Джерело: www.radiosvoboda.org
«На Гуляйпільському напрямку штурмують Новопіль, Новосілку, ситуація там доволі непроста»
«Зараз найголовніше – утримати їх, не дати їм більше закріпитися, більше просунутися»
«Прифронтові населені пункти перетворені на руїни, там вже немає вцілілої будівлі, навіть вцілілої стіни».
Російські військові намагаються прорвати лінію Пʼятихатки-Малі Щербаки в Запорізькій області, повідомляє проєкт DeepState. Активізацію російських підрозділів у Запорізькій області підтверджує і речник Сил оборони півдня Владислав Волошин. А президент України Володимир Зеленський попередив про ймовірну підготовку Росією нових ударів на кількох напрямках і зокрема на запорізькому.
Що відбувається на лінії фронту на півдні та які загрози посилення штурмових дій з боку Росії створюються для місцевих жителів, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Селище Кушугум розташоване за 16 кілометрів по прямій від обласного центру – Запоріжжя і приблизно за 22 кілометри від лінії фронту. Але останнім часом російські безпілотники залітають у Кушугум і сусідні села дедалі частіше. 12 березня дрони атакували електропідстанцію в цій громаді. Захисні споруди не допомогли, повідомив «Новинам Приазовʼя» голова Кушугумської селищної ради Віталій Сосуновський.
Вирва від ракетних ударів армії РФ в селищі Кушугум, серпень 2022 року
«13 березня зайшли понад 8 дронів, споряджених РПГ-зарядом і поцілили по різних громадах. Але сама ціль була – центральний фідер, який забезпечує електропостачання на всю територію громади. Він у центрі селища Кушугум був повністю пошкоджений, попри те, що ми ще у 2022 році його обгородили габіонами висотою 4 метри, але воно більш було розраховано для захисту від РСЗВ. Тобто, саме верх де заходить 35 тисяч кіловольтів, він не захищений. Тому виходить так, що ці дрони залетіли зверху і пошкодили. Це був перший «прильот», – каже він.
Ремонтні бригади одразу почали роботи, але за пів години стався повторний «прильот», каже Володимир Сосуновський. Електрики встигли вискочити на вулицю. Відтоді російські військові атакували дронами трансформатори в сусідніх селищах Балабине і Малокатеринівка.
Руїни будинку в селищі Кушугум після російських ударів, серпень 2022 року
Майже тиждень жителі громади сидять без світла. Голова Кушугумської селищної ради зазначає, що оперативному відновленню електропостачання заважають російські дрони, які одразу зʼявляються там, де ремонтні бригади починають роботу.
«Давайте насамперед не забувати, що зараз – війна, а ми не в найкращому географічному положенні і знаходимось на межі проведення бойових дій. Тому я прошу триматися, підтримувати один одного та ЗСУ», – закликав Сосуновський.
Заборонили наближатися до Дніпра14 березня Кушугумська селищна рада заборонила місцевим жителям виходити на прибережні території вздовж Дніпра. Рішення пояснили близькістю до лінії фронту та підвищеним рівнем загрози. Керівництво громади передало попередження від військових, що будь-які люди, які порушать заборону, будуть вважатися російськими диверсантами.
Обстріли громади дедалі посилюються, пояснює Сосуновський. Крім дронів, окупанти запускають керовані авіабомби.
Жителів Кушугуму все частіше атакують дронами та КАБами
«Приїхали до нас хлопці, які займаються саме протиповітряною обороною і для них, як оборонців дуже погана ситуація, а для нас, як жителів. Тому що у них не вистачає електрики, щоб заряджати ту техніку, яка відвертає ці КАБи», – зауважив він.
Евакуація з Кушугумської громади наразі не потрібна, вважає Сосуновський. Достатньо, щоб місцеві жителі, якщо почують наближення дронів, не виходили на вулицю і не випускали дітей. Працює лікарня, магазини, діти у школах і дитячих садочках навчаються онлайн.
«За 17 днів 200 боєзіткнень»Значно гіршою є ситуація на лінії зіткнення. У Гуляйпільській громаді, через яку проходить фронт, в деяких селах взагалі не залишилося людей, розповідає начальник міської військової адміністрації Сергій Ярмак.
У прифронтовій зоні, Гуляйполе, Запорізька область, 26 травня 2023 року
До війни проживало близько 20 тисяч населення в громаді, зараз – 2200Сергій Ярмак
«Гуляйпільська громада – це взагалі 32 населених пункти з центром міста Гуляйполе. Якщо до війни проживало близько 20 тисяч населення в громаді, то зараз проживає десь 2200. Гуляйполе якраз знаходиться в зоні зіткнення, 4-5 кілометрів до самої зони зіткнення. Тому, мабуть, найбільше страждають саме ті села і Гуляйполе в тому числі. У нас чотири села окупованих, на жаль. Є села, які не окуповані, але там людей вже взагалі немає. Бо вони знаходяться близько до лінії зіткнення», – поділився начальник МВА.
З початку весни російські військові посилили штурми на ділянках фронту в Запорізькій області. Зокрема, це стосується і Гуляйпільського напрямку, наводить статистику речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
«На Гуляйпільському напрямку ворог намагався штурмувати Новопіль, Новосілку, ситуація там доволі непроста. Щодня ми фіксуємо там по 5-7 боєзіткнень. Починаючи з весни на Гуляйпільському напрямку ми зафіксували 67 боєзіткнень, це значно більше, ніж було навіть в лютому. І взагалі у нас на Запорізькому напрямку зафіксовано за 17 днів близько 200 боєзіткнень», – повідомив він «Новинам Приазовʼя».
Жителі довгий час відмовлялися залишати Гуляйполе
У Гуляйпільській громаді зруйновані всі обʼєкти критичної інфраструктури, пояснює начальник міської військової адміністрації Ярмак. Четвертий рік поспіль, з 5 березня 2022 року, місцеві жителі залишаються без електрики, води і газу. На території громади пошкоджені багатоповерхівки та промислові підприємства. Тривалий час люди не поспішали виїжджати. Активізувалися, коли по території громади почали частіше прилітати російські КАБи, каже голова МВА.
Що під загрозою окупації?На Оріхівському напрямку ситуація ще більш напружена. Основної уваги потребує лінія Пʼятихатки – Малі Щербаки, наголошує співзасновник і аналітик проєкту DeepState Роман Погорілий. Цю лінію зараз намагаються прорвати російські військові.
В’їзда стела до містечка Оріхів
Вони пробують закріплюватися в будинках на південних околицях села і просуватися даліРоман Погорілий
«Сподіваюся, що цей тиск стримають, тому що зараз ворог має успіх і вони, як завжди, діють буквально по всьому фронту. Коли мають якісь можливості просування, вони одразу намагаються його розвивати, кидати туди додаткові сили й, скоріш за все, так станеться в цьому районі. Тому зараз найголовніше – стримати їх, не дати їм більше закріпитися, більше просунутися. Вони дуже хочуть зараз заволодіти всіма населеними пунктами там, повністю: П’ятихатками, Степовим. Вони виходять туди на околиці, на дорогу. В Малих Щербаках вони теж пробують закріплюватися в будинках на південних околицях села і просуватися далі», – розповів Погорілий.
Про посилення боїв на Оріхівському напрямку говорить і речник Сил оборони півдня Волошин. Лише за один день 16 березня на цій ділянці зафіксували 19 боєзіткнень. Проте, наголошує він, просуватися вперед російським військовим не вдається.
«Ворог намагається взяти під контроль населені пункти Степове, Кам’янське, Лобкове, Малі Щербаки, Великі Щербаки, П’ятихатки. Він фактично перетворив прифронтові населені пункти на руїни, там вже немає вцілілої будівлі, навіть вцілілої стіни. Тому ситуація досить непроста. Сили оборони тримаються. У нас не втрачено жодної позиції, щоб там не писала російська пропаганда, що наче армія РФ захопила якісь населені пункти. Це все елементи інформаційної війни», – зазначив речник.
Те, що окупантам не вдається здійснити прорив на Оріхівському напрямку, підтверджує і аналітик Погорілий. За його словами, українські військові активно відбивають російські штурми.
Підбита техніка на колишніх російських позиціях біля на Запорізькому напрямку
По посадках були певні просування і зараз окупанти намагаються їх збільшитиРоман Погорілий
«Просування трохи було і це можна було побачити на мапі, збільшилася червона зона, зменшилася зелена, там утворилася сіра, це там, де тривають безпосередньо бойові дії, куди вони (окупанти) намагаються пролізти, де вони фіксуються. Але це не остаточне закріплення, бо якраз цього вони зараз намагаються досягти. Тому по посадках були певні просування і зараз окупанти намагаються їх збільшити. З нашого боку (українських військ – ред.) працює активно артилерія. Так само працюють різноманітні підрозділи дронщиків, які теж зустрічають ворога вогнем при будь-якому контакті, при будь-якому русі. Тут зараз вирішує все ж-таки більше кількість, якої у окупантів завжди було багато, тому цей тиск зараз необхідно стримати», – пояснив він.
«РФ використає паузу для форсування Дніпра»Крім Запорізької області російські військові атакують українських бійців і на Херсонщині. Зокрема, не припиняють спроб закріпитися на островах на Дніпрі. Також продовжують обстріли з дронів проти цивільного населення, розповів Волошин.
«Там досить непросто, кількість обстрілів і кількість ударів дронами ворог на цьому напрямку не зменшує і навіть збільшив авіаційні удари по населених пунктах, по наших позиціях, саме некерованими авіаційними ракетами. Тому там теж доволі непросто. Хоча кількість штурмових, форсувальних дій не зросла. От якщо зросла на Запорізькому напрямку, то на Херсонському вона не збільшилась», – додав він.
Українські військові пливуть на човнах по Дніпрі на передовій поблизу Херсону, 11 червня 2023 року
Зараз команда президента США Дональда Трампа намагається організувати 30-денне перемирʼя між Росією та Україною. Українська сторона погодилася на такий крок, але президент Росії Володимир Путін висуває певні умови.
За підсумками телефонної розмови Трампа і Путіна 18 березня, досягнута конкретна домовленість про припинення ударів Росії по «енергетичній інфраструктурі» – за версією Кремля чи проти «енергетики та інфраструктури» – за повідомленнями з Білого дому.
У разі, якщо надалі буде повне перемирʼя і воно почне діяти, Росія може використати паузу для форсування Дніпра і домогтися успіху в цій операції, попереджає американський «Інститут вивчення війни».
Аналітик DeepState Роман Погорілий не відкидає такий сценарій і додає, що під час затишшя окупанти неодмінно будуть нарощувати і перегруповувати свої сили.
Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
