Джерело: sylapravdy.com
За останні два роки на утримання чотирьох волинських райрад з держбюджету витратили більше 10 мільйонів гривень. В масштабах держави – це сотні мільйонів гривень.
Допоки у владних кабінетах міркують щодо подальшої долі райрад та їх функцій, шукати фінансування для них почали вже і в обласних бюджетах.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив, якими є бюджети районних рад на Волині і які у них перспективи.
Районні ради: ліквідувати не можна залишити У 2020 році за умовами адміністративної реформи з 16 районів на Волині залишилося чотири: Луцький, Камінь-Каширський, Володимирський і Ковельський. У цих районах працюють як районні адміністрації, так і ради. Районні адміністрації представляють гілку державної влади, підпорядковуючись обласним адміністраціям.
А от районні ради, фактично, втратили частину функцій через реформу децентралізації – більшість повноважень перейшли до територіальних громад. Сьогодні на сесіях районні депутати фактично розглядають питання щодо залишків комунального майна, приймають програми та звернення до органів влади, заслуховують звітність правоохоронних чи інших служб тощо. Тож у суспільстві виникла дискусія щодо ліквідації районних рад як таких.
Очікувалося, що на місцевих виборах восени 2020-го волиняни не обиратимуть районних депутатів. Але виявилося, що законодавче підґрунтя для цієї реформи відсутнє – не встигли внести відповідні зміни до Конституції України. Адже стаття 140 Конституції передбачає, що місцеве самоврядування здійснюється через сільські, селищні, міські, районні та обласні ради. Відтак, потрібних змін до Конституції не внесли і районні ради залишились.
Оскільки майже всі функції колишніх райрад передали громадам, відповідно і коштами розпоряджаються відтепер на тому ж рівні. Джерела наповнення районних бюджетів суттєво скоротилися. Фактично реальні гроші можуть надходити від оренди комунального майна райрад, його продажу, податку на прибуток і частини доходу комунальних підприємств, засновниками яких є районні ради.
Раніше апарати районних рад були на самофінансуванні. Нині ж ситуація така, що подальше їх існування дорівнює зайвим видаткам з бюджету. В масштабах країни це сотні мільйонів гривень на рік.
Бюджети райрад Волині: державна субвенція, збережені заощадження і мізерні доходи Разом із функціями суттєво скоротились і власні доходи районних рад. Ці органи місцевого самоврядування утримують з відповідних районних бюджетів. Оскільки після реформи значна частина надходжень відійшла до громад, районні ради, фактично, залишилися без доходів. Відтак, держава вирішила допомогти. Відповідно до закону «Про державний бюджет» для районних рад передбачили субвенцію. У 2023 році вона становила 1,3 мільйона гривень для кожного районного бюджету – загалом це понад п’ять мільйонів у межах Волині та 152,9 мільйона гривень у масштабах держави. У 2024 році розмір такої субвенції сягнув 1,4 мільйона гривень – а це 5,7 мільйона для Волині та понад 172 мільйони гривень в межах держави.
Власне, субвенція, фактично, стала основним джерелом фінансування райрад – вона спрямована на зарплату працівникам апарату.
Загалом, бюджети чотирьох райрад Волині у 2023 році сумарно склали 8,8 мільйона гривень, а у 2024-му – 8,4 мільйона. Найбільшим був бюджет Луцької райради, а найменшим – Камінь-Каширської. Фінансову основу практично всіх районних рад склала державна субвенція. Крім цього, ради мали надходження з районних бюджетів та невеликі власні доходи. Також Володимирська та Луцька ради отримали фінансову підтримку від місцевих громад.
Бюджет Луцької районної ради у 2023 році становив чотири мільйони гривень, а у 2024-му – 3,6 мільйона. Крім субвенції з держбюджету, рада отримала субвенцію від Підгайцівської територіальної громади та кошти з районного бюджету. З власних доходів отримала лише оплату за копіювання публічної інформації у 2023 році, а у 2024 році таких надходжень взагалі не отримувала.
У раді кажуть, що кошти районного бюджету – це перехідні залишки минулих років, які утворились ще при формуванні районів. Тож завдяки цим зекономленим коштам закривають частину потреб: оплату послуг, енергоносіїв та інші видатки.
«Районні ради зараз живуть виключно за рахунок державної субвенції і якоїсь «благодійної» субвенції від громад, – ділиться голова Луцької райради Тетяна Павлова-Багрійчук. – Звичайно, цих коштів не вистачає. Ми оптимізували штат і цих коштів все одно не вистачає. Ми не говоримо про премії, а про обов’язкові виплати працівникам та захищені статті видатків.
Але районні ради сьогодні в такій ситуації, що їх ліквідувати, реформувати чи переформатувати неможливо. Коли об’єднувались наші райони, були певні суми залишків і ми ними користуємось. Підгайцівська громада надавала нам субвенцію у рамках прийнятої програми – вони підтримували нас у 2023 та 2024 роках. На 2025 рік такої програми не прийняли».
За словами голови райради, субвенція Підгайцівської громади була спрямована на оплату праці.
«Постановою Кабміну були збільшені оклади в органах місцевого самоврядування та державним службовцям, – пояснює Тетяна Павлова-Багрійчук. – Сума державної субвенції не змінювалась, а оклади піднялися. Тому, відповідно, вона була спрямована на оплату праці».
Також субвенцію від місцевих громад мала і Володимирська районна рада: у 2023-му – 183 тисячі гривень, у 2024-му – 160 тисяч. Ці кошти громади виділяли відповідно до програми підтримки районної ради: Володимирська та Нововолинська – по 50 тисяч гривень, а менші громади – по десять. Субвенцію від громад райрада використовує на утримання приміщення, оплату комунальних та інших послуг а також на оплату земельного податку.
Ковельська районна рада, крім державної субвенції, також користувалась власними заощадженнями з минулих років.
«Субвенція, яка виділяється, йде тільки на заробітну плату. А надходження від оренди майна невеликі, – розповідає голова Ковельської районної ради В’ячеслав Шворак. – У нас залишилися кошти з попередніх років: під час об’єднання у 2020 році у нас були свої кошти і ми їх акумулювали. Ми не знали чи дадуть нам субвенцію, чи ні, але має бути запас коштів. Також у 2021-2022 році ми продали приміщення, отримали 2,2 мільйона надходжень. Два мільйони субвенції перерахували на прикордонний загін, де робили фортифікаційні споруди. А те, що залишилось, тримаємо. Жодна громада не виділяла нам жодної копійки, їм є куди витрачати кошти».
Фінансовою основою Камінь-Каширської районної ради стала лише державна субвенція і мізерні надходження від оренди майна.
До слова, у воєнному 2022-му державна субвенція теж була основною складовою районних бюджетів. Втім, для кожної ради вона була різною. До прикладу, у Камінь-Каширській районній раді вона склала 5,8 мільйона гривень, що уп’ятеро вище ніж у 2023 році. Тут вона була фактично єдиним джерелом надходжень.
Ковельська райрада у 2022-му отримала 1,9 мільйона субвенції та 1,8 мільйона власних доходів. Бюджет Володимирської райради отримав 1,8 мільйона держсубвенції та понад 200 тисяч власних надходжень.
Луцька районна рада мала 3,8 мільйона субвенції та 636 тисяч гривень власних доходів. Втім, маючи такі невеликі доходи Луцька райрада інвестувала мільйони у новостворене комунальне підприємство, обіцяючи мільйонні прибутки. При цьому райрада мала низку конфліктів з громадами щодо майна, яке мало б перейти у власність громад. Натомість його передавали у власність цього ж комунального підприємства. Щоправда, суттєвих прибутків для районної ради воно не принесло, а у 2022 та 2023 роках навіть спрацювало у збиток.
Фактично, районні ради фінансуються за рахунок державної підтримки та власних заощаджень, які залишилися з минулих років. Втім, такі заощадження мають здатність закінчуватись. На власні доходи, як свідчать наведені дані, теж не доводиться розраховувати. Тож, схоже, надалі фінансування районних рад цілком може лягти на державний та обласний бюджети. Власне, на Волині це вже розпочали – на 2025 рік передбачили півмільйонну субвенцію для кожної ради з обласного бюджету. Відтак, питання існування районних рад залишається відкритим до наступних законодавчих змін.
Що буде з райрадами у 2025 році і надалі За словами експертів, патову ситуацію з райрадами вже намагаються вирішити на законодавчому рівні.
«Оскільки у період дії воєнного стану вносити зміни до Конституції України заборонено, а у Верховній Раді немає достатньої кількості голосів для внесення змін до Основного Закону, то районні ради збережуться, – пояснює доктор політичних наук Валентин Малиновський. – Зважаючи на це, необхідно нарешті визначитися з повноваженнями, які доцільно передати до їх компетенції. Саме цим зараз і займаються відповідні державні органи та інші зацікавлені суб’єкти.
Згідно з планом пріоритетних дій уряду на 2025 рік, Міністерство розвитку громад та територій до вересня має подати на розгляд Кабінету Міністрів України законопроєкт щодо розмежування повноважень органів місцевого самоврядування різних рівнів. У ньому має бути чітко визначений функціонал усіх трьох рівнів місцевого самоврядування: базового, субрегіонального та регіонального. Які це можуть бути функції? У статті 140 Конституції зазначено, що районні ради представляють інтереси територіальних громад. Необхідно наповнити реальним змістом цю конституційну норму, зокрема у сфері сприяння розвитку територіальних громад».
Відтак, райради, за словами Валентина Малиновського, можуть здійснювати підтримку та координацію співробітництва територіальних громад. Крім того, вони можуть виконувати функції, які недоцільно передавати на рівень громад або ж ті, які незадовільно там реалізуються. Наприклад: у соціальній сфері, у сфері ветеранської політики, у сфері культури (збереження об’єктів культурної та історичної спадщини), в реалізації екологічних програм та захисту довкілля, а також – утримання доріг районного значення.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала, чому на Волині ліквідовують комунальну установу, яка залучала гранти.
Журналістка Центру журналістських розслідувань “Сила правди”, з жовтня 2017-го до березня 2020-го – директор Центру
