Як 22-річний боєць з позивним «Івасик» знищує ворогів

У 22 роки він має унікальний досвід – три роки військового ліцею, понад два роки строкової служби й майже півтора року в бойовій бригаді на війні. А зараз солдат із позивним “Івасик” – один із найкращих операторів FPV-дронів 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.

Саме він знищив багато ворожої бронетехніки та піхоти окупантів під час недавнього масованого штурму позицій одразу трьома колонами окупантів на Запорізькому напрямку.

Загальна кількість залучених рашистами до масованої атаки сил і засобів складала понад три сотні штурмовиків і щонайменше 40 одиниць броньованої техніки плюс квадроцикли. Рух декількох колон ворожої бронетехніки вчасно виявила наша розвідка.

Те епічне побоїще тривало понад дві години і закінчилося, коли землю вкривали сутінки, трупи окупантів і силуети знищених “коробочок”. Його результат – знищено 29 одиниць ворожої броньованої техніки й не менше 140 російських штурмовиків. Наші воїни не втратили жодної позиції. Особисто екіпаж “Івасика” у цьому бою ліквідував 5 одиниць бронетехніки та велику кількість ворожих штурмовиків.

У закарпатському з’єднанні детальніше розповіли про молодого героя. З дитинства він мріяв стати професійним військовим, маючи для цього доволі вагомі задатки. По-перше, був розбишакою (а з таких виходять хороші солдати) – як ультрас львівських “Карпат” любив футбольні двіжняки й часто брав участь у фанатських сутичках. По-друге, серйозно займався змішаними єдиноборствами (бої в клітках), завойовував призові місця на міжобласних змаганнях. По-третє, вступив у Львівський військовий ліцей імені Героїв Крут, після закінчення якого планував навчатися в Харківському національному університеті повітряних сил імені Івана Кожедуба на пілота винищувача “МиГ-29”. Однак, на останньому курсі ліцеїста несподівано для багатьох “переклинило”.

“Я зрозумів, що зв’язую себе по руках і ногах: три роки ліцей, п’ять років військовий університет і п’ять – обов’язковий перший контракт із ЗСУ – загалом 13 років, – пояснює боєць. – Це дуже багато, я подумав, що в цивільному житті за такий довгий період зможу краще себе реалізувати. І після закінчення військового ліцею вступив заочно в Українську академію друкарства у Львові, спеціальність – видавництво, поліграфія, медіадизайн. Любив займатися графікою на компі, це моє”.

Наприкінці 2020 року його доля знову стала “піксельною”… Він став солдатом строкової служби, а трохи більше ніж за рік почалася повномасштабна війна.

Українських строковиків тоді не залучали до бойових дій, але їх і не звільняли на період воєнного стану до внесення змін у законодавство. Тільки наприкінці 2023 року він зумів переконати своє начальство відпустити його на контракт у бойову частину. І перейшов у один з артилерійських підрозділів 128 ОГШБр, яка воювала тоді на Запорізькому напрямку. “Івасик” був єдиним з усіх строковиків свого підрозділу, що підписав контракт і сам пішов на війну.

І жодного разу про це не пошкодував, адже мікроклімату підрозділі братерський. Тут, до речі, “Івасик” у перерві між бойовими виїздами навіть зумів закінчити Академію друкарства – дистанційно захистив диплом прямо з місця, де відпочиває після виконання завдань.

Маючи вищу освіту, “Івасик” запросто міг би стати офіцером за спрощеною процедурою – півтора місяця курсів у військовому виші.

“Мої колишні однокласники з ліцею давно офіцери, дехто вже капітан. Але мені краще солдатом, я люблю виїзди й реальну бойовуху. У нашому батальйоні для цього достатньо можливостей – і технічних, і бойових, тут можна вчитися новому й експериментувати, – пояснює молодий винищувач ворожих цілей”.

“Івасик” має особливі скіли – вже за кілька секунд після отримання завдання його дрон у повітрі, а якщо ситуація різко змінюється, моментально переорієнтовується, міняє напрям, доганяє нову ціль і вражає її.

Свою мотивацію оборонець країни та ліквідатор рашистської нечисті в промислових масштабах, який назве свої ім’я та прізвище і відкриє обличчя тільки після Перемоги, описує дуже просто:

“За що воюю? Насамперед за своїх друзів, котрі загинули в різних точках війни. За своїх рідних і за дівчину, що чекають мене дома. За тих маленьких дітей, які тільки вчаться ходити, починають жити, нікому нічого поганого не зробили, а якась нечисть прийшла й вирішила їх вбивати. І за побратимів, котрі поруч: вони навчили мене всього! З ними я став тим, ким є”.

Бойова робота особового складу 128 ОГШБр на Запорізькому напрямку триває. Щоб долучитися до лав бригади, слід звернутися за телефоном +380506656700 або заповнити анкету.

Текст: Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід”. Фото: відділення комунікацій 128 ОГШБр.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!