“Президент США Дональд Трамп ухвалив історичне рішення – запровадив імпортні мита на товари з майже всіх країн світу. Для України цей тариф склав 10%, тоді як для інших держав він варіюється в межах 10–50%. Цей крок став не те щоб надто неочікуваним, але все одно призвів до великого резонансу. Американський лідер пояснює його необхідністю зміцнення”, — повідомляє: ua.news
Президент США Дональд Трамп ухвалив історичне рішення – запровадив імпортні мита на товари з майже всіх країн світу. Для України цей тариф склав 10%, тоді як для інших держав він варіюється в межах 10–50%.
Цей крок став не те щоб надто неочікуваним, але все одно призвів до великого резонансу. Американський лідер пояснює його необхідністю зміцнення національної економіки, передчуває «трильйони доларів» прибутку та оголошує про «золотий вік» американського виробництва.
Втім, міжнародна спільнота здебільшого сприйняла це рішення як загрозу світовій торгівлі. Економісти попереджають: подібні дії не лише не допоможуть США, а й завдадуть їм значної шкоди – що відобразиться на всьому світі.
Що таке імпортні мита і навіщо їх вводять? Чи справді це піде на користь Америці? Як рішення Трампа позначиться на Україні? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Що таке мита і навіщо їх вводять
Імпортні мита – це додатковий податок, який накладається на імпортні товари. Головна мета таких заходів – зробити імпорт дорожчим для імпортерів. Що, в свою чергу, має сприяти розвитку власної економіки. В теорії, коли іноземна продукція стає менш доступною через високі податки, внутрішнє виробництво має отримати поштовх до розвитку.
З історичної точки зору, мита часто використовувалися як засіб протекціонізму – тобто штучного захисту власного ринку. Однак сучасна світова економіка функціонує інакше.
У більшості випадків такі заходи не лише не зміцнюють національну промисловість, а й провокують негативні наслідки. Зокрема, різке зростання цін, інфляцію, торгові війни та навіть великі економічні кризи. Про майбутню світову рецесію – третю за 20 років – вже пишуть авторитетні західні видання.
Трамп і його команда, запроваджуючи мита, спираються на три основні аргументи:
На перший погляд усе виглядає логічно. Але економічні закони працюють складніше, ніж прості та радикальні політичні гасла, які так полюбляє Дональд Трамп.
Чому реальність інша
По-перше, варто пам’ятати, що значна частина імпорту – це не просто товари для кінцевого споживання, а сировина та комплектуючі, які використовуються самими американськими компаніями. Наприклад, автомобільна промисловість США значною мірою залежить від іноземних деталей. Взагалі, виготовлення автомобілів – це чудова ілюстрація.
Простіше кажучи: неможливо просто так зробити Dodge, Lincoln чи Cadillac у Америці. Для цього потрібно спершу отримати двигун та коробку передач з Європи (Німеччини чи Британії). Треба привезти кабелі та електропроводку з Мексики чи Китаю. Електроніку, чіпи та мікросхеми слід купити у Тайваню чи Південної Кореї. І так далі. Лише після цього можна добудовувати та збирати той самий «Кадилак» чи «Додж» на заводі General Motors в якій-небудь умовній Пенсильванії.
Тобто підвищення мита призведе до того, що виробники або змушені будуть купувати дорожчі вітчизняні аналоги (якщо такі є), або платити більше за імпорт. У будь-якому випадку, це позначиться на кінцевій вартості продукції.
По-друге, зростання витрат ляже на плечі пересічних американських споживачів. Якщо ціни на імпортну продукцію підскочать, люди просто платитимуть більше за ті самі товари. Замість того, щоб збагачувати економіку США, це лише призведе до скорочення купівельної спроможності населення. І, авжеж, до розгону споживчої інфляції.
По-третє, світова торгівля – це двосторонній процес. Якщо Америка вводить мита проти інших країн, то логічно очікувати, що вони запровадять у відповідь дзеркальні санкції. Такі кроки уже обговорюються в Європі, у КНР та інших державах. Це працює дзеркально і означає, що й американські компанії втратять вигідні умови експорту своєї продукції за кордон.
Можливо, у короткостроковій перспективі Білий дім отримає політичні бонуси – частина виборців сприйме ці заходи як прояв «жорсткої» економічної політики. Однак у довгостроковій перспективі наслідки будуть вкрай негативними: зростання цін, зменшення експорту, падіння виробництва та загальне зниження економічного потенціалу.
Це не перший випадок, коли США застосовують політику жорсткого протекціонізму. Америка взагалі віками дотримувалася ізоляціонізму – згадати хоча б доктрину Монро. Схоже, що цей історичний досвід досі не пропрацьований американцями до кінця.
Один із найяскравіших історичних прикладів – закон Смута-Гоулі, ухвалений ще в 1930 році. Тоді США значно підвищили мита на імпортні товари, прагнучи захистити власних виробників. На папері звучить добре, але наслідки були катастрофічними.
У відповідь європейські країни ввели свої мита на американські товари, що призвело до обвалу експорту США у понад два рази. Торгові війни спричинили ще глибшу економічну кризу, в якій тоді перебувала Америка. В результаті Велика депресія стала ще гострішою та жорсткішою.
Подібні сценарії розгорталися і в інших країнах. Наприклад, у 1970-х Франція та Велика Британія намагалися застосовувати мита для підтримки внутрішніх ринків, але зрештою це лише уповільнило їхній економічний розвиток. Тобто головний висновок з цих кейсів один: у глобальному світі, пов’язаному глобальною економікою, мита не працюють. Це інструмент, направлений у деструктивне минуле, а не в мирне та конструктивне майбутнє.
Україна в нових умовах
Українська економіка також не залишиться осторонь. 10% мита на товари з України, запроваджене адміністрацією Трампа, дещо ускладнить доступ нашої продукції на американський ринок. Найбільше це вдарить по металургії та агросектору – галузях, які орієнтовані на експорт.
Окрім того, в умовах торговельних воєн та загального зниження світового товарообігу інвестори можуть почати скорочувати активність на зовнішніх ринках. Це загрожує падінням цін на сировину, що може позначитися на Україні як експортері металів, зерна та хімічної продукції.
Разом із тим не варто забувати, що наш експорт у США, на жаль, не надто великий. І це ще м’яко кажучи: у структурі українського експорту торгівля з Америкою займає близько 2%. Це менше мільярду доларів. Тобто хоча на нас це все, безумовно, і позначиться, але не так сильно, щоби пересічний громадянин це помітив.
Зрозуміло, що мита Трампа принесуть вигоду лише окремим компаніям у США, які зможуть тимчасово захиститися від конкуренції. Але загалом і американська, і світова економіка від цього лише програє. І Україна тут не виключення, хоча наслідки для нас і не будуть такими важкими, як для Китаю чи Європи.
Думки експертів
Народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк вважає, що імпортні мита Трампа суттєво не вплинуть на Україну. Все через те, що ми взагалі майже не торгуємо з нашим ключовим геополітичним союзником.
«Як це вдарить по Україні? Не сильно. Наш експорт туди навіть не дотягує до мільярда, це 2% від всього, що ми кудись експортуємо. США до нас завозять майже на $3 мільярди, у 5 разів більше, ніж ми. Тому ми отримали «лайт»-тариф у лише 10%. Більше всього ми возили металургійну продукцію, але там вже і так з березня для нас тариф 25% на сталь та алюміній. Ще є труби, але там також вже є тариф + антидемпінг. Ще десь третину експорту складає аграрна та харчова продукція. Але там теж вже і так очікували з квітня новий тариф. Тому це не катастрофа, особливо коли для інших умови гірші», – каже нардеп.
Економічний експерт, кандидат економічних наук Вадим Сирота також згоден із тим, що Україна не дуже-то й відчує нові американські мита. Разом із тим, наш співрозмовник вважає, що таким чином США відкривають «скриньку Пандори».
«Нарешті ця вуаль вільного ринку, вільної торгівлі та глобалізації безжально скинута. Кожен сам за себе. Ми живемо в епоху глобального егоїзму та шкурних інтересів держав, в епоху блоків та торгових війн. Глобалізація минулого офіційно відійшла в засвіти, а тепер буде створюватися щось нове. Я сприймаю цю гру з точки зору інтересів Штатів як занадто ризикову. Не впевнений, що вона є добре прорахованою. Але це їхні проблеми. Якщо Трамп хоче стати «крипто-Горбачовим», затіяти Перебудову з незрозумілими наслідками — будемо з цікавістю спостерігати. Бо для глобальної економіки це фундаментальне рішення», – коментує експерт.
Щодо України все ще цікавіше, каже Сирота.
«Який взагалі у нас експорт в США? Близько мільярда доларів. Майже 60% нашого експорту — це продукція металургії, переважно труби. Десь на півмільярда доларів. Для порівняння: Захід дає нам на покриття дефіциту бюджету десь 40 мільярдів на рік. А США вважають, що ми маємо відшкодувати їм за вже надану допомогу близько $120 мільярдів. Тобто це не найголовніша наша проблема… Щодо експорту труб: ці тарифи конкретно на труби стали діяти ще на початку березня. Хто в нас головний експортер труб? Компанія «Інтерпайп» Пінчука, спонсора Демократичної партії. Догралися українські олігархи в американську політику. Це гарний урок. Ну і врешті: ви впевнені, що валютна виручка потрапляє в країну в заявлених обсягах?… Фактично всі експортні валютні надходження у нас концентруються в країнах-хабах. Зокрема, в Швейцарії.
Тобто загалом на нас це майже ніяк не вплине. У нас куди більше реальних проблем і катастрофічних загроз в економіці, вона в нас настільки мертва, що якогось обвалу мита Трампа не спричинять. Так, це вдарить по кишені окремих бізнесових структур. Але суспільство це навряд чи відчує… Нам спеціально демонстративно ввели саме мито у 10%. Чому? Тому що з нас просто нема чого взяти», – резюмував Вадим Сирота.
А економічний експерт Юрій Гаврилечко взагалі розглядає ситуацію з митами не як проблему для України, а як можливість. Це може принести державі вигоду, якщо правильно скористатися умовами, які виникли.
«Найближчим часом ми будемо бачити суттєве переформатування світового ринку та зростання ролі регіональних союзів і зон вільної торгівлі. І ось тут в України виникає унікальний шанс скористатися подібною ситуацією. Ми можемо повернутися до ідеї «Міжмор’я» — принаймні економічно. Задля того, аби спільно торгувати та відстоювати власні економічні інтереси. Також Україна нарешті може спробувати скористатися своїм транзитним становищем і привабливими умовами щодо експорту і запропонувати європейським країнам послуги з транзиту їхніх товарів до США. Приміром, десь за 2%. Що заважає Україні запропонувати європейцям розмістити виробництво на території України та виробляти те, чого на території ЄС зробити не можуть?
Тобто для нас ці мита — це взагалі цікава можливість. Ми експортуємо в США на суму близько $875 мільйонів, з яких половина — це метал і труби, ще значна частина — це олія. Тобто в нас дуже проста структура експорту. А імпортуємо ми на $3,5 мільярди. Варто згадати, що проти України досі продовжують діяти антидемпінгові мита. І якщо все зведеться до 10% мита загалом — це ж менше, ніж 163% на феромарганець?! У 16 разів. Тобто це можливість, а не проблема», – впевнений Юрій Гаврилечко.
В якості висновків можна впевнено заявити: рішення Трампа виглядає як спроба керувати ринковою економікою командно-адміністративними методами, які не відповідають сучасним реаліям. Світова торгівля давно функціонує на принципах вільного ринку, і будь-яке порушення цих механізмів загрожує серйозними наслідками.
Запроваджені мита не лише не допоможуть США, але й зашкодять їм. Вони ускладнять життя власним виробникам, змусять споживачів платити більше, викличуть відповідні санкції з боку інших країн і створять передумови для економічного спаду.
Якщо Білий дім не змінить підходи, американська економіка може опинитися у ситуації, коли замість «золотого віку» на неї чекатимуть кризові явища, спад виробництва та погіршення міжнародних відносин. Що не дуже-то вкладається у програму MAGA.
Микита Трачук
