Джерело: www.radiosvoboda.org
Іван Вейвода, старший науковий співробітник Інституту гуманітарних досліджень у Відні, вважає, що будь-яка миротворча місія в Україні повинна включати всі сторони.
Для успішної миротворчої місії потрібно скласти багато шматочків пазлуІван Вейвода
«Всі зацікавлені сторони повинні бути на борту, звичайно, агресор – Росія, країна, яка зазнала вторгнення, – Україна, Європейський союз, Сполучені Штати, НАТО, – сказав Вейвода в інтерв’ю Радіо Свобода. – Отже, для успішної миротворчої місії потрібно скласти багато шматочків пазлу».
«Можна зробити висновок, що необхідно зміцнювати основи миру і демонструвати політичну волю. Але, звичайно, на справедливих умовах – особливо для України, суверенної європейської країни, частина якої була окупована ядерною державою», – сказав Вейвода.
Приклад КосоваМиротворча місія НАТО в Косові, відома як КФОР, була розгорнута в червні 1999 року під командуванням НАТО після бомбардувань альянсом колишньої Югославії.
НАТО розпочала військову кампанію, щоб покласти край гуманітарній кризі та етнічним чисткам етнічних албанців Косова, які проводили югославські війська на чолі з авторитарним лідером Слободаном Мілошевичем.
Після бомбардувань і багаторічних боїв між «Армією визволення Косова» (ОАК) і сербськими силами безпеки, завданнями миротворчої місії було підтримання безпеки, забезпечення свободи пересування і сприяння створенню стабільного, демократичного і багатонаціонального Косова.
Члени миротворчого контингенту під проводом НАТО в Косові (КФОР) беруть участь у церемонії зміни командування в штаб-квартирі місії КФОР на чолі з НАТО в таборі «Філм Сіті» в Приштині, 11 жовтня 2024 року
КФОР діють відповідно до Резолюції Ради безпеки ООН 1244, яка санкціонувала міжнародну військову присутність у Косові після виведення сербських сил у 1999 році.
Хоча спочатку НАТО розгорнула в Косові близько 50 000 військовослужбовців, нинішні сили є значно меншими й налічують приблизно 4 600 військовослужбовців з 27 країн, що беруть участь в операції. Найбільше військовослужбовців зараз надає Італія – 1 258 осіб.
Як можуть виглядати миротворчі сили в Україні?Європейські військові керівники нині зустрічаються в Парижі, щоб обговорити, як може виглядати потенційне розгортання. Хоча Сполучені Штати перебувають на чолі зусиль, спрямованих на припинення конфлікту, Вашингтон послідовно стверджує, що американські війська не будуть розгорнуті в Україні.
Велика Британія і Франція висловили готовність надати війська, але наголосили на необхідності отримання американських гарантій перед тим, як це зробити. Така «підтримка» може означати військову підтримку без відправки військ або економічну і логістичну підтримку.
Росія, однак, відкинула ідею миротворців з європейських країн або країн НАТО.
Кілька ЗМІ, включно з The New York Times, повідомили про 31-сторінкову пропозицію, розроблену Женевським центром політики безпеки, в якій викладено, як може виглядати припинення вогню в Україні.
План передбачає створення 10-кілометрової буферної зони між двома арміями, яку патрулюватимуть 5 000 цивільних і поліцейських.
Згідно з пропозицією, яка була розроблена після консультацій з міжнародними експертами з питань припинення вогню і посередництва, для забезпечення безпеки знадобиться близько 10 000 іноземних військовослужбовців.
У січні президент України Володимир Зеленський заявив, що в разі досягнення угоди про припинення вогню з Росією в Україні необхідно буде розмістити щонайменше 200 000 європейських миротворців, щоб запобігти подальшим російським атакам.
Головні виклики для миротворчії місії у КосовіУ 1999 році Косово не було незалежною державою і не мало власної армії. Як сказав Вейвода, миротворча місія в Косові тоді була абсолютно необхідною, оскільки «ситуація не була врегульована».
Як наслідок, напруженість часто досягала критичної межі – як, наприклад, під час заворушень 2004 року, найбільших етнічних зіткнень з часів війни в Косові, що закінчилася в 1999 році. Насильство було спровоковане неправдивими чутками про те, що троє етнічних албанських дітей потонули внаслідок дій сербів.
Заворушення призвели до загибелі 19 осіб, у тому числі 11 албанців і 8 сербів.
Вважається, що КФОР не змогли запобігти і зупинити широкомасштабне насильство.
Польські солдати КФОР патрулюють у Північній Митровиці, Косово, 13 грудня 2022 року
«Це не набуло широкого розголосу, але війська НАТО стріляли в албанців, які паплюжили сербські будинки і церкви», – згадує Вейвода.
Генерал Хольдгер Каммерхофф, який був командувачем КФОР, заявив тоді, що для забезпечення безпеки військ буде застосована «пропорційна сила».
За словами Вейводи, це стало важливим уроком для КФОР і його командирів, які зрозуміли, що виклики були набагато більшими, ніж вони спочатку припускали, коли прибули до Косова в 1999 році.
«Я думаю, що вони, безумовно, переосмислили свою стратегію підтримання миру і порядку», – сказав Вейвода.
Війська НАТО також серйозно постраждали в зіткненнях, які відбулися в травні 2023 року в Звечані, місті на півночі Косова. Десятки військовослужбовців КФОР були поранені, деякі з них важко, в боях з сербськими протестувальниками.
Генсекретар НАТО Марк Рютте зустрічається з президенткою Косова Вйосою Османі в Приштині
Під час візиту до Косова 11 березня генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив на незмінній відданості альянсу своїй миротворчій місії в Косові. Він також закликав лідерів Белграда і Приштини прискорити діалог, розв’язати невирішені питання і закласти основу для тривалого миру.
Говорячи про потенційні миротворчі сили в Україні, Рютте сказав: «Одним зі способів зробити це були б європейські війська в Україні. Але можуть бути й інші шляхи».
«Я думаю, що президент [США] Трамп має рацію: перш ніж ви зможете підтримувати мир, ви повинні мати мир. А миру ще немає», – додав він.
Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році й визнано 104 країнами-членами ООН. Після зустрічі з Рютте президентка Косова Вйоса Османі заявила, що миротворча місія «демонструє тріумф демократичних і миролюбних держав, коли вони об’єднуються навколо цінностей свободи і людської гідності».
