Що не можна робити на Великдень: прикмети

OBOZ.UA розповідає головні великодні традиції, прикмети та заборони, яких дотримуються українці протягом святкового тижня. У давнину вважалося, що на Великдень не слід виконувати жодної хатньої роботи, єдиним винятком була турбота про худобу.

Великодня ніч і святкова літургія

Святкування Великодня розпочинається опівночі з урочистої літургії. Після служби священники освячують кошики з великодніми стравами – це означає завершення Великого посту.

Повернувшись із храму, господар або господиня ставить кошик із освяченими стравами на порозі й тричі промовляє: “Христос воскрес!”. Родина відповідає: “Воістину воскрес!”, після чого всі сідають до святкового столу.

Сніданок починається з молитви та розділення свяченого яйця чи писанки між усіма присутніми – символ єдності та продовження життя. Частку залишають і для померлих родичів.

У різних регіонах початок трапези може відрізнятися. Наприклад, на Поділлі, Волині й у Галичині господар ділить паску на частини за кількістю членів родини, обходить із повною мискою тричі навколо столу – на щастя й достаток.

Після цього куштують інші страви: м’ясо, ковбаси, сир, солодке. Паска вважається головною святинею свята – її бережуть і ніколи не викидають. Якщо залишки не вдається доїсти, їх закопують у землю в чистому місці або спалюють. Шкаралупу від свячених яєць також не викидали – її або спалювали, або пускали по воді.

Що дозволено, а що не можна робити на Великдень

Свято Христового Воскресіння – це час радості, миру й духовного піднесення, тому в народній традиції особливу увагу приділяли тому, як поводитися у ці дні. У давнину вважалося, що на Великдень не слід виконувати жодної хатньої роботи – заборонено було прибирати, прати, шити чи виконувати будь-яку фізичну працю. Єдиним винятком була турбота про домашню живність – годування худоби й птиці.

Цей день присвячували родині, молитві, світлій зустрічі з близькими. Ходити в гості, провідувати родичів і друзів – одна з найважливіших великодніх традицій, що збереглася донині. Після тривалого посту влаштовувалися святкові трапези, народні гуляння, співали гаївки.

Вважалося, що сумувати, сваритися, проявляти злість чи заздрість у ці дні – великий гріх, бо свято має наповнювати серця любов’ю та вдячністю.

Протягом Великоднього тижня українці традиційно вшановують пам’ять померлих родичів. Люди йдуть на цвинтар, запалюють свічки на могилах, приносять паски, крашанки, читають молитви та просять пробачення. Ці вУ Великодні свята не варто:

Займатися побутовими справами, зокрема прибиранням чи ремонтом. Займатися ворожінням, магічними ритуалами або обрядами, що не мають стосунку до християнських традицій. У ці дні доречні лише молитва, милосердя та щира віра. Проявляти агресію чи злобу, сваритися з близькими, тримати образу – це суперечить духові свята. Великодні прикмети про погоду

Українці здавна вірили, що погода на Великдень може підказати, яким буде літо та врожай. Серед найпоширеніших прикмет:

Сонячний Великдень – на щедрий урожай і тепле літо. Мороз або грім у перший день свята обіцяють багатий урожай льону. Холодна погода означає, що тепло не прийде ще тиждень. Дощ на Великдень – дощовим буде травень. Якщо ж опади йтимуть упродовж святкового тижня – добрим буде урожай жита. Зоряна ніч перед святом – кури добре нестимуться протягом року.ізити – не лише частина обряду, а щира спроба зберегти зв’язок поколінь і вшанувати пам’ять предків.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!