Джерело: www.volynnews.com
Бобками називали лавровий лист, визиною – м’ясо риби білуги. Дорш – риба тріска, зілля татарське – лепеха, корінь рослини колись використовували як прянощі.
Збожем крупним іменували крупи, татаркою – добре нині знану гречку. Їх наші предки мали у своєму щоденному раціоні.
Хендріх Маартенш Сорґ. Кухня. Між 1663 і 1660 роками
Малдриком волиняни кінця ХVI століття означували овечий сорт сиру, мальвазією чи малмазеєю – сорт грецького вина. Поширеним був питий мед – хмільний напій, який виготовляли з меду, води і хмелю шляхом заквашування.
Дієґо Родріґес де Сільва. Стара пані смажить яйця, 1618 рік
Читати ще: Королі, інтриги та бенкети: яким був луцький з’їзд 1429 року, що міг змінити Європу
Вживали також мед прісний – натуральний загустілий мед. Ще одним різновидом медів був ситний мед – хмільний напій, виготовлений шляхом заквашування, настоювання та варіння (перегонки) меду.
Франс Холс. Молода жінка і різноманіття фруктів, 1630 рік
Ґабріель Метсу. Пекар, що сурмить і сповіщає про свіжу випічку, 1660-ті роки
Мушкателою на іспанський манір іменували ґатунок десертного солодкого ароматного вина, обарениками – бублики, хлібні вироби.
Читати ще: Кілька сюжетів з повсякдення Волині чотириста років тому
За словом риж неважко упізнати рис, а за солониною – засолене м’ясо. Майже пів тисячоліття тому волиняни полюбляли стоквиш – в’ялену сушену рибу-тараню.
Ґабріель Метсу. Служниця готує рибу, 1650-ті роки
ПітерЕртсен. Пекарня з млинцями, 1560 рік
До готових страв деколи додвали чорнушку – тмин, цинамон – корицю. Яглами ж називали пшоно.
Девід Бейлі. Кухня, 1617 рік
Увесь спектр споживаної їжі узагальнювали назвою «речі стравні», або «живності стравні».
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
