Море і енергетика. Аналіз підсумків перегорів України та Росії зі США в Саудівській Аравії

В центрі уваги 12-годинних переговорів США та Росії в Саудівській Аравії було відновлення безпеки навігації в Чорному морі. Українська делегація провела спочатку в неділю, 23 березня, приблизно 5-годинні переговори з американцями, а потім були переговори США-Росія в понеділок, а у вівторок зранку – знову кількагодинні переговори США-Україна. В епіцентрі переговорів – відновлення вільного судноплавства в Чорному морі і безперешкодний морський експорт, пропозиція з боку США про загальне перемир’я, а також – і це, імовірно, найбільш складна тема – територіальні поступки і хто що повинен віддати чи отримати. Попереду – наступні раунди перемовин.

Відновлення угоди про морський коридор розглядається в ширшому контексті можливого повного перемир’я між Україною та Росією, на чому наполягають США.

Але підсумкову заяву за результатами переговорів США-Росія ухвалено не було – російська делегація поскаржилась що сталося це «через позицію України».

Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив 25 березня, що наразі нова телефонна розмова президентів Дональда Трампа та Володимира Путіна не планується, але «її можна швидко організувати в разі потреби». Телефонна розмова Трамп-Путін була 18 березня, а розмова президентів України та США була 19 березня.

МореМосква вважає, що для відновлення «Чорноморської зернової ініціативи» необхідні чіткі гарантії безпеки, і такими гарантіями може бути виключно прямий наказ з Вашингтона українській владі, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтервʼю російському «Первому каналу».

«Гарантії можуть бути винятково результатом наказу з Вашингтона Зеленському та його команді робити так, і не інакше. І мені здається, американські партнери цей сигнал наш сприйняли. Вони розуміють, що лише Вашингтон може домогтися позитивних результатів у припиненні терактів, припиненні обстрілів цивільної інфраструктури, енергетичної інфраструктури, не повʼязаної з ВПК», – заявив Лавров.

З українського боку теж питання є і до Росії – її Чорноморський флот періодично виводить в море носії крилатих ракет «Калібр» і в цьому році їх принаймні тричі запускали по Україні.

«Сказати, що це було вдале застосування, наразі не можу. Решта застосувань – це з території тимчасово окупованого Криму. Так само якщо брати оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер-М» – пуски відбуваються з території Криму, тобто суходолу. Якщо брати пуски «Щахедів» – так само це мис Чауда, Крим… Так само запускають ракети з літаків в акваторії Чорного моря. Чи є це складовою частиною перемир’я на морі?» – питає в інтерв’ю Радіо Свобода речник ВМСУ Дмитро Плетенчук.

Тобто Київ теж хоче гарантій і ширших запевнень, аніж пуски ракет чи дронів суто з кораблів, а дивиться на ширшу акваторію Чорного моря і повітряний простір над морем і Кримом також.

Історія коридоруВ липні 2022 року Україна та Росія – окремо – підписали з ООН та Туреччиною угоду про зерновий коридор на Чорному морі. І після кількамісячної паузи через бойові дії потім таки відновився експорт зерна з України. При вході в Босфор з Чорного моря в територіальних водах Туреччини здійснювався контроль вантажів – переважно на предмет чи не перевозиться зброя і боєприпаси.

Через рік – влітку 2023 року – Росія вийшла з «Чорноморської зернової ініціативи». Хоча угода була підписана на три роки і формально її дія припиниться в липні 2025 року.

Тоді якраз Україна почала завдавати потужних ударів по російському Чорноморському флоту. Усього українські ракети та морські дрони знищили до третини кораблів і плавзасобів ЧФ Росії. Також були удари ракетами навіть по штабу ЧФ у Севастополі.

Паралельно Росія почала системно бити по українській портовій інфраструктурі – по Одесі, іншим порах на Чорному морі (їх діє лише три), а також наносились удари безпілотниками Росії по українських портах та зерносховищах на Дунаї.

Україна між тим відновила самостійно морський експортний маршрут. Просто судна тримаються близько західного узбережжя Чорного моря, проходячи часом територіальними водами членів НАТО Румунії та Болгарії і також Туреччини.

Відтак, за самостійного функціонування морського коридору Україні вдалося експортувати за понад півтора роки більше 100 мільйонів тон вантажів, які були перевезені понад 4200 суднами. Ці судна всі дійшли і пройшли Босфор. Також пару тисяч рейсів було здійснено у верхів’я Дунаю – в серце Євросоюзу.

«Я, як речник ВМСУ, можу, звісно, наголосити на тому, що для нас перемир’я на морі – це припинення обстрілів портової інфраструктури України. Якщо говорити мовою фактів – то наш зерновий коридор працює… Ми зараз забезпечуємо цю роботу самостійно», – каже в інтерв’ю Дмитро Плетенчук.

Дії України в Чорному морі змусили Росії перебазувати значну частину Чорногорського флоту до Новоросійська і взагалі триматися більше в східній частині Чорно моря – подалі від українських морських дронів та ракет.

«Ми відігнали російський флот, туди, до Новоросійська, бо вони нічого не можуть зробити з нашими катерами і дронами, які їх атакують і топлять», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода військовий аналітик Олексій Гетьман.

Інтерес РосіїГлава МЗС Росії Лавров сказав 25 березня, що генсек ООН Антоніо Ґуттеріш перебуває в «постійному контакті» з Москвою щодо полегшення експорту російського зерна та добрив і «намагається допомогти».

Росія теж є значним експортером зерна і теж зацікавлена, щоб воно Чорним морем йшло на експорт. Воно напряму не потрапляє під санкції. Так само Росія є значним експортером мінеральних добрив в регіоні.

Але Росія, яка перебуває під західними санкціями, стикається з обмеження на оплату, логістику, а дороге страхування суден і вантажів таж негативно впливає на її експорт Чорним морем.

Росія хоче відновити експорт аміаку і також відновлення під’єднання «Россельхозбанку» до міжнародної платіжної системи SWIFT.

Теми територійТакож в Саудівській Аравії обговорили енергетичне перемир’я. Росія системно б’є по енергетичній інфраструктурі України, а також по цивільній інфраструктурі. Київ теж відповідає ударами по нафтопереробних заводах, нафтобазах, та об’єктах гащової галузі Росії.

Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров за результатами двосторонніх технічних консультацій в Ріяді було домовлено «впровадити домовленості президентів щодо повної заборони ударів по енергетичній інфраструктурі України та Росії».

Є ще одна тема. За словами президента США Дональда Трампа зараз, власне, на переговорах якраз обговорюється і тема територій.

«Ми говоримо про територію от зараз. Ми говоримо про лінії демаркації…», – сказав Трамп перед засіданням уряду США 24 березня.

Ясно, що якби Україні та Росії за посередництва США вдалося досягнути повного перемир’я – спочатку на 30 днів, з чим Київ вже погодився під час попереднього раунду перемовин в Джидді з американцями, то після цього б почалась дипломатична робота, де головним моментом була б доля окупованих нині Росією українськи територій.

Росія зараз контролю десь 98 відсотків Луганщини, 62 відсотки Донеччини, і біля (плюс-мінус) 70 відсотків Херсонської та Запорізької областей. Ну, й увесь Крим окупований з 2014 року.

Москва наразі виставляє максималістські передумови – визнання за нею контролю над окупованими теренами України, а подекуди навіть звучить, щоб їй віддали повністю всі чотири області материкової України. Це, ясна річ, абсолютно неприйнятно для Києва.

Також ні Україна, ні міжнародне співтовариство не визнає так званих референдумів, які Москва провела у вересні 2022 на частинах чотирьох окупованих областей і потім «показушно» ніби включила їх до складу Російської Федерації в своїй конституції.

«Взагалі будь-які наші території, які незаконно анексовані, вони не можуть вважатися предметом для торгу – бо це порушення міжнародного права», – каже в інтерв’ю Олексій Гетьман.

Але територіальні питання стануть предметом вже дипломатичних переговорів після можливого перемир’я перед заключенням мирного договору (можливо, восени).