Від Дейтону до Ер-Ріяду: чи зможе човникова дипломатія покласти край російсько-українській війні?

Дві сторони не зустрічалися особисто. США, як посередники у припиненні вогню та закладенні основ довгострокового миру, використовують так звану човникову дипломатію, проводячи окремі зустрічі як з Росією, так і з Україною.

Ця стратегія, кажуть дипломати, надзвичайно схожа на переговори, які призвели до завершення Боснійської війни 30 років тому.

Дейтонські мирні угоди, завершені в листопаді 1995 року на авіабазі Райт-Паттерсон у Дейтоні, штат Огайо, стали результатом неймовірної човникової дипломатії США з боснійськими, сербськими та хорватськими лідерами.

Як працювала човникова дипломатіяЗустрічі в столиці Саудівської Аравії 23-25 березня щодо припинення повномасштабної війни РФ проти України, яка триває вже четвертий рік, дещо нагадують події в Дейтоні, стверджує Крістофер Гілл, колишній посол США в Сербії та Північній Македонії.

Як заступник Річарда Голбрука, головного американського переговорника та «архітектора» Дейтонських угод, Гілл брав активну участь у мирному процесі.

«Коли вони [учасники війни] збиралися разом, то просто виголошували промови про свої розбіжності та про те, чому їхня правда, а не іншої сторони. Тож ми виявили, що човникова дипломатія є набагато ефективнішим інструментом», – пояснює Гілл.

Намагаючись досягти миру, дипломати США провели зустрічі в Белграді, Загребі, Сараєві, а також у Женеві. Мета, каже Гілл, полягала в тому, щоб отримати справжнє уявлення про те, що шукала кожна сторона, а потім спробувати звузити коло. «І нарешті, наприкінці Дейтонського процесу ми почали збирати їх разом в одній кімнаті», – згадує Гілл.

Цей метод, каже Гілл, неодноразово використовував Генрі Кіссінджер, держсекретар США при президенті Річарду Ніксону, а також учасники переговорів на Близькому Сході. «Але я думаю, що з Боснією це було досить успішно», – додає він.

Дейтонські угоди нарешті підписали в Парижі 14 грудня 1995 року. Вони ознаменували кінець конфлікту, в результаті якого загинули 100 тисяч людей, 2 мільйони були переміщені, а молода держава Боснія стала руїною.

Мате Гранич, який був заступником головного переговорника президента Хорватії Франьо Туджмана під час Дейтонських угод, каже, що човникова дипломатія корисна, коли різні позиції далекі одна від одної.

«Україна прагне справедливого миру, тоді як Росія дала зрозуміти, що не хоче навіть обговорювати окуповані території. Москва також відмовляється дати дозвіл на миротворчі сили НАТО чи подальшу військову допомогу Україні, – каже Гранич. – Зважаючи на це, човникова дипломатія є логічною відправною точкою».

Учасник Дейтонського процесу Небойша Вуйович, член делегації на чолі з сербським лідером Слободаном Милошевичем, каже, що нинішня тактика США щодо України та Росії могла б зблизити їх – як це вдалося Річарду Голбруку в 1990-х роках.

«Той факт, що [президент США Дональд] Трамп і [президент Росії Володимир] Путін розмовляють по телефону, як і Трамп та [президент України Володимир] Зеленський, у той час як посол США відвідує Київ і Москву та звітує Трампу, означає, що човникова дипломатія наразі доводить ситуацію до точки, коли може виникнути початкова угода про припинення вогню», – вважає Вуйович.

Після завершення переговорів у Саудівській Аравії Сполучені Штати оголосили про окремі домовленості з Росією та Україною про зусилля щодо припинення ударів по енергетичних об’єктах обох країн. Так само, як і про заборону застосовувати силу в Чорному морі.

Уроки ДейтонуГолбрук якось назвав Дейтонські переговори «недосконалим миром». Після угоди виникла Республіка Сербська та Федерація Боснії та Герцеговини – це три конституційні народи, один округ, 10 кантонів і президентство з трьох членів. Незважаючи на спроби в 2006 і 2009 роках внести поправки в Дейтонські угоди – додаток до чого є конституцією країни – жодних істотних змін так і не внесли.

Розмірковуючи про Дейтонський процес через три десятиліття та про те, які уроки можна винести для майбутніх переговорів, зокрема між Україною та Росією, Гілл підкреслює, що продовження взаємодії є важливим.

«Я думаю, що це буде необхідно. Ви не можете просто сказати: «Ця проблема вичерпана. Ми перейдемо до наступної», – каже Гілл.

Чи можлива в майбутньому зустріч Путіна і Зеленського? Гілл вважає, що це малоймовірно.

«Думаю, що Путін запевнив [нас], що між Україною та Росією буде ворожнеча протягом багатьох поколінь, – каже Гілл. – І тому я б не намагався зібрати їх разом, щоб вони якось відчули, що вони – брати тощо. Цього не станеться».

Попри те, що Боснія залишається обтяженою розбіжностями та дисфункціональністю, вона пережила майже три десятиліття миру. А це дає підстави вважати Дейтонські угоди одними з найуспішніших мирних угод у сучасній історії.

Успіх Дейтонських угод, за словами хорватського учасника переговорів Гранича, полягав у тому, що це був компроміс із достатньо міцною основою. «Але, звичайно, ще потрібна подальша робота та переговори», – додає він.

Колишній сербський дипломат Вуйович погоджується.

«Це встановило мир, який тривав майже 30 років. Дейтон запобіг руйнуванню та втраті людей і водночас створив два суб’єкти в межах однієї держави, які залишалися стабільними і певним чином співіснували», – говорить він.

Хоча угода 1995 року мала недоліки, Гілл підкреслює, що Сполучені Штати нікому нічого не нав’язували. «Ми були посередниками, – каже він. – Ми намагалися дійти позицій, з якими обидві сторони – фактично три сторони – могли б жити. Це було важко зробити».

Зрештою, війни закінчуються, зазначає Гілл, і дипломатія зазвичай відіграє певну роль у цьому.

«Наскільки ця роль велика, ще належить визначити. Думаю, що є логіка припинити цю війну. Безумовно, Україна зазнала значних руйнувань, – каже він. – Але я думаю, що багато в чому Росія зазнала великої шкоди, і не лише від безпілотників, а й з точки зору того, як її сприймають у світі».

«Я не думаю, що хтось буде дивитися на росіян так само. Це має закінчитися. Але чим це закінчиться, важко сказати».