«Катастрофічні наслідки»: як тарифи Трампа розхитують глобальну торгівельну систему

Світові ринки падають після дводенного обвалу на Волл-стріт, а президент США Дональд Трамп заявляє , що не відступить від своїх нових масштабних тарифів, які підірвали світову торгівлю, повідомляє агенство Associated Press. Поки багато країн намагаються зрозуміти, як адекватно реагувати на крок Трампа, влада Китаю та деякі інші уряди вже вжили заходи у відповідь. Що чекає на світ?

«Тарифним цунамі» Дональд Трамп виконав одну зі своїх ключових передвиборчих обіцянок – запровадити нові тарифи на імпортні товари, що на його думку має призвести до зростання американської економіки та виробництва всередині США. Причому зробив він це без погодження Конгресу.

Згідно з Конституцією США лише Конгрес, а точніше його Палата представників має виняткове право вводити, змінювати та скасовувати податки (митні тарифи – це податки). Сенат може лише вносити поправки до законопроєктів, ухвалених Палатою. Винятком є лише оголошена президентом надзвичайна ситуація, але Конгрес може її скасувати голосуванням у кожній із палат. Проте така можливість заморожена, бо 11 березня 2025 року республіканська більшість у Палаті представників Конгресу США проголосувала за поправку, відповідно до якої Палата відмовляється до кінця 2025 року від застосування цієї норми закону.

Це був крок, до якого Дональд Трамп готувався десятиліттями, вважаючи правила вільної торгівлі несправделивими щодо США,

Оголошуючи запровадження високих мит майже для всіх країн (корім Росії) 47-й президент США сказав:

«Сьогодні – День визволення. Це один із найважливіших днів в американській історії, це – декларація американської економічної незалежності… Ми знову зробимо Америку великою і багатою. Нашу країну обдирали понад 50 років. Такого більше не буде»

Високі мита США почнуть стягувати з 9 квітня, відкриваючи нову еру економічної невизначеності у світі.

Відповідь Китаю7 квітня 2025 року офіційні представники КНР звинуватили Сполучені Штати в намаганні вивищитися над міжнародними правилами.

«Ставити «Америка понад усе» вище за міжнародні правила – типовий приклад односторонності, протекціонізму та економічного цькування», – заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь журналістам.

Минулого тижня Трамп ввів додатковий тариф у 34% на китайські товари, до вже чинних двох раундів по 10% у лютому та березні. За його словами, це пов’язано з роллю Пекіна у трафіку фентанілу.

Фентаніл – це синтетичний опіоїд, який використовується в медицині для знеболювання, особливо після операцій або у хворих на рак. Він приблизно в 50-100 разів сильніший за морфін. Кримінальні угруповання його незаконно виробляють і продають. Згідно з розслідуванням The Washington Post у США від передозування фентанілом кожні сім хвилин гине одна людина.

Китай швидко зробив крок у відповідь, оголосивши про свій тариф у 34% на товари зі США.

Однак при цьому речник МЗС Китаю наголосив, що нові тарифи шкодять стабільності глобальних виробничих і постачальних ланцюгів і серйозно впливають на відновлення світової економіки.

«Тиск і погрози – не спосіб мати справу з Китаєм. Китай твердо захищатиме свої законні права та інтереси», – додав Лінь Цзянь.

6 квітня 2025 року китайські чиновники зустрілися з представниками Tesla, GE Healthcare та інших американських компаній. Вони закликали компанії робити «розсудливі» заяви та вживати «конкретних дій» для розв’язання тарифного питання.

«США останнім часом під різними приводами оголошують невибіркові тарифи для всіх торгівельних партнерів, зокрема й Китаю, серйозно підриваючи багатосторонню торгівельну систему», – сказав Лін Цзі, заступник міністра торгівлі.

«Контрзаходи Китаю – це не лише спосіб захистити права та інтереси компаній, включно з американськими, але й заклик до США повернутися на правильний шлях багатосторонньої торгівлі», – додав він.

Також Лін Цзі запевнив, що Китай залишатиметься відкритим для іноземних інвестицій.

«Це нісенітниця» – реакція НімеччиниРоберт Хабек, який є віцеканцлером в уряді Німеччини, що йде у відставку, заявив, прибувши в понеділок на зустріч міністрів торгівлі Європейського Союзу в Люксембурзі, що він і його колеги повинні діяти «спокійно, розсудливо, але також чітко і рішуче».

Він сказав, що це означає «чітко усвідомлювати, що ми маємо сильну позицію, а Америка – слабку». Він стверджував, що «у нас зараз немає часового тиску», а у США – є.

Хабек сказав, що для ЄС важливо триматися разом, стверджуючи, що спроби окремих країн отримати винятки в минулому не спрацювали. Він підкреслив важливість торгівельних угод і контактів з іншими регіонами світу, такими як Південна Америка, Азія та Тихоокеанський регіон.

Німецький міністр сказав про тарифи Трампа, що «навіть основа розрахунку є нісенітницею: припущення, що профіцит або дефіцит торгового бюджету сам по собі є проблемою, є неправильною оцінкою».

Південна Корея вмовлятиме Трампа зменшити тарифи?Цього тижня головний південнокорейський перемовник зі питань торгівлі відвідає Вашингтон, щоб висловити занепокоєння офіційного Сеула щодо підвищення тарифів адміністрацією Трампа та обговорити шляхи пом’якшення їхнього негативного впливу на південнокорейський бізнес.

Міністерство торгівлі, промисловості та енергетики Південної Кореї повідомило в понеділок, що міністр торгівлі Чонг Інкьо планує зустрітися з різними американськими чиновниками, в тому числі з торговим представником США Джеймісоном Гріром.

У міністерстві кажуть, що Чонг має на меті зібрати детальну інформацію про торгівельну політику адміністрації Трампа та взяти участь у дискусіях щодо зниження 25% тарифів на південнокорейську продукцію.

Падіння ринків Близького СходуФондові ринки Близького Сходу впали, намагаючись впоратися з подвійним ударом – новими американськими тарифами та різким падінням цін на нафту, що спричинило тиск на країни-виробники енергоносіїв, які покладаються на ці продажі для підтримки своєї економіки та державних видатків.

За останні п’ять днів торгів еталонна нафта марки Brent подешевшала майже на 15%, і барель нафти коштує понад $63. Це майже на 30% менше, ніж рік тому, коли барель коштував понад $90.

Ця ціна за барель набагато нижча за розрахункову ціну рентабельності для нафтовидобувних компаній. До цього слід додати нові тарифи, які ввели для країн-членів Ради співробітництва арабських держав Перської затоки – Бахрейну, Кувейту, Оману, Катару, Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів – на рівні 10%. Інші країни Близького Сходу стикаються з вищими тарифами, наприклад, Ірак – 39% і Сирія – 41%.

Ринки, що відкрилися в неділю 6 квітня, також зазнали втрат.

Гігант біржі, державна нафтова компанія Саудівської Аравії Aramco, сама по собі впала більш ніж на 5%, що призвело до втрати мільярдів доларів ринкової капіталізації шостої за вартістю компанії у світі.

Чи можливий «тарифний відкат»?На думку українського економіста Олега Пендзина світ вже бачив подібні сценарії. І наслідки можуть бути катастрофічними.

«Є така річ: історія вчить, що вона нікого нічого не вчить. У 1930-му році бувухвалений закон Смута-Гоулі в США, який вводив приблизно ті самі мита на імпортні товари, там 20 000 найменувань було. Цей закон призвів до того, що почалася «Велика депресія»: набагато глибша, ніж очікувалося. Американці зараз наступають на ті самі граблі», – розповів у коментарі Радіо Свободавиконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

З його слів, для оцінки можливого впливу нової торгівельної політики США потрібно розуміти, наскільки довго вона буде реалізовуватися. Якщо Трамп не скасує запроваджені тарифи, світова економіка може опинитися у глибокій рецесії.

«Ми це вже бачимо по курсах акцій на біржах, фондових індексах, на ринку нафти: 62,5 долара за барель проти 71 п’ять днів тому. Такого обвалу не було з 2008 року», – зазначає економіст.

США фактично кидають виклик міжнародній системі вільної торгівлі. Підхід «Америка понад усе» супроводжується спробами змусити країни укладати двосторонні угоди, вигідні виключно Вашингтону. Проте такий підхід, як стверджує Пендзин, не спрацює з великими економіками.

«Якщо маленькі країни на це підуть, бо в них немає іншого шансу, то великі економіки цього робити не будуть. Вони будуть захищатися. І, в цілому, наслідки для самої американської економіки будуть навіть гіршими», – впевнений Пендзин.

Трамп прагне повернути виробництво в США, щоб зменшити залежність від імпорту. Але Пендзин скептично оцінює реалістичність такого плану.

«У високотехнологічному збиранні продукції, де велика частка оплати праці в собівартості, не буде вигідно працювати в США. iPhone, вироблений у США, буде набагато дорожчим, ніж вироблений у КНР», – каже він.

Також, додає економіст, американець не буде працювати по 12 годин, як в Південно-Східній Азії. «Там трейд-юніони, соцпакети, висока вартість робочої сили. Це все збільшує собівартість продукції», – додає експерт.

До того ж, у США зараз рекордно низький рівень безробіття. Де взяти робочу силу для реалізації задуму Трампа?

Вплив на УкраїнуХоча Україна – не головний гравець у торгівлі з США, нові тарифи також матимуть наслідки для її економіки. Зі слів Пендзина, найбільше постраждає металургія та аграрний сектор.

«Ми купуємо на 3 млрд, продаємо на 800 млн. З них 500 млн – вироби з чорних металів, на які вже з березня діє 25% мито. Ще 300 млн – «аграрка», яка отримає 10% мита. Це вдарить по малих фермерах, які експортують унікальні товари», – пояснює економіст.

Прямого впливу на пересічного українця ці зміни не матимуть. Але опосередковано – можуть. Якщо великі економіки підуть у спад, то і Європа, ключовий партнер України, матиме менше фінансових ресурсів на допомогу.

«З макрофінансової допомоги фінансуються соціальні видатки. Якщо Європа отримає менше доходів, буде менше коштів і на підтримку України. Це може призвести до скорочення соцпідтримки або перерозподілу бюджету з оборони», – попереджає Пендзин.

На думку старшого економіста Центру економічних стратегій Володимира Ланди, нова тарифна політика США може мати більший непрямий вплив на економіку України, при чому навіть у позитивному сенсі.

«Прямий вплив – це збільшення мит для України на експорт товарів в США. Але США не входить до топ-10 напрямів українського експорту. У січні-лютому український експорт до США становив $127 млн – 2% від загального українського експорту, з яких понад половина припадає на металургійний експорт який вже обкладається 25% митом ще з березня.

Водночас митна ставка більшості країн перевищує таку ставку для України. Зокрема для країн ЄС вона вища вдвічі і складає 20%. Теоретично в таких умовах іншим країнам було б вигідно створювати партнерства з Україною, відкривати філіали чи дочірні компанії, які дозволять зменшити митне навантаження на європейську продукцію. Але це потребує довгострокових інвестицій, доцільність яких передбачати важко – як і подальшу митну політику США», – розповів у коментарі Радіо Свобода Володимир Ланда.

У підсумку, каже Ланда, втрати українських компаній від нових мит США будуть обмеженими. Водночас каже експерт, «нова реальність у міжнародній торгівлі, якщо вона зберігатиметься тривалий час, може мати й позитивні наслідки, особливо враховуючи високу адаптивність українського бізнес-середовища до зовнішніх викликів».