Трамп проти долара. Чи справді приходить кінець світовій валюті?

• Author, Олексій Калмиков
• Role,
• 26 квітня 2025

Майже століття долар — головна валюта у світі. Люди в різних частинах планети воліють зберігати гроші в доларах, торгувати в доларах, брати в борг у доларах, встановлювати в доларах ціну нафти та біткоїна. Жоден прогноз щодо швидкого занепаду американської валюти досі не справдився. Але ось прийшов Дональд Трамп — і всього за 100 днів поставив під сумнів майже 100-річне домінування долара у світовій економіці.

Як йому це вдалося, і чи може Трамп позбавити американську валюту її надмірно привілейованого статусу?

Особливе місце долара у світі відображає ідею про американську винятковість — що на США не поширюються загальні правила, оскільки вони відіграють провідну роль у світі як найбільша економіка, військовий захисник демократичних країн і гарант вільної торгівлі та руху капіталу.

Трамп поставив цю винятковість під сумнів. Долар одразу ж поставив Трампа на місце. Ось як це було.

Як долар виявився сильнішим за Трампа

Іноземці з радістю зберігають заощадження в Америці та з кожним роком інвестують у США все більше, навіть коли курс долара падає. Приплив капіталу дозволяє США жити не за статками, нарощувати дефіцит бюджету та державний борг. Будь-яка інша країна з такими показниками давно б збанкрутувала. Але не США.

Тому в періоди кризи гроші традиційно прямують до Америки, навіть якщо криза прийшла звідти. Інвестори хочуть пересидіти бурю в надійній гавані. Вони продають прибуткові, але ризикові фінансові інструменти — акції, корпоративні облігації, активи в країнах, що розвиваються.

А врятовані гроші досі вкладали переважно в американські державні облігації. Тому їхні ціни зростали, коли все інше руйнувалося, а слідом зростав і курс долара, оскільки облігації США продають за долари.

Так було, доки Трамп не оголосив усьому світу торговельну війну.

На ринках почалася паніка — акції компаній стали стрімко дешевшати, тому що тарифи Трампа обіцяли компаніям збитки. Однак всупереч традиції ціни державних облігацій та курс долара не зросли, а знизилися.

Долар втратив 5% і розгубив усе, що отримав після обрання Трампа. Чари винятковості розвіялися, голий король розвиненої держави приміряв лахміття безрідного принца бідної країни — замість припливу капіталу почався відтік.

“Для США така картина в новинку, зате вона добре знайома ринкам, що розвиваються, які перебувають у процесі переходу до рангу слаборозвинених”, — описав ситуацію колишній міністр фінансів США Ларрі Саммерс.

Ситуація складалася настільки незвично та серйозно, що Трамп смикнув стоп-кран і заморозив підвищені “тарифи у відповідь” всього через 13 годин після того, як вони набули чинності.

Перший раунд бою “Трамп проти долара” закінчився на користь долара. Але цей раунд не останній.

Чому під доларом похитнувся трон

Якщо раніше гегемонія долара викликала невдоволення лише країн, що розвиваються, на кшталт Росії чи Бразилії, то цього разу питання виникли вже у багатих союзників Америки, які досі жодної алергії до долара не відчували.

Усе тому, що Трамп напав на всіх одразу і на всіх фронтах. Він зруйнував вільну торгівлю та запровадив проти товарів з Канади, Євросоюзу, Японії та навіть далекої Австралії імпортні мита від 10% до 25%.

Він зруйнував післявоєнний порядок, у якому США вважалися безумовним гарантом безпеки союзників та лідером НАТО. Він пообіцяв відібрати в Данії Гренландію, а частину України вимагає віддати Володимиру Путіну.

Всього за 100 днів другого терміну Трамп порушив або оголосив нікчемними таку кількість міжнародних зобов’язань США, що поставив під сумнів репутацію Америки як надійного партнера, якому можна довіряти.

За цим неминуче слідує зниження ролі США і у світовій торгівлі, і в економіці, і в політиці. А через це знизиться роль долара, попереджають два колишні високопоставлені американські чиновники, які безпосередньо займалися цією темою в Мінфіні та центробанку США.

Підпис до фото, Америка більше не хоче бути гарантом безпеки Європи“Гегемонія США після Другої світової війни гарантувала безпеку та сприяла зростанню добробуту в Європі та в усьому світі, а слідом призводила й до посилення ролі долара”, — пишуть ветеран американського Мінфіну Марк Собел та колишній директор відділу міжнародних фінансів американського центробанку Федеральної резервної системи (ФРС) Стівен Камін.

США стали гегемоном, тому що спиралися на міжнародні інститути на кшталт НАТО та МВФ, тому що захищали об’єднану Європу, підтримували вільну торгівлю та демократію, пишуть вони.

Трамп же виступає проти всього цього. А отже, в Америки буде менше союзників. А отже, колишня модель життя не за статками опиняється під питанням — що й пояснює відтік капіталу зі США.

Чи виживуть США без “допомоги іноземців”?

Досі зростаючий дефіцит бюджету та торгівлі США фінансувався коштом припливу інвестицій з-за кордону. Левова частка цих грошей вкладена не в заводи та нерухомість, а у фінансові інструменти.

За різними оцінками, іноземці володіють від 20% до 30% американських фінансових активів. МВФ оцінює їхні вкладення у 22 трлн доларів. Інші оцінки показують, що лише в акції вкладено 20 трлн доларів, а ще 5 трлн — в облігації компаній та банків. Ще майже на 9 трлн іноземці купили казначейські облігації США — найпопулярнішого та найліквіднішого фінансового інструменту на планеті.

Саме від притоку грошей з-за кордону в доларові активи залежить здатність Америки фінансувати поточні витрати та обслуговувати рекордний $36-трильйонний державний борг. Причому для цього мало стримати витік капіталу зі США. Потрібно, щоб іноземці продовжували нарощувати купівлю облігацій пропорційно до зростання американського дефіциту.

Трамп, без сумніву, намагається не допустити зростання дефіциту і відправив Ілона Маска скорочувати державні витрати, проте поки що результати скромні. До того ж Трамп обіцяє знизити податки (як результат і доходи бюджету), і розраховує закрити діру зборами імпортних мит, проте реалістичність цього плану викликає у економістів великі сумніви.

А отже, найближчим часом Америці доведеться розраховувати на щедрість іноземців, і сварка Трампа з союзниками та війна з Китаєм тут як ніколи недоречні. Адже головними покупцями доларових облігацій США є Японія, Китай та Велика Британія.

“Зелені папірці”

Власникам облігацій США виплачують відсотки, оскільки беруть їхні долари в борг. Але є ціла категорія добрих іноземців, які надають Америці безвідсотковий кредит. Це ті, хто зберігає під матрацом паперові гроші.

Приблизно половина всієї доларової готівки та дві третини 100-доларових купюр перебуває за межами США. Їхній загальний номінал наближається до 1 трлн доларів. Ось як пояснив американцям вигоду від такого стану справ економіст американського центробанку Крістофер Нілі:

“Щоб отримати ці долари, іноземці повинні продати американцям свою працю, товари чи послуги. Якщо готівка ніколи не повернеться до США, то виходить, що американці просто обміняли листочки зеленого паперу на цінні товари. Це вигідно американцям. Якщо ж іноземець зрештою використає ці гроші для купівлі товарів та послуг в американців у майбутньому — скажімо, через 10 років, то виходить, що він надав Америці безвідсотковий кредит на 10 років. І це американцям вигідно”.

Підпис до фото, Шанувальники просять Трампа підписати дводоларову купюруУсі ці вигідні угоди тепер під питанням, тому що Трамп вважає, що вигідна угода — це скорочення припливу іноземних товарів до США.

Зелені листочки із портретами президентів Трамп воліє віддати американським робітникам і селянам в обмін на їхню високооплачувану працю, щоб вони потім обміняли ці долари на дорогі вітчизняні товари, а не іноземцям в обмін на дешеві імпортні товари, щоб вони потім вклали долари назад в Америку.

Для цього Трамп відгороджується від світу імпортними митами.

У результаті він не лише відбиває в іноземців бажання віддавати зароблені долари в борг американському уряду та компаніям, а й робить так, щоб доларів іноземці заробляли менше.

Усе це шкодить репутації США та підриває роль долара у світі. Але наскільки сильно?

Чому долар – головна валюта у світі?

Ось 10 головних причин:

Як Трамп погрожує долару

Трамп підпиляв практично всі ці 10 ніжок трону, на якому сидить цар-валюта долар. І ось яким чином:

“США цілеспрямовано підпилюють опори домінування долара. Позбавляючи підтримки військові альянси та фліртуючи з вибірковим дефолтом, США створюють умови для падіння курсу долара та цін казначейських облігацій”, — вважає старший економіст європейського дослідницького центру CER Сандер Тордуар.

Що буде з курсом долара?

Курс долара та його роль у світовій фінансовій системі — дві різні речі.

Навіть якщо курс продовжить падати, ролі долара це не загрожує. Так було після фінансової кризи 2008–2009 років, коли долар дешевшав, а вкладення іноземців в американські активи збільшувалися рекордними темпами.

“Для падіння курсу долара не обов’язково втрачати центральне місце у світовій фінансовій системі. Достатньо почати рух у бік меншої винятковості. Для цього згодиться рукотворний економічний спад”, — попереджає Бред Сетсер, експерт американської Ради з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations).

Політика Трампа вже веде країну в цьому напрямку — зростання економіки сповільнюється, економісти пророкують навіть коротку рецесію. Слідом сповільнюється зростання прибутку компаній, а якщо до цього додати невизначеність щодо подальших кроків Трампа та його напади на незалежність центробанку США, то наявні всі умови для скорочення апетиту іноземців до американських активів. Про це написав головний економіст американського інвестбанку Goldman Sachs Ян Хатціус у статті для FT.

“Це майже напевно призведе до значного знецінення долара, — пише він. — Однак не слід плутати зниження курсу з втратою доларом статусу домінуючої світової валюти. У минулому ми вже стикалися з масштабними коливаннями обмінних курсів без втрати панівного статусу долара”.

Підпис до фото, Трамп оголошує усьому світові торгівельну війнуТрамп і не проти зниження курсу — це один зі способів урізати ненависний йому дефіцит торгівлі, тому що при дешевому доларі імпорт подорожчає і скоротиться, а експорт подешевшає і зросте.

Падіння курсу ще не криза, погоджується Сетсер:

“Справжня криза долара настане, коли почнеться масовий перехід у закордонні активи”.

А з цим труднощі — гідної альтернативи доларовим акціям та облігаціям у світі просто немає.

Що замінить долар

“У найближчому майбутньому не існує життєздатної альтернативи долару як домінуючій світовій валюті, — пишуть Марк Собел та Стівен Камін. — У той же час, дії Трампа здатні прискорити поступове зниження його ролі у світі”.

На кінець минулого року у світі було накопичено резервів приблизно на 12 трлн доларів в еквіваленті. Майже 60% зберігається в доларах, 20% — в євро. На єну припадає 6%, на британський фунт — 5%. А ось частка юаня — лише близько 2%, навіть менше, ніж у канадського чи австралійського доларів.

Картина ця не змінюється вже довгі роки.

І це лише накопичення в офіційних резервах. Інші функції валюти долар монополізував ще суттєвіше. Майже 90% угод обміну валют у світі проходить з доларом, у торгових розрахунках його частка перевищує 50%, а 70% всього боргу в іноземній валюті номіновано в доларах.

Можливий претендент на трон — юань, адже Китай — друга найбільша економіка світу. Однак і Китаєм, і курсом юаня керує компартія. Верховенство права, свобода руху капіталу та розвинені фінансові ринки — все це в кращому випадку віддалене китайське майбутнє. Та й компартія поки не виявляла бажання змінювати політику та перетворюватися з країни-експортера товарів і капіталу на країну-імпортера чужих дисбалансів.

Єдиний більш-менш реальний претендент — євро. Однак за чверть століття свого існування він так і не кинув виклик долару, а його частка в резервах і розрахунках стабільна. Євро в нинішньому вигляді не є альтернативою долару, оскільки в єврозоні розрізнені та дрібні фінансові ринки, бюджетна політика її учасників не централізована, а економіка давно майже не зростає.

Інші популярні валюти — єна, фунт, франк — виступають зовсім в іншій ваговій категорії і ніяк замінити долар не зможуть з огляду на незначний за світовими мірками масштаб економік країн-емітентів цих валют.

“Не можна щось замінити нічим. Європа — музей, Японія — будинок для літніх людей, Китай — в’язниця, а біткоїн — експеримент”.

Ця фраза, яку сказав економіст і колишній міністр фінансів США Лоуренс Саммерс ще у 2019-му, як і раніше, актуальна.