Україна і шлях від Трампа до Сі? Європа думає, чи не зблизитися з Китаєм

Китай прагне отримати вигоду від трансатлантичного розриву між Сполученими Штатами та Європою, який розширюється в міру того, як президент США Дональд Трамп прагне якнайшвидше закінчити війну в Україні, а країни Євросоюзу вважають, що їхні інтереси при цьому не враховуються. Наскільки у цій ситуації великі можливості Пекіну та перспективи зближення між ним та Європою? Це з’ясовував телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Пошук перспективи Загроза підвищення імпортних тарифів на європейську продукцію, словесна війна на Мюнхенській безпековій конференції на початку цього місяця, російсько-американські переговори, в яких не брали участь Європа та Київ, і протистояння в Організації Об’єднаних Націй з приводу того, якою резолюцією відзначити третю річницю війни в Україні, – це нещодавні тріщини, що виникли у відносинах між Вашингтоном і європейськими столицями.

Ситуація, що змінилася, поставила перед Європою питання про те, чи можна покладатися на Сполучені Штати, і відкрила нові можливості для Пекіну, який протягом останніх чотирьох років намагається знову привернути до себе Європу.

У кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки міністр закордонних справ Китаю Ван Ї провів двосторонні зустрічі з кількома високопоставленими європейськими чиновниками, включаючи верховну представницю ЄС із закордонних справ Каю Каллас, канцлера Німеччини Олафа Шольца і генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

Найбільш відкритим до ідеї зближення з Китаєм на тлі напруженості у відносинах зі США показав себе міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Він заявив в інтерв’ю Financial Times, що Європейський союз має розробити власну політику щодо Китаю та не дотримуватись конфронтаційної лінії, за яку виступає адміністрація Дональда Трампа.

«Європа має ухвалювати власні рішення самостійно. І ми маємо вирішити, коли Китай може бути партнером, а коли – конкурентом», – сказав Альбарес.

Як ми сюди потрапили Під час першого президентського терміну Трампа Вашингтон підштовхував європейські уряди до жорсткішої лінії щодо Китаю. Це призвело до того, що 2019 року Євросоюз назвав Китай «системним конкурентом».

Непрозоре ставлення китайського уряду до пандемії COVID-19, проблеми з міжнародною торгівлею, правами людини та ланцюжками поставок, а також підтримка Пекіном Росії під час війни в Україні – все це спричинило зміцнення жорсткої лінії в Європі під час перебування при владі колишнього президента США Джо Байдена.

Тепер, в умовах зростання трансатлантичної напруженості, деякі європейські уряди розглядають жорстку позицію Трампа щодо Китаю як спосіб залучити на свій бік Вашингтон. Інші, навпаки, як уряд Іспанії, виступають за збереження життєво важливих економічних зв’язків із Пекіном, особливо в умовах зростаючої невизначеності щодо Сполучених Штатів.

Це навіть призвело до того, що голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн, одна з європейських «яструбів» щодо Китаю, у січні закликала до нових зусиль щодо покращення відносин між Брюсселем та Пекіном.

Справжній розкол? Напруженість з обох боків Атлантики реальна. Після перемоги своєї партії на виборах 23 лютого Фрідріх Мерц, майбутній канцлер Німеччини від консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) заявив, що адміністрацію Трампа «мало хвилює доля Європи» і що європейці мають діяти відповідним чином. «Моїм абсолютним пріоритетом буде якнайшвидше зміцнити Європу, щоб крок за кроком ми могли дійсно досягти незалежності від США», – сказав він.

У Брюсселі також говорять про «сейсмічне зрушення» в геополітичному порядку. Один із чиновників ЄС, який недавно повернувся з переговорів з американськими офіційними особами, сказав Радіо Свобода, що Білий дім зосереджений на припиненні війни в Україні і що Вашингтон налаштований за принципом «бери або йди».

Адміністрація Трампа хоче «прибрати зі столу питання України та перейти до інших питань». Стає ясно, що мета Трампа – «правити світом разом із Росією та Китаєм» і працювати над тим, щоб «стратегічно відокремити їх один від одного», сказав чиновник, який говорив на умовах анонімності.

Чому це важливо Європа, можливо, переживає складні часи, але це не означає, що Китай – єдина можливість її підстрахуватися.

У той час як європейські лідери, такі як президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, відвідують Вашингтон, фон дер Ляйєн їде до Індії.

Джеймс Кребтрі, запрошений науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, каже, що «важко уявити собі найкращий час для пожвавлення історично слабких зв’язків Європи та Індії» і що у центрі уваги під час візиту глави Єврокомісії буде технологічна співпраця.

«Засідання Ради ЄС – Індії з торгівлі та технологій, лише друге з моменту її заснування в 2023 році, відкриває можливості для поглиблення співпраці в різних галузях, від штучного інтелекту до екологічно чистих технологій», – зазначає експерт.

Щодо Китаю, то більшість країн-членів ЄС не можуть дивитися крізь пальці на його підтримку Росії у війні проти України. Останній пакет санкцій, ухвалений Євросоюзом 24 лютого, знову включив у себе китайські компанії та приватних осіб.

Скоріш за все, Європа стане більш роздробленою, коли дійде до Китаю. У той час як одні уряди звернуться до таких країн, як Індія, Південна Корея та Японія, щоб збалансувати свою зовнішню політику, інші, наприклад нинішні уряди Іспанії та Угорщини, продовжуватимуть залучати китайські інвестиції та створювати нові можливості для Пекіну.