«Дуже помітна ціль»: що відомо про удар по полігону під Дніпром та які висновки?

«Там було багато сотень людей, на жаль, і могло загинути ще більше людей, якби ворог завдав додаткових ударів», – так прокоментував ситуацію на Дніпропетровщині в ефірі Радіо Донбас Реалії військовий оглядач Юрій Бутусов.

Водночас постало питання, в якій точці перебуває ЗСУ у боротьбі з дронами-розвідниками (саме до такого типу БПЛА належить «Орлан», що корегував російський «Іскандер»). Адже ситуація із БПЛА в Україні поліпшилася, особливо завдяки зенітним дронам, але ворожий безпілотник над табором чи то не помітили, чи то не змогли ліквідувати.

Що трапилося на військовому полігоні під Дніпром? Хто має понести відповідальність за загибель українських бійців у тилу? Як має відбуватись підготовка військовослужбовців, щоби таких трагедій не було? З’ясовували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Що відомо про удар по полігону? Трагедія сталася поблизу села Черкаське Самарівського району. Ціллю удару стало наметове містечко 168 батальйону резерву ОК «Схід». Інформація про приліт «Іскандера» по скупченню військових почала поширюватися з російських джерел, за добу з’явилося роз’яснення з українського боку.

Українська та російська версії інциденту відрізняються цифрами і риторикою. Канали російської пропаганди у хвацькому тоні розповідають про 150 вбитих «націоналістів», серед яких буцімто були 30 «іноземних інструкторів». Українські військові експерти називають такі цифри ІПСО і висловлюють впевненість у тому, що вони явно завищені.

Вдень 3 березня трагедію визнали у Сухопутних військах ЗСУ: там зазначили, що є загиблі та поранені, а розслідуванням причин інциденту займаються військова служба правопорядку та правоохоронні органи. Командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий заявив, що бере розслідування трагедії під особистий контроль. «Кожен, хто ухвалював рішення того дня, і кожен, хто не ухвалював їх вчасно, – всі відповідають. Ніхто не сховається за поясненнями чи формальними рапортами», – написав він у соцмережах.

За попередньою інформацією, внаслідок удару було пошкоджено 5 військових наметів, близько 150 поранених і понад 30 загиблих. Припускають, що у наметовому містечку перебував батальйон, який сладався із бійців, що повернулися із СЗЧ, однак офіційно цю інформацію ще не підтвердили.

«Трапився коригований ракетний удар по розташуванню батальйону резерву, в якому були військовослужбовці, які залишили частину і перебувають у процесі переведення в інші військові частини. Загинуло, за наявними даними, до 39 осіб. Близько 90 – поранених», – сказав в ефірі Радіо Донбас Реалії військовий оглядач Юрій Бутусов.

Начальник медичної служби одного з медзакладів Дніпропетровщини розповів «Суспільному», що до закладу в другій половині дня 1 березня почали масово надходити поранені військові з мінно-вибуховими травмами і уламковими ураженнями різних частин тіла. В основному стан усіх поранених стабілізували.

А у соцмережах Самарівської лікарні з’явилося повідомлення, що заклад повністю забезпечений усім необхідним для надання медичної допомоги. Лікарі вдячні всім, хто хоче допомагати, але наразі у додатковій підтримці немає необхідності, а повідомлення, які з’являлися в соцмережах з цього приводу, не відповідають дійсності, заявило керівництво лікарні.

Нардепка Мар’яна Безугла відзначила, що трагедія сталася під час шикування особового складу на полігоні. Втім Юрій Бутусов твердить, що це не так: під час удару шикування не відбувалося.

«Шикування в цьому таборі дійсно проводились, але не в момент удару. Основні втрати, за наявними даними на цей момент, пов’язані з тим, що особовий склад розташовувався не в бліндажах, не в якихось заглиблених місцях, а у наметах на рівному полі. Щільно розташовані намети, пересування значної кількості людей зробили цей табір зручною ціллю для ворога», – сказав він.

Хто винен? У контексті цього обстрілу в українському експертному середовищі одразу почали обговорювати два питання: скупчення військових в одній точці та роботу російського «Орлана», якого не збили, і, найімовірніше, навіть не помітили. Згодом підняли тему і цифрової безпеки в інтернеті.

Привернути увагу російської розвідки до полігону могли відео у Tik-Tok, адже саме з цього навчального центру протягом двох тижнів у цій соцмережі з’явилися кадри з розташуванням і стрільбищем, вони публікувалися ледь не в онлайн-режимі, пише журналіст, полковник ЗСУ Анатолій Штефан.

«Підрозділи моніторингу противника активно відпрацьовують щохвилини. Моніторинг, уточнення локації, дорозвідка, удар. Відразу після удару він (автор відео у Tik-Tok – ред.) прокоментував наслідки де росіяни щиро дякували йому. Акаунт вже підчищено, але всі матеріали зібрані і будуть долучені до матеріалів службового розслідування», – підкреслив Штефан.

У ще одному дописі він зауважив, що в мережі щодня публікують сотні відео з розташуваннями військових об’єктів, полігонів, медичних закладів. Іноді на них є назви прифронтових лікарень, місця скупчення військових (відео з заправок, де постійно п’ють каву).

«Наприклад, мені вистачить зовсім мало часу для уточнення локації, а також підрозділу, який там міститься», – зазначає журналіст і військовий. Він робить висновок, що командирам всіх рівнів потрібно постійно проводити роз’яснювальну роботу серед військовослужбовців.

Чи можна було уникнути трагедії? Це не перший удар по місцях скупчення українських військових. Перед цим значну увагу до проблеми привернув ракетний удар по Військовому інституту зв’язку в Полтаві на початку вересня 2024 року. Тоді військові експерти звертали увагу, що трагедії можна було б уникнути, якби не нехтування правилами безпеки.

Схожу думку висловлюють і зараз.

Експерт з БПЛА, письменник та військовослужбовець Олександр Карпюк (псевдо Серж Марко) написав у соцмережі Facebook, що «нові бригади здебільшого не мають ефективних координаційних штабів контролю та протидії, тому контроль ворожих БПЛА та протидія цьому теж потребує поліпшення».

Волонтер Сергій Стерненко у соцмережах писав, що російський БПЛА не збили, бо досі не діє повноцінна система.

«Повітряне командування «Схід» наразі має найгірші показники із впровадження дронової ППО. Раніше командувач цього ПвК забороняв навіть тренувальні польоти з FPV. Наслідки вже були — удар по [установці ЗРК] Patriot. Відповідальності не було, жодної», – зазначив він.

«Трагедія сталася через те, що цей табір легко помітний ворогу усіма видами розвідки. Там одночасно була значна кількість людей, велика кількість наметів і машин. І це була дуже помітна ціль, на жаль. Тому ворог зумів його помітити, вислав розвідувальний дрон. На жаль, наші засоби протиповітряної оборони не змогли визначити цей проліт російського дрона і його перехопити або хоча б попередити особовий склад, що дрон літає над ними та веде трансляцію», – коментує Юрій Бутусов.

Уникнути цієї і схожих трагедій можна, дотримуючись усіх безпекових інструкцій та правил, вважає військовий і політичний оглядач Юрій Федоров.

«Загалом, я думаю, мають бути інструкції, які визначають порядок дій у цій ситуації. Якщо таких інструкцій немає, то це дуже серйозна недоробка, просто головотяпство вищого командування. Але я гадаю, що вони були. Отже, це злочинне головотяпство тих, хто безпосередньо керував цим бойовим злагодженням. У перші місяці війни таке можна списати просто на непідготовленість людей, які відповідають за це. У цьому має розбиратися прокуратура. Слідчі, які займаються військовими справами, мають визначити міру вини кожного командира. У цьому сенсі мені видається дуже важливою заява генерала Драпатого, який чітко зажадав не лише розібратися, а й покарати тих, хто винен у невиконанні відповідних інструкцій. Або в тому, що таких інструкцій немає», – сказав він в ефірі Радіо Донбас Реалії.

Донбас Реалії запитали у Генерального штабу, який протокол безпеки був вироблений після минулих інцидентів з ударами по місцях скупчення українських військових та які висновки були зроблені з минулих трагедій. Щойно ми отримуємо відповідь на офіційний запит або згоду вищого командування на інтерв’ю – ознайомимо читачів з цією інформацією.

Дотримання правил безпеки – ключове, на чому наголошують експерти. Однак ще один не менш важливий аспект, який викликає запитання, – чому «Орлан» противника не вдалося збити, а він висів і корегував удар?

Чому безпілотник, який корегував удар, не збили? «Очевидно, що попередження про те що дрон веде трансляцію і зараз буде удар, військовослужбовці не отримали. Я спілкувався з військовими, ніякого попередження не було», – сказав в ефірі Радіо Донбас Реалії Юрій Бутусов.

Існує ймовірність, що російський БПЛА не помітили.

Дальні польоти вглиб української території в основному виконує «Орлан»: цей БПЛА працює на паливі, може залітати на значні відстані і високо підійматися. Водночас через великий розмір його добре видно на радіолокаційних станціях, каже в коментарі Донбас Реалії експерт зі зв’язку Сергій Бескрестнов, відомий як Сергій Флеш.

«Найефективніший спосіб з ним боротися, як і з іншими БПЛА, – так званими зенітними дронами. Тільки тут складність полягає в тому, що екіпаж зенітного дрона має перебувати недалеко від місця польоту БПЛА. Якщо ми робимо велику щільність підрозділів, які працюють, то, звісно, ми не можемо охопити всю тилову територію такими підрозділами. Тому, коли БПЛА залітають до нас, часто немає підрозділів, які можуть виконувати цю задачу і збивати їх», – пояснює експерт.

Інші методи протидії ворожим дронам теж існують, каже Бескрестнов, але вони менш ефективні. Приміром, такі БПЛА можна знешкоджувати авіацією (винищувачами), комплексами ПЗРК (оскільки «Орлан» залишає великий світловий слід), засобами РЕБу. Однак ці БПЛА, збираючи розвіддані, можуть підійматися на висоту до п’яти кілометрів – відповідно уражати їх стає складніше.

«Мобільні вогневі групи справляються з БПЛА, коли вони летять достатньо низько, як це робить «Шахед». Якщо дрон летить на великій висоті, мобільні вогневі групи не можуть по ньому працювати. Тобто, зараз ми бачимо дрони-розвідники. «Розвідник» літав над Київською областю кілька днів, «Орлан» залітав через Чернігів, з боку Десни, і вилітав з боку Сумської області. Тобто він пролетів увесь цей напрямок. Нещодавно «Орлан» пролетів повністю весь Харківський напрямок, залетівши із Харкова, а вилетів за Ізюмом», – розповідає Сергій Флеш.

Тож, на його думку, коли розвідувальний БПЛА не можна збити, потрібно вживати запобіжних заходів, зокрема не виявляти підвищену активність, не переміщувати особовий склад і техніку.

«Це цілий комплекс заходів, які мають виконувати військові у випадку фіксації розвідувального БПЛА згори. І командири мають це розуміти. Якщо, наприклад, «Орлан» висить десь над полігоном, то, на мою думку, особовий склад має бути розосереджений. Ми не маємо давати йому шансів бути груповою ціллю для ураження – тоді росіяни не будуть тратити «Іскандери». А у них їх не так багато, щоб витрачати їх просто так», – каже експерт із зв’язку.

Чи варто мати військовий полігон у двохвилинній досяжності «Іскандера»? Позиція «жодних скупчень і шикувань» не завжди працює, кажуть співрозмовники Донбас Реалії, адже військо не можна постійно навчати малими групами: іноді треба зосереджувати сили та проводити шикування – хоча б для впорядкування дій.

Військовий оглядач Юрій Бутусов зазначає, що в Україні велика кількість місць, де можна збирати людей без ризику, що над ними взагалі літатимуть дрони, але у Дніпропетровській області все одно потрібно розташовувати війська.

«Можливо, це варто робити не у таких щільних порядках на відкритій місцевості. Розташування військових і вузли комунікації мають прикриватися силами ППО. У нас же на четвертому році війни є радіолокаційні системи, які можуть достатньо легко знаходити висотні дрони і, як мінімум, попереджати про їхнє наближення. Як максимум, їх можна перехоплювати: ракетами, FPV, є вже і дрони для перехоплення інших БПЛА. Тобто має діяти протиповітряна оборона, яка за рахунок радарів і засобів радіоелектронної розвідки повідомляє про активність дронів, і всі війська мають отримувати швидке попередження», – каже він.

Думку, що немає сенсу створювати полігони лише на певній території України (наприклад, на заході), підтримує і Юрій Федоров. Щонайменше на заваді цьому стає те, що знайти місце, непрострілюване «Іскандером» чи ракетами повітряного базування на кшталт «Кинджала», дуже складно.

«Чим вища щільність таких об’єктів, тим більше вони привертають увагу ворожої розвідки і, відповідно, є вразливими», – каже він.

Також експерти наголошують на питанні відповідальності.

Станом на 3 березня працівники Державного бюро розслідувань відкрили кримінальне провадження за фактом загибелі та поранення українських військових унаслідок російського ракетного удару по полігону на Дніпропетровщині. А начальника центру підготовки підрозділів і командира військової частини відсторонили від виконання обов’язків.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.