотири українські регіони, чи не обмежила вона можливості маневру для Києва. Фактом залишається те, що про цей указ Зеленського останнім часом найчастіше згадував саме Володимир Путін: я, мовляв, і не проти переговорів з Україною, але вони самі собі їх заборонили.

Але сутність рішень, які ухвалює президент, у тому і полягає, що президент же може їх і скасувати. Схоже, саме це має на увазі Зеленський, коли говорить в інтерв’ю Моргану: “Якщо це буде єдина конфігурація, в якій ми можемо принести мир громадянам України і не втрачати людей, то, безумовно, ми підемо на конфігурацію зустрічі (з Путіним – Ред.)” Хоча й без особливої радості, додає він: “Сама розмова з цим вбивцею – це вже компроміс”.

Тобто, каже Зеленський, з його боку проблем немає. Давайте організуємо зустріч за участю представників України, Росії, США та ЄС і поговоримо про те, хто хоче миру, а хто війни.

Сам Путін минулого тижня заявив, що не розмовлятиме із Зеленським безпосередньо, але готовий “виділити таких людей, які ці переговори вестимуть”, і це окрема сюжетна лінія цієї історії. Президент Росії вважає Зеленського нелегітимним, “простроченим” президентом, який не має права підписувати ніяких мирних договорів.

Питання про це теж пролунало у вчорашньому інтерв’ю. У відповідь Зеленський міг би згадати, що Україна формально не визнає Володимира Путіна легітимним президентом Росії, але не став робити цього.

Натомість – знову ж таки, демонструючи стриманість та готовність до компромісів, – нагадав, що російський лідер старанно уникав переговорів з ним протягом двох років перед повномасштабним вторгненням, коли легітимність Зеленського була беззаперечною навіть в очах Москви.

Крім того, він  вчергове заявив, що готовий провести в Україні вибори, щойно українські військові зможуть повернутися додому і взяти участь в голосуванні, тобто все насправді в руках у Путіна: закінчить війну – будуть вибори.

Проте важливо згадати, що хоч якою б не була позиція російського президента з цього приводу, легітимність Зеленського не викликає ані найменших сумнівів у Дональда Трампа та інших світових лідерів.

Як Україна змінює позицію

Переговорна позиція України на ймовірних майбутніх переговорах також пом’якшиться. Наприклад, у 2022-23 роках Зеленський заявляв, що про жодні переговори з Росією і мови не може бути, поки чобіт останнього російського солдата не залишить територію України в її міжнародно визнаних кордонах.

Підпис до фото, Зеленський робить свої заяви на тлі наступу російських військ і постійних обстрілів українських містБагато західних (та й не лише західних) коментаторів уже тоді несміливо називали цю умову для початку переговорів максималістською і навряд чи досяжною. З часом (і з просуванням повзучого російського наступу на сході України) ці голоси ставали дедалі голоснішими.

І ось в інтерв’ю Пірсу Моргану із вуст Володимира Зеленського звучить інша позиція: “Сьогодні ми не можемо повернути всі наші території. Безумовно, ми адекватні люди. Ми не можемо покласти мільйони наших людей заради результату, який і так незрозуміло, чи він буде”.

При цьому Зеленський, висловлюючись воєнними термінами, відходить на заздалегідь підготовлені позиції. Україна, за його словами, згодна змиритися лише з тимчасовою окупацією частини своєї території, але ніколи не визнає юридичної належності захоплених земель Росії. “Згодом все одно ми повернемо нашу землю”, – каже Зеленський.

Вже сьогодні спостерігачі, розмірковуючи про конструкцію, яка може утворитися в результаті, наводять аналогії з балтійськими державами, що їх у 1940 році окупував Радянський Союз.

Західні держави так ніколи і не визнали легітимності поглинання трьох незалежних країн “совєтами”, але це не заважало їм вибудовувати власні стосунки з Москвою. А коли СРСР розпався, вони просто привітали відновлення Литвою, Латвією та Естонією своєї незалежності.

Чи подобається ця аналогія Володимиру Путіну? Навряд чи. Але можна констатувати, що Зеленський зробив крок назустріч компромісу задля встановлення миру. А чи готовий до того самого президент Росії?

Ядерна зброя і членство в НАТО

Ще одна ознака зміни в риториці Києва – пом’якшення жорсткої переговорної позиції, що її у грудні минулого року задекларував глава українського МЗС Андрій Сибіга.

Тоді він заявив, що Київ наперед відмовляється від будь-яких форматів гарантій безпеки, альтернативних до вступу України в НАТО.

Підпис до фото, У Києві вважають, що останні заяви Зеленського багато в чому адресовані Трампу і його командіЗараз Зеленський називає список умов, виконання яких могло б замінити повноправне членство України в Північноатлантичному альянсі – принаймні поки що. Поряд із введенням в Україну контингенту іноземних військових та наданням їй серйозної оборонної допомоги, Зеленський говорить про повернення в Україну ядерної зброї — і Пірс Морган навіть виносить цю фразу в заголовок усього інтерв’ю.

Але, можливо, до цього пасажу варто ставитися як до стилістичної фігури, своєрідної метафори: мовляв, Київ готовий відмовитися від НАТО, якщо вже це є червоною ганчіркою для Володимира Путіна, але натомість вимагає по-справжньому “ядерних” гарантій безпеки, які б застрахували його від нової великої війни.

Тобто “вегетаріанські” “Мінські угоди-3” з нескінченними зустрічами контактних груп, розведеннями сил і буквоїдством на тему черговості виконання пунктів угод Києву не підходять. Що підходить? Давайте обговорювати, Україна до цього готова, каже Зеленський.

У підсумку, ми бачимо, що Володимир Зеленський вкотре заявляє, що до перемовин він готовий, до компромісів у ході цих перемовин – теж. Вище – перелік цих компромісів, і виглядає він цілком переконливо: Київ відійшов від багатьох своїх раніше заявлених вимог, які ще нещодавно виглядали принциповими.

Головний адресат – Трамп?

У Києві заведено вважати, що головним адресатом усіх англомовних інтерв’ю Зеленського є новий президент США Дональд Трамп та його команда.

Наскільки ми можемо судити, оточення Трампа вважає, що війна в Україні може закінчитися єдиним способом: обидві сторони мають піти на поступки, а якщо хтось з них впиратиметься, до неї буде застосовано доктрину з не дуже зрозумілим змістом, проте з грізною назвою – “мир через силу”.

Зараз Зеленський робить свій хід у розрахунку на те, що цю готовність до компромісів у Вашингтоні оцінять, і силу до Києва Америка точно не застосовуватиме. І домовлятися щодо “українського питання” з Росією за спиною у Володимира Зеленського США теж не будуть – а це ще один великий страх не лише Києва, а й усієї Європи.

У всякому разі, про конкретні напрацювання команди Дональда Трампа щодо шляхів закінчення розв’язаної Росією війни ми досі нічого не чули.

Проте чекати, напевно, залишилося недовго: вже наступного тижня, за даними ВВС, спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог проведе першу офіційну зустріч із представниками України.

А потім плани Вашингтона презентують на Мюнхенській безпековій конференції, яка пройде 14–16 лютого.