РФ вихваляється, що витиснула ЗСУ з Курської області. Україна каже: ЗСУ є і на Курщині,...

Незважаючи на заяви російського політичного та військового керівництва про витіснення підрозділів ЗСУ з Курської області Росії, Київ каже, що українські сили все ще контролюють невеликий шматок Курщини, а також перебувають і в сусідній з нею Бєлгородській області.

Між тим, російський президент визнав, що проти українських сил в Курській області воюють підрозділи армії Північної Кореї – це вперше було зроблене таке відверте зізнання. І Пхеньян теж зробив це одразу після Москви.

Що це все може означати?

26 квітня у Росії відзвітували про «повне звільнення» Курської області від Збройних сил України. В той день президент Росії Володимир Путін заслухав відповідну доповідь начальника Генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова.

На опублікованих пізніше в мережі відео він заявив про «повний провал авантюри» України, величезні втрати ЗСУ, а також про створені умови для подальших дій російських військ «і на інших найважливіших ділянках фронту».

«Путін привітав усіх росіян з тим, що Курська область звільнена. А потім виявилось, що там насправді тривають бої. І вони б хотіли показати прапор і розповісти, що вони взяли село Гуєво, Олешню, але от біда – вони не можуть показати, що вони там перебувають. Туди не може приїхати жоден Z-блогер, там не можна ставити прапор, тому виявилось, що це брехня», – каже головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов в інтерв’ю Радіо Свобода.

Визнання участі КНДРПаралельно Кремль визнав участь північних корейців у війні проти ЗСУ на території Курської області. Путін 28 квітня подякував підрозділам Корейської народної армії за участь у «розгромі угруповання українських бойовиків, яка вторглася в Курську область».

«Корейські друзі діяли, виходячи з почуття солідарності, справедливості та справжньої товариськості. Високо це цінуємо та щиро вдячні особисто голові державних справ, товаришу Кім Чен Ину, всьому керівництву та народу КНДР», – ідеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті Кремля.

Кремлівський керманич заявив, що «російський народ ніколи не забуде подвигу корейських бійців спецназу», які «віддали життя за Росію, за нашу спільну свободу».

А північнокорейський авторитарний правитель Кім Чен Ин у свою чергу підтвердив направлення військ до Росії для війни, пояснивши, що це відповідає положенням договору про всеосяжне стратегічне партнерство між КНДР та Росією. Договір був підписаний у 2024 році.

Таке визнання Пхеньяна сталося вперше і буквально кількома годинами пізніше зізнання з боку Москви.

«Можна, звичайно, вважати сенсаційним той факт, що північнокорейський лідер визнав участь своїх військових у війні Росії проти України. Але насправді у диктатора не залишалося жодного іншого виходу після того, як Путін подякував північнокорейським військовослужбовцям, – пише у фейсбуці оглядач Віталій Портников. – Можна, звичайно, припустити, що це узгоджували по дипломатичних каналах, але я схильний до думки, що російський очільник просто підставив свого північнокорейського колегу – він завжди діє саме так, тому з ним небезпечно домовлятися не лише ворогам, а й друзям».

Треба сказати, що Росія залежить від Північної Кореї не лише в плані участі солдатів КНДР у цій війні. Також постачають і снаряди. Обстріл Києва з багатьма жертвами минулого тижня, за словами президента України Володимира Зеленського, був здійснений північнокорейською ракетою. За даними Сеула, Північна Корея теж передала Москві самохідні артилерійські установки та ракетні системи.

«Можемо сказати, що Росія вже стає залежною від Північної Кореї в багатьох речах, не лише в плані снарядів, але й в інших озброєннях…, а також і в живій силі», – каже Радіо Свобода політолог Олег Саакян.

Історія Курської операціїЗСУ несподівано, без жодних оголошень увійшли в Курську область Російської Федерації на початку серпня 2024 року. Тобто ця операція триває вже майже дев’ять місяців.

Це вперше фактично з часів Другої світової війни, коли іноземна армія входить на територію Росії і контролює російські суверенні терени.

За даними Генштабу ЗСУ, втрати Росії, яка хотіла за будь-яку ціну виштовхнути українців з Курщини, становлять 62 тисячі осіб. Це, вочевидь, вбитими і пораненими. А втрати серед північних корейців – 4,5 тисячі (з них, за словами Бутусова, близько тисячі загиблими).

«Чималих зусиль їм ще треба докласти, щоб виконати свої гучні обіцянки. Подивимось, важко це їм дається. Ворог втратив дуже багато. І дуже високі в них втрати», – каже Юрій Бутусов в інтерв’ю.

ЗСУ також змогли взяти кількох військових КНДР в полон. Щоправда, було помічено, що війська КНДР воювали проти ЗСУ на території Росії і не зайшли на територію, власне, самої України – тобто не перетнули російсько-український кордон, бо інакше це був би явний акт прямої агресії проти України.

Україні, щоправда, не вдалося реалізувати сценарій обміну контрольованої нею території Курщини на окуповані російською армією території в самій Україні.

Припускали, що обмін міг бути і на частини Донбасу, і на південні території чи навіть на Запорізьку АЕС.

Але поступове витіснення – хоча, мабуть, і неповне – українських сил з Курщини перекреслило цю перспективу територіального обміну.

Тим не менше в Києві заперечують повний вихід ЗСУ з територій в РФ.

Українські військовослужбовці залишаються в Курській і Бєлгородській областях Росії, заявив 27 квітня президент України Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про ситуацію на фронті.

«Наші військові продовжують активні захисні дії на території певних районів Курської та Бєлгородської областей», – сказав Зеленський.

Що відомо про операцію на Бєлгородщині?Підрозділи ЗСУ увійшли на північно-західну частину Бєлгородської області на початку весни. Бєлгородщина межує з Сумською, Харківською та Луганською областями України і від обласного центру Бєлгорода до українського Харкова – 100 кілометрів.

Станом на кінець березня ЗСУ контролювали близько 13 квадратних кілометрів Бєлгородської області РФ – вірніше, ці терени ніби в «сірій зоні».

«Ми по факту знаємо, що триває українська мінінаступальна операція. І єдине пояснення цієї операції, як на мене, – це відтягування уваги російського Генштабу з Курського напрямку. Адже дійсно вони там дошкуляють нашим ЗСУ, у них там є просування в Сумську область. Зайшли, орієнтовно, на 6 кілометрів вглиб. Треба було терміново якимось чином відволікти. І ця операція була присвячена цьому. Це поки що виходить. РФ категорично скаржиться на цю операцію», – пояснював раніше значення Бєлгородської операції ЗСУ військовий експерт Іван Ступак.

Як пояснює Юрій Бутусов: «На території Бєлгородської області в районі Демидівки, Попівки і на Курщині в районі Гуєво, Олешні ЗСУ продовжують вести інтенсивні бойові дії».

Відтак нині, як можна судити з заяв президента Зеленського, незважаючи на російське рапортування про «повне витіснення» ЗСУ з Курщини та фактичне замовчування з боку Кремля інформації про операцію ЗСУ на Бєлгородщині, Росії не вдалося покласти їм край.