Джерело: sylapravdy.com
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, як влада Луцька після років баталій з підприємцями посприяла бізнесу волинського нардепа «поглинути» ринок під стінами замку.
Знести не можна лишити: роки спроб перенесення ринку Від початку створення, тобто ще з радянських часів, Центральний ринок, як і решта ринків Луцька й області, були частиною кооперації. Вона згодом перетворилася у Волинську обласну спілку споживчих товариств, яка спершу була власником торгових павільйонів на ринку, а згодом орендувала в міста землю під ним. Фактично облспоживспілка була посередником між міською радою і підприємцями, яким здавала торгові місця.
Центральний ринок майже 20 років був об’єктом суперечок про його перенесення. На офіційному рівні говорити про цю проблему почали ще далекого 2007 року, коли очільником Луцька був Богдан Шиба. Власне, за його головування й стартував процес облаштування нової території: на вулиці Боженка в Рованцях під Луцьком 2009-го відкрили альтернативний ринок – «Новий». Проте перспектива торгувати на околиці не приваблювала підприємців, адже логістика не сприяла потоку покупців за місто.
2012-го у Луцькій міськраді Центральний ринок через антисанітарію, екологічні, й криміногенні проблеми називали «раковою пухлиною» Старого міста, а рік по тому за його бодай часткове перенесення виступав тодішній мер Микола Романюк. Він вважав, що біля замку Любарта повинно бути «щось інше», а переселення ринку – «це стратегічна мета». Відтак шукали варіанти кращого місця для його розташування.
2014-го заговорили, що ринок варто перемістити чи то на вулицю Володимирську, чи то на Червоного хреста. Чому – щоб створити культурно-заповідну зону біля Луцького замку.
З того часу ідею перенесення, то відкладали в довгу шухляду, то знову актуалізовували. Доки владу в місті на початку 2017-го не взяла у свої руки політична сила, пов’язана з бізнесменом Ігорем Палицею. У листопаді 2019 року він у статусі ексочільника Волинської обласної ради і новоспеченого нардепа переконував, що зробить «усе, щоб на Старому ринку не залишилося ні одного торгового павільйону в рамках закону», а «лучани не будуть заручниками трьохсот людей».
Як зараз живе Центральний ринок Попри обіцянки і прогнози від волинського нардепа і афілійованої з ним місцевої влади, Центральний ринок досі існує і там кипить життя. Щоправда його територія дещо зменшилась, змінилися власники і вивіска. Тепер ринок називають Луцьким.
Незважаючи на те, що загальний вигляд базару не змінився, він вже не так муляє око місцевій владі. Час від часу громаді демонструють варіанти трансформації території поблизу замку, але конфлікти з підприємцями вщухли.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» навідався на Луцький ринок, щоб дізнатися, як живеться тим, кого він годує, – підприємцям. Проте, схоже, вони не тільки не мають жодних прогнозів щодо тривалості своїх договорів з новими власниками, а й не впевнені, кому взагалі платять за торгові місця.
– Тут так відбувається: пів року мине – договір змінюється. Вони хочуть замутити, щоб кінців не знайшли. На одного підприємця кидають, на другого, на третього, – міркує підприємець ринку, який відмовився назвати своє ім’я.
– Я чув, що то якісь київські, – каже інший.
– Я сумніваюсь, що тут хтось знає – так міняється той стан справ, – констатує продавець ринку. – Вже й не знаю, скільки змінилося. Охорона наче з «ПортСіті». Це все, що я знаю.
– Тут робиться все без нас. Нас ніхто не питав – підписуємо те, що дають. Піднімають ціну. Як там торги ці проходили, ніхто не знає, бо ж все за закритими дверима, – розповідає підприємець Володимир Салюк.
– Інші підприємці казали, що власники часто змінюються. Можливо, ви знаєте, що це за компанії? – запитуємо.
– Ой, вже перепродали його багато разів. Вже фірма, яка знаходиться в Сумах.
– Можливо, серед підприємців говорять про те, кому це може належати?
– Ох, кому належить?! Хто скуповує той старий район біля Стиру? Кажуть, що Палиця.
Де чия земля на ринку? Загалом Центральний ринок зараз – це кілька відносно великих за площею земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності і є найбільшим каменем спотикання між владою Луцька і підприємцями впродовж багатьох років.
З 2009 року дві ділянки загальною площею 2,8 гектара орендувала у міста Волинська облспоживспілка. На них розташовувалося її нерухоме майно, зокрема торговий павільйон, де підприємці реалізовували здебільшого молочні, м’ясні й рибні продукти.
У 2017 році Луцька міська рада своїм рішенням не продовжила спілці договір оренди землі площею 60 соток. Орган місцевого самоврядування вдався до таких дій задля того, щоб згодом взяти цю територію під свій повний контроль.
Врешті, реалізувати задумане вдалося впродовж 2018 року, коли депутати своїми рішеннями спочатку створили комунальне підприємство «Луцькі ринки», а згодом передали йому вказану ділянку в постійне користування.
Проте вже на початку 2020 року міськрада це право йому припинила і зобов’язала розірвати договори оренди з підприємцями – їм ультимативно дали кілька днів, щоб переїхати в інше місце. А далі… а далі влада пішла в наступ, розпочавши примусовий демонтаж контейнерів, який перетворився у звичайний погром майна із застосуванням важкої техніки. Не обійшлося без сутичок між підприємцями та представниками муніципальної варти.
Як виявилося згодом, спецтехніка, що руйнувала майно на Старому ринку, належала компаніям луцьких бізнесменів Степана Книша і Василя Гордійчука. Однак ні через рік, ні дотепер слідство не знайшло винуватців.
За півтора року після погромів, тобто всередині 2021 року, постійним користувачем ділянки 0,6 гектара стало інше комунальне підприємство – «АвтоПаркСервіс». На отриманій території воно господарює дотепер, зокрема облаштувавши там автостоянку.
КП «АвтоПаркСервіс» влітку 2024 року стало постійним користувачем ще однієї ділянки ринку площею 15 соток. Ця земля розташована перед торговим павільйоном для обслуговування денної парковки автомобілів. Раніше її в міста винаймала приватна фірма «Скорпіон-сервіс» бізнесмена й колишнього кандидата на посаду луцького міського голови Василя Токарського.
Також на Центральному ринку є територія у пів гектара, що належить бізнесмену Любомирові Пахолку. Він – співвласник «Нового ринку», на який влада Луцька неодноразово закликала перебратися підприємців, майно яких у 2020 році також пошкодили приватні бульдозери.
Свого часу до Пахолка з боку влади були претензії через те, що він орендував вказану ділянку як парковку, тоді як на ній розміщувалися контейнери для торгівлі. Нині ж чоловік продовжує винаймати цю землю і таки облаштував на ній автостоянку.
Під час телефонної розмови із журналістами «Сили правди» Любомир Пахолко зазначив, що відійшов від справ ринку, а деталі погромів забув.
«Зараз не можу пригадати, що і як там було. Треба виясняти, бо зараз в мене інша сфера діяльності», – каже бізнесмен.
Крім того, поряд з Центральним ринком і фактично його частиною є трансформаторна підстанція публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго». Вона розташована на тридцяти сотках землі і забезпечує центр Луцька електроенергією. В міській раді неодноразово порушували питання щодо її перенесення, однак до практичної реалізації такого проєкту все ж діло не дійшло.
Як Волинську облспоживспілку витісняли з ринку Оскільки у 2017 році Луцька міська рада своїм рішенням не продовжила Волинській облспоживспілці договір оренди 0,6 гектара землі, у її розпорядженні все ж залишилася найбільша ділянка площею 2,2 гектара. Проте вже всередині 2018 року депутати своїм рішенням не продовжили їй оренду і цієї території.
Облспоживспілка пішла в суд. Він поновив договір оренди на 10 років, але апеляційна інстанція скоротила цей термін до одного року. Справа дійшла аж до Верховного Суду, проте всередині 2019 року облспоживспілка раптом відмовилася від своєї скарги.
«Ми відмовилися від касаційної скарги, – пояснювала тоді голова правління Спілки споживчих товариств Марта Кандиба. – Ми порадилися з юристами і вирішили залишити рішення другої інстанції хоча б на рік. Тому що тоді вже пройшли вибори, наші опоненти повернулися в Україну і ми розуміли, що тут окремі рішення приймалися за вказівками. Ми вирішили себе перестрахувати».
Втім ця справа мала цікаве продовження. Зокрема, у вересні 2019-го міськрада вчергове ухвалила рішення про припинення договору оренди з облспоживспілкою щодо ділянки загальною площею 2,2 гектара. Офіційно влада комунікувала свої дії як чергову спробу навести лад під мурами замку. Однак це не сподобалося підприємцям, ба більше – спровокувало їх на протести, а облспоживспілка знову почала судитися з міськрадою.
У листопаді 2019-го Господарський суд Волинської області відхилив позов спілки. Далі вона пішла в апеляцію, а згодом і в касацію, яка повернула справу на новий розгляд. Після цього Волинська облспоживспілка вчергове отримала відмову в першій інстанції, але домоглася свого в апеляції – всередині 2021 року Феміда таки скасувала рішення Луцької міської ради, чим фактично поновила оренду землі. Проте, як виявилося, великої ділянки, за яку судилися майже два роки, на цей момент вже не існувало, адже в розпал судової тяганини депутати підтримали рішення щодо її поділу на чотири частини. Луцька міська рада вдалася до таких дій, щоб змінити юридичний статус спірної землі і передати спілці виключно ту територію, на якій стояло її приватне майно, зокрема торговий павільйон, а решту землі ринку і об’єктів – повністю взяти під свій контроль.
Додамо, що після того, як обранці громади дали добро на перекроювання 2,2 гектара землі, облспоживспілка вчергове не забарилася із реакцією – вона подала позов до суду, в якому, зокрема, вказувала, що такі дії органу місцевого самоврядування знецінять її нерухоме майно й активи на ринку. Проте ані в першій, ані в другій інстанціях її не почули. Відтак ця справа дійшла аж до Верховного Суду, але він не відкрив касаційного провадження, бо спілка вчасно не усунула недоліки своєї скарги.
Отож, у 2021 році, коли суди щодо оренди і поділу спірної землі закінчилися, а до влади у Луцьку повноцінно прийшли представники політичної партії «За майбутнє», міськрада погодила об’єднання раніше роз’єднаної території і віддала її в десятирічну оренду новоствореному товариству з обмеженою відповідальністю «Луцький ринок», засновником якої виступала та ж Волинська облспоживспілка.
«Генеральна домовленість»: як на Центральному ринку міг з’явитися новий господар Процеси довкола Центрального ринку свого часу пов’язували з бізнесменом і народним депутатом Ігорем Палицею. Після пікетування підприємців біля Луцької міськради в листопаді 2019 року про ситуацію на ринку він висловлювався категорично.
«Сьогодні вони там стоять незаконно. 300 чи 400 людей, які не платять податки, які неофіційно торгують, не будуть шантажувати все місто тим, що вони щось будуть перекривати. Перекриєте — поліція буде вас наказувати, тому що ви порушуєте закон. Ми маємо такий замок, який ми не можемо нікому показати, тому що під ним бардак і сміття, а люди не хочуть переходити в нормальні умови і торгувати перших три місяці безкоштовно», – заявляв Ігор Палиця.
На думку депутата Луцької міської ради Андрія Лучика, коли 2017 року владу в Луцьку отримала команда Ігоря Палиці, то «в неї була ідея повністю взяти собі Старе місто».
«Ми зараз бачимо, що в Старому місті фірми, наближені до структур Палиці, хочуть будувати якийсь там торгово-офісний центр, що Гостинний дім Прайзлерів на Кафедральній, 4 і ресторан «Корона Вітовта» також дісталися фірмам Палиці. Словом, ринок для них – це один з ключових елементів», – каже обранець громади.
Андрій Лучик припускає, що погроми і поділ землі Центрального ринку відбулися через те, що впродовж 2017-2018 років депутати із фракції «Укроп», які тоді складали провладну більшість у Луцькій міськраді, не змогли домовитися із заступником голови Волинської облспоживспілки Володимиром Горгутом.
«Після «бойових дій», я підозрюю, було досягнуто домовленостей, і все почало відкочуватися назад – земельні ділянки знову об’єднали і передали в оренду вже не облспоживспілці, а підприємству – ТОВ «Луцький ринок»», – говорить депутат.
Згідно з даними аналітичної системи «YouControl», товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький ринок» зареєстрували в липні 2021-го за адресою ринку – на вулиці Глушець, 1. Заснували фірму фактично відразу після того, коли закінчилися суди між Луцькою міською радою та Волинською облспоживспілкою. Очолила товариство голова правління спілки Марта Кандиба.
Варто зауважити, що ТОВ «Луцький ринок» – це такий собі клон комунального підприємства «Луцькі ринки», яке опікувалося сусідньою земельною ділянкою перед погромами майна на ній у 2020 році. Чому засновники обрали саме таку назву і з яких міркувань депутати після років баталій зі спілкою надали в оренду найбільшу ділянку Старого ринку не їй, а створеній нею фірмі – запитання відкриті.
Після того, як у вересні 2021-го року Луцька міськрада надала в десятирічну оренду 2,2 гектара землі Центрального ринку компанії «Луцький ринок», її зобов’язали розробити впродовж року проєкт реконструкції ринку і подати його на затвердження міськраді.
У жовтні 2021 Волинська облспоживспілка продала своїй же фірмі газове обладнання, 15 холодильних камер і систему відеонагляду загальною вартістю майже 700 тисяч гривень. Гроші компанія «Луцький ринок» повинна була виплатити впродовж року – до листопада 2022-го.
У грудні 2021 року ТОВ «Луцький ринок» викупло в облспоживспілки за понад 1,8 мільйона гривень два металопластикових накриття загальною площею понад 2,2 тисячі квадратних метрів. Грошове зобов’язання фірма-покупець мала виконати до кінця 2022-го.
Ще раз підкреслимо: договори купівлі-продажу укладали між компанією-матір’ю і компанією-дочкою. Зважаючи на це, а також на раніше ухвалене депутатами рішення про довгострокову оренду землі, складається враження, що Волинська облспоживспілка готувала підприємство «Луцький ринок», а тому й найбільшу ділянку Старого ринку з усім її «начинням», до передачі в інші руки.
Аж раптом наприкінці 2021 року Луцька міськра рада вирішила за понад 20 мільйонів гривень продати Волинській облспоживспілці орендовану нею комунальну ділянку площею 3,5 гектара під Завокзальним ринком.
«Я бачу, що це була генеральна домовленість, – припускає депутат Луцької міськради Андрій Лучик. – Палиці і його команді відходить земельна ділянка під Старим ринком, натомість облспоживспілка отримує у власність землю на Завокзальному ринку. Не знаю, які там ще, можливо, могли бути нюанси домовленостей, але це, напевно, був основний трек. І тут важливо подивитися, якими були засновники ТОВ «Луцький ринок» із самого початку і як вони змінилися після того, коли Волинській облспоживспілці дали під викуп землю на Завокзальному».
Дійсно, в січні 2022 року, тобто майже за місяць після продажу землі на Завокзальному, в компанії «Луцький ринок», що опікувалася Старим ринком, відбулися зміни – замість облспоживспілки її засновником стало товариство з обмеженою відповідальністю «В-Танк» з Києва, яке очолював бізнесмен Олександр Ніколаєнко. Детальної інформації про цього чоловіка у відкритих джерелах немає, проте відомо, що невдовзі він став керівником ТОВ «Луцький ринок».
Немає компанії – немає боргів або Як «отродіє» обвело довкола пальця спілку Зазначимо, що після того, коли Волинська облспоживспілка повністю передала фірму «Луцький ринок» новому власнику, всі фінансові зобов’язання були покладені на нього. Отож, гроші за майно, придбане «Луцьким ринком» восени 2021 року, облспоживспілці до кінця 2022-го мав виплатити саме він, між іншим – безпроблемно. Про це міг свідчити той факт, що нове керівництво компанії демонструвало жорстку фінансову політику, до прикладу, закривши навесні 2022 року Старий ринок на «санітарний день» у зв’язку з тим, що частина підприємців, які там працювали, заборгували перед «Луцьким ринком» 1,5 мільйона гривень. Себто фірма вимагала від торговців того, чого мала дотримуватися й сама – прозорого і відповідального ведення бізнесу. Вимагала, але сама такою, як виявилося, не була, адже в зазначені терміни не виконала перед спілкою всіх фінансових зобов’язань.
Гроші не виплатили, і знову почалися суди. Загалом Феміда відкрила чотири різні провадження щодо примусового стягнення коштів з ТОВ «Луцький ринок».
Одне з них стосувалася 365 тисяч гривень боргу за систему відеонагляду. Все йшло до того, що на початку 2023 року компанію-боржницю все ж зобов’яжуть виплатити кошти, навіть арешт на її майно та банківські рахунки наклали. Проте цього не сталося, бо, врешті, не було кого зобов’язувати. Річ у тім, що власники «Луцького ринку» виявилися напрочуд завбачливими: коли настав час виконувати судові рішення і гасити борг – нерухомість вже була в інших руках.
Провернути цю схему вдалося просто: спочатку ТОВ «Луцький ринок» створив за своєю адресою фірму-матрьошку «Ритейл Луцьк», статутний капітал якої складав понад 2 мільйони гривень, а далі передав цій компанії свою нерухомість, зокрема, павільйон «Заготівельник» площею 37 метрів квадратних та єдиний майновий комплекс площею майже 4 тисячі метрів квадратних. Тобто після того, коли Господарський суд видав судові накази про стягнення заборгованості на користь облспоживспілки і відкрив провадження за її позовом, підприємство «Луцький ринок» позбулося свого майна.
Крім того, Волинська облспоживспілка у квітні 2023 року виграла спір щодо стягнення з ТОВ «Луцький ринок» ще 2,4 мільйона гривень, де 1,8 мільйона – це борг за майно. Щоправда, на момент винесення рішення компанія «Луцький ринок» вже мала нову «обгортку»: вона змінила луцьку прописку на київську, назвавшись ТОВ «Торос Естейт».
Врешті, Господарський суд Волині зобов’язав «Торос Естейт» погасити борг у понад 2 мільйони перед облспоживспілкою, але, схоже, цього так і не відбулося, бо ухвали, які Феміда адресувала компанії і в Луцьк, і в Київ, повернулись з відміткою пошти – «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отож, можемо припустити, що нерухомість Центрального ринку Луцька обійшлася новим господарям не просто за безцінь, а даремно.
За підрахунками Центру журналістських розслідувань «Сила правди» на основі судових справ, загальний борг компанії «Луцький ринок», яка стала «Торосом Естейт», перед Волинською облспоживспілкою становить майже 3,4 мільйона гривень. Оплатити його мали б до середини 2026 року.
Аби з’ясувати, як насправді відбувався продаж майна і коли у ймовірній «домовленості» щось пішло не так, «Сила правди» звернулася до заступника голови правління Волинської облспоживспілки Володимира Горгута.
– Для чого воно вам? Знаєте, тоді, коли у нас були проблеми, то помічників було дуже мало, а тепер, коли ми десь трохи знайшли собі місце і нас не поносять на кожному репортажі і кожен день по «Аверсу», знайшлися помічники. Я нічого не можу розголошувати, – категорично говорить Володимир Горгут.
– Чому у 2021 році, коли змінився орендар, ви продали майно? – запитуємо.
– Ви дивіться в договір купівлі-продажу, там все чітко написано. Це конфіденційна інформація. Я не можу це обговорювати з вами.
– Нам просто хочеться зрозуміти, чому все-таки відбувся цей продаж? Це ваше самостійне рішення чи з вами вели якісь перемовини?
– Ми достатньо в цьому бізнесі обізнанні й обтерті, і якщо таке рішення було прийняте, значить воно вмотивоване з нашого боку. От і все.
– А хто вів перемовини з вами?
– Яка різниця, хто вів. Ніхто нас під пістолетом не змушував продавати. Ми вмотивовано зробили цей крок, свідомо зваживши всі аргументи.
Чому ж облспоживспілка судилася з новим власником ринку, якщо рішення було вмотивоване, Володимир Горгут не наважився пояснити.
– Судилися – перестали судитися. Ми з багатьма судилися. Ви подивіться, починаючи з 2010 року у нас валом ішли суди. Той що з того?! Ви вступаєте в якийсь судовий спір і оцінюєте ситуацію: на першій стадії бачите, що маєте шанс виграти, потім ідете до суду, потім бачите, як у нас працює Феміда відповідно до закону, і, врешті, ухвалюєте якісь рішення – далі судитеся чи ні. От і все, – каже Горгут.
– Були ж судові накази, і фірма «Луцький ринок» мала сплатити вам понад 3 мільйони гривень боргу. Це ж немаленька сума. Вона це зробила? – цікавимося.
– Даю вам версію: невже ви вважаєте, що те все «отродіє» можна довести до того, щоб воно зробило якісь виплати?! Ви такі наївні.
– То виходить, що вас кинули?
– Ви не маєте підстав судити кинули нас чи ні. Вам так здається. Нас не кинули, тому що ми зважили всі за і проти. Ми отримали не те, що хотіли, але те, що в тій ситуації можна було отримати.
– За нашими даними, територію Старого ринку зараз орендують компанії, які пов’язані з народними депутатами. Що вам про це відомо? Від них хтось спілкувався з вами?
– Ні-ні, ми з ними не спілкувалися і нам нічого невідомо про їхні компанії. Бачу, ви в журналістській сфері працюєте давно і знаєте багато, тому я не думаю, що вам зробити висновок важко. Я думаю, що ви ті висновки вже давно зробили, але зараз хочете, щоб я їх, так би мовити, підтвердив – я давав слово, що цього не зроблю. У нас немає ніяких підстав, щоб робити якісь висновки. Ідіть у них питайте. Ви бачили і знаєте, які вони люди, і зараз накликати на себе якийсь конфлікт – це з мого боку просто дурно.
– А ви не думаєте, що то був лише початок? Про Завокзальний ринок ви не думали?
– Думали, якраз про це ми й думали.
Не Палиця або Хто є хто на Старому ринку? Отож, після того, як з Центрального ринку витіснили Волинську облспоживспілку, формальним його господарем стала компанія «Торос Естейт» (першопочаткова назва – «Луцький ринок»).
Від початку свого створення, чи то пак «ребрендингу» у квітні 2023 року фірма належить Володимиру Сторчаку з Полтавщини, а керує нею з тих пір громадянин Узбекистану Баходіржон Тешабоєв. До слова, минулоріч журналісти писали, що після 2022 року Тешабоєв став власником 57 підозрілих українських фірм, частина з яких має історичні зв’язки з особами, що пов’язані з Росією.
Будучи «Луцьким ринком», компанія «Торос Естейт» реєструвалася за адресою Центрального ринку у Луцьку, проте вже майже два роки як вона має київську прописку.
Врешті-решт, «Сила правди» вирішила навідатися на Старий ринок й спробувати знайти його нинішніх господарів саме там. Проте працівники адміністрації ринку спілкуватися із журналістами категорично не захотіли.
– Добрий день. Ми – журналісти «Сили правди», – говоримо, зайшовши в адміністрацію ринку.
– Ні-ні, ніяких журналістів. У вас є якийсь дозвіл? Ніяких коментарів. Не знімайте! – відповідає працівниця.
– Скажіть, з ким ми можемо поспілкуватися? Адміністратор? Управитель?
– З нами ви не поговорите точно.
– Підкажіть, до кого звернутися.
– Ми такої інформації не надаємо. Виходьте.
Після цього до журналістів «Сили правди» підійшов охоронець і, не зважаючи на те, що Центральний ринок – це громадське місце, попросив припинити зйомку і покинути його територію.
– Є територія приватної власності, на якій тільки з дозволу керівництва можна проводити зйомку, – констатує він.
– Ми б взяли дозвіл, але нас же вигнали звідти. У який спосіб його можна отримати? – запитуємо.
– Написати заяву в адміністрацію.
– На чиє ім’я? Якій компанії ми її спрямовуємо?
– Зв’язуйтесь телефоном, домовляйтеся з керівництвом – і без питань.
Оскільки за нинішнім контактним телефоном знайти компанію не вдалося, до нинішніх управлінців ринку «Сила правди» зателефонувала за номером від 2022 року. По той бік слухавки вдалося почути таке:
«Добрий день! «ПортСіті». Мене звати Наталія. Чим можу вам допомогти?»
Отож, «ПортСіті» – це торгово-розважальний центр у Луцьку, який є частиною фінансово-промислової групи «Континіум». Співвласником цієї групи, яка відома мережею автозаправок «WOG», є народний депутат, член парламентської групи «За майбутнє» і бізнес-партнер Ігоря Палиці Степан Івахів.
Виконавчою директоркою «Порт Сіті Груп» є киянка Наталія Антоненко. Саме вона наприкінці 2022-го року в статусі керівниці Центрального ринку коментувала представникам медіа пожежу, яка тоді зруйнувала торговий павільйон.
«Силі правди» вдалося телефоном сконтактувати із жінкою, проте відповідати на запитання журналістів вона не захотіла.
– Як і з якою метою ваші компанії, так би мовити, зайшли на Центральний ринок? – запитуємо.
– Ні в який спосіб. Ніхто надавати ніякої інформації не буде, я в тому числі.
– Чому?
– Не хочу. Це моє повне право. Я не займаюся такими питаннями, не розумію, про що ви говорите, і надавати інформації ніякої не буду. Ви помилились телефоном.
– Ми не могли помилитися.
– Ви помилились телефоном.
– А скажіть, будь ласка, які у вас плани на Центральний ринкок?
– Плани попрощатися з вами. Гарного вам дня! І не телефонуйте більше на мій приватний номер, – відповіла Наталія Антоненко і кинула слухавку.
Загалом станом на березень 2025-го на вулиці Глушець, 1 в Луцьку зареєстровані три компанії, які мають зв’язки із групою нардепа Івахіва.
Перша з них – компанія «Ритейл Луцьк». Нагадаємо, її на початку 2023 року створили власники «Луцького ринку» – тобто «Торос Естейту», – щоб переписати майно й уникнути сплати мільйонних боргів облспоживспілці. Наразі вона є фактичним користувачем найбільшої ділянки на ринку. Засновником «Ритейлу Луцьк» вказаний киянин Микола Проскурін, а керує підприємством лучанин Олександр Юдін. Останній, серед іншого, є власником фірми «Прем’єр кіно», яка також контролюється «Континіумом», а ще – в одному з мобільних застосунків його підписують «контролером» і «замом» Старого ринку.
Друга, зареєстрована восени 2023 року, фірма на Центральному ринку – «Луцький Ритейл» вінничанина Василя Луцького. Ця компанія майже через рік за своєю адресою створила підприємство «Сіті Ринок».
Зауважимо, що номер і електронна адреса, завдяки яким можна сконтактувати з трьома компаніями Центрального ринку, належать головній бухгалтерці «Порт Сіті Груп», а також родичці Олександра Юдіна Людмилі Юдіній. Вона відмежовується від фірм.
«Я до Центрального ринку не маю жодного відношення, і не знаю, чому мої контакти там вказані, я за них не відповідаю. Вибачте, я на роботі і не хочу з вами говорити чи зустрічатися», – зазначила жінка в телефонному коментарі «Силі правди».
«Сила правди» за поясненнями звернулася і до «контролера» ринку Олександра Юдіна. Безпосередньо озвучити йому запитання вдалося в кінотеатрі розважального центру «ПортСіті», однак чоловік був небагатослівним, зауваживши, що буде спілкуватися із журналістами виключно через «офіційний лист на ім’я ринку».
– Там же кілька фірм зареєстровано, на яку з них писати, хто з них керує ринком? – запитуємо.
– Воно вам нащо? На всі пишіть – будемо спілкуватися, – відповів чоловік, і просто втік.
Отож, аби хоч якось прояснити ситуацію, «Сила правди» все ж написала офіційний лист, спрямувавши його до всіх компаній, що пов’язані з найбільшою ділянкою Старого ринку: «Торос Естейту», «Ритейлу Луцьк», «Луцького Ритейлу» і «Сіті Ринку». Проте відповідь так і не надійшла.
За інформацією співрозмовника «Сили правди», який обізнаний з внутрішніми справами ринку, компанії «Ритейл Луцьк», «Луцький Ритейл» і «Сіті Ринок» створили для того, аби оптимізувати, тобто зменшити, сплату податків.
«Наскільки я розумію, ці три фірми – «Ритейл Луцьк», «Луцький Ритейл» і «Сіті Ринок» – шляхом маніпуляцій утворюють торговельні місця на ринку, щоб далі на умовах суборенди віддати їх підприємцям. Скільки цих торговельних місць, як вони обліковуються і хто за це сплачує податки – інформації немає ніде, тому що це комерційна таємниця. Тобто ці три «сосни» просто оптимізують податки. Це по всій Україні існує така шахрайська схема через прогалини в законодавстві», – говорить співрозмовник на умовах анонімності.
Черговий ТРЦ чи реконструкція: що буде з ринком? У Луцьку протягом крайніх років представники влади і деякі архітектори неодноразово говорили про потребу в оновленні та розвитку Центрального ринку, щоб зробити місто туристично привабливим.
Майже через рік цей конкурс закінчився. Переможцем тоді стала робота Мар’яни Лисак, яка отримала першу премію в розмірі 75 тисяч гривень. Її концепція полягала в тому, щоб створити сучасний громадський простір довкола замку, врахувавши історичний контекст і нинішні потреби громади.
Далі були вибори міського голови Луцька, оновлення депутатського корпусу міськради, активні судові баталії органу місцевого самоврядування з Волинською облспоживспілкою, зміна землекористувача і власників майна на Центральному ринку. Словом, протягом цього «турбулентного» періоду тема туристичного розвитку ринку знову дещо затихла.
Проте ненадовго: вже восени 2024 року до Луцька з презентацією свого проєкту приїхав італійський архітектор Франческо Фреза. Він представив концепцію, відповідно до якої потрібно регенерувати застарілий ринок, створивши на ньому багатофункціональний комерційний хаб і ландшафтну призамкову зону.
За словами луцького міського голови Ігоря Поліщука, проєкт італійських фахівців замовляли нинішні управлінці Центрального ринку.
«Міськрада не витрачала жодної копійки коштів. Нові власники витратили ці кошти, замовили і, власне, самі мали відносини із архітектурною майстернею з Італії PIUARCH. В мене як у міського голови є ряд доповнень до цієї концепції, ряд зауважень, ряд змін, які можна було б реалізувати», – говорить мер Луцька.
Погляд архітектора Франческо Фрези щодо модернізації Старого ринку очікувано викликав різні думки серед лучан, зокрема деякі з них відразу ж встигли охрестити його «новим торговим центром імені Ігоря Палиці», проте сам нардеп ще 2019 року запевняв, що ніяких торгових центрів на місці ринку він не будуватиме.
«Я особисто навіть маленької крамнички там не збудую принципово. Там буде чиста відкрита площа, можливо, з якимись дитячими атракціями, з крамничками наших майстрів, які щось виробляють, але така площа, яка має зберегти автентичність, щоб продовжити далі екскурсію Луцьким замком. Ніяких торговельних центрів там не буде», – говорив політик.
За словами керівника департаменту містобудування та земельних ресурсів Луцької міськради Веніаміна Туза, Центральний ринок будуть повністю змінювати, бо там немає об’єктів, які були б цікаві з історичного погляду.
«Все перебудовуватиметься: буде і комерція, як основна частина, і громадська забудова. Оскільки це, скажімо, місце тяжіння в Луцьку, то нас ніхто не зрозуміє, якщо він кудись подінеться. А зробити ще один торговий центр – не дуже цікаво. Тобто в останній концепції Центральний ринок – це громадський ринок, а не ринок, який зроблений під когось. Що ж до питання підприємців – то воно складне. Є ті, хто готовий продати своє приватне майно, є ті, хто не готовий, а є і ті, хто може змінити своє майно на площі в нових об’єктах. Це складна індивідуальна робота з кожним», – говорить головний архітектор Луцька.
Луцький міський голова Ігор Поліщук каже, що остаточний проєкт реконструкції Центрального ринку нові його керівники можуть оприлюднити впродовж найближчих місяців.
– Я сподіваюся, що той масив візуальної інформації, який має бути представлений широкому загалу ми побачимо весною, – зазначає очільник міста. – На мою думку, на Центральному ринку має бути продуктовий ринок, де ставка буде зроблена на тих людей, які самі вирощують продукти. Там мають бути громадські простори – це якісь сквери, фонтани чи штучні водойми. Однозначно, що там будуть комерційні об’єкти. Наприклад, на першому поверсі можуть можуть бути кафе, магазини, ресторани, якісь сувенірні крамниці. Другий-третій поверх – це можуть бути офісні приміщення, апартаменти, готель або хостел. Або і готель, і хостел […].
– Чи знаєте ви про те, що компанії, які нині господарюють на ринку, входять у фінансово-промислову групу «Континіум»? – запитуємо.
– Не знаю. Я знаю лише, що ТОВ «Луцьк Ритейл» – компанія, яка є в нашому реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб підприємців. А в які фінансово-промислові групи воно входить – я не досліджував цього питання.
– А чому?
– Для чого мені досліджувати це питання?
– Ну, це ж доволі-таки цікавий момент в цій історії.
– Для вас цікавий – для мене менш цікавий. Для вас, як для журналістів розслідувачів, можливо, це більш цікаво. Мене цікавить результат реалізації цього проекту […].
– Чи знає про стан справ на ринку Ігор Палиця і що каже про це?
– Переконаний, що Ігор Петрович вболіває за те, щоб ця територія була естетично приваблива, щоб там були робочі місця, щоб вона змінила в цілому зовнішній вигляд території біля замку на краще, щоб нам не було соромно перед нашими туристами і перед лучанами.
– А що Степан Івахів з цього приводу думає?
– Я думаю, що ви можете в Степана Петровича самі запитати.
Однак сконтактувати з народним депутатом Степаном Івахівим, аби дізнатися від нього деталі політичних чи кулуарних домовленостей щодо планів на Центральний ринок у Луцьку, «Силі правди» впродовж тривалого часу так і не вдалося.
У підсумку можна із впевненістю сказати, що застарілий Центральний ринок дратував місцеву владу доти, доки вигоду від його існування не почали отримувати її політичні соратники. Ймовірно, невдовзі він буде перетворений в торговий центр, адже нинішні його управлінці знаються в цій справі якнайкраще.
Нагадаємо, минулоріч Центр журналістських розслідувань «Сила правди» розповідав про те, як «Континіум» нардепа Івахіва заволодів відомим луцьким заводом, аби на його місці побудувати новий житловий комплекс.
