“Колишній заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький, якого підозрюють у незаконному збагаченні, подав позов до суду проти Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке виявило в нього необґрунтовані активи на майже 29 мільйонів гривень. Мета позову — оскарження висновків антикорупційного органу та захист честі й гідності. 1 травня 2025 року Печерський районний суд Києва мав”, — повідомляє: ua.news
Колишній заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький, якого підозрюють у незаконному збагаченні, подав позов до суду проти Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке виявило в нього необґрунтовані активи на майже 29 мільйонів гривень. Мета позову — оскарження висновків антикорупційного органу та захист честі й гідності.
1 травня 2025 року Печерський районний суд Києва мав розпочати розгляд цього резонансного позову. Однак неочікувано слухання скасували.
Розглядаємо детально підґрунтя справи Вербицького, суть звинувачень, хронологію ключових подій та перебіг судового процесу.
Судовий позов Вербицького проти НАЗК
Дмитро Вербицький заявив про свій намір подати до суду на НАЗК у листопаді 2024 року. 6 березня 2025 року з’явилася інформація про те, що він вже подав відповідний позов до Печерського районного суду Києва.
1 травня 2025 року в Печерському районному суді Києва мало відбутися засідання за позовом Дмитра Вербицького проти Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У своєму позові екс-заступник генпрокурора вимагає захисту своєї честі та гідності. Він вважає, що висновки НАЗК про його незаконне збагачення завдали шкоди його репутації.
Саме висновки НАЗК стали відправною точкою для розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливого незаконного збагачення Вербицького на майже 29 мільйонів гривень. Ці висновки також призвели до його звільнення з Офісу Генерального прокурора.
Втім, заплановане на 1 травня 2025 року судове засідання не відбулося. Причини скасування або перенесення засідання невідомі. Дата наступного слухання — також. Секретар судді відмовилась надавати інформацію журналістам, оскільки вони не є учасниками судового процесу.
Сам Вербицький у будівлі суду не з’явився, прийшов лиш його адвокат.
Представники ЗМІ намагались поспілкуватись із адвокатом екс-заступника генпрокурора. Однак захисник повідомив, що його клієнт не надав згоду на коментарі.
Медіа UA.NEWS продовжить слідкувати за судовим процесом Вербицького проти НАЗК. Адже справа безпосередньо пов’язана із ймовірною корупцією на високому рівні.
У чому звинувачують Дмитра Вербицького
Основні звинувачення проти Дмитра Вербицького ґрунтуються на висновках Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке виявило ознаки набуття ним необґрунтованих активів на суму близько 29 мільйонів гривень.
Зокрема, НАЗК вказує на такі активи, джерела походження яких викликають сумніви та не відповідають офіційним доходам Вербицького і пов’язаних осіб:
- Елітний будинок у котеджному містечку “Коник” під Києвом. Цей будинок був придбаний Христиною Ільницькою, дівчиною Вербицького, під час їхніх стосунків. Вартість майна значно перевищує офіційні доходи Ільницької, що ставить під питання законність джерел фінансування. Той факт, що в цьому ж містечку проживав і сам Вербицький, посилює підозри щодо його причетності до цієї покупки. За даними НАЗК, вартість будинку і землі складає 16,3 млн грн.
- Крім того, НАЗК знайшло у Вербицького будинок і земельну ділянку в Одесі вартістю 10 млн гривень.
- Квартира і земельна ділянка в Туреччині вартістю 3,9 млн грн. За даними журналістів, нерухомість розташована в елітному житловому комплексі на першій лінії Середземного моря.
- Розкішні автомобілі. У володінні дівчини прокурора Христини Ільницької перебувають дорогі автомобілі марок LEXUS (моделі ES 300H вартістю понад 960 тис. грн та NX 300H вартістю понад 480 тис. грн) та PORSCHE MACAN T вартістю 3,5 млн грн. НАЗК вважає, що ці транспортні засоби були придбані за дорученням Вербицького на його кошти, набуті незаконним шляхом.
За даними НАЗК, усі ці активи були набуті за дорученням Дмитра Вербицького особами, які мають з ним зв’язок. Агентство вважає, що вартість цих активів значно перевищує законні доходи колишнього заступника генпрокурора та пов’язаних з ним осіб. Це і стало підставою для висновку про їхню необґрунтованість та подальшого кримінального провадження, відкритого НАБУ.
Крім того, журналісти також висловлювали підозри щодо можливої причетності Вербицького і його колишнього начальника, генпрокурора Андрія Костіна до незаконних схем у Морському торговельному порту “Південний”.
Кримінальна справа проти Вербицького: хронологія
Інформація про можливі факти незаконного збагачення Дмитра Вербицького вперше була опублікована у журналістських розслідуваннях у травні 2024 року. В розслідуванні йшлося про проживання Вербицького в таунхаусі в елітному київському котеджному містечку Коник.
Фото: котеджне містечко Коник
Цей будинок придбав його племінник за значно заниженою ціною. Згодом, у червні 2024 року, вийшло ще одне розслідування, присвячене майну дівчини заступника генпрокурора Христини Ільницької, вартість якого також викликала питання щодо законності джерел походження.
Фото: Христина Ільницька, коханка Вербицького
3 липня 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило про виявлення ознак набуття колишнім заступником Генерального прокурора необґрунтованих активів на суму близько 29 мільйонів гривень.
13 травня 2024 року Національне антикорупційне бюро України відкрило проти Дмитра Вербицького кримінальне провадження. Підставою для початку розслідування стали оприлюднені висновки НАЗК щодо ознак набуття необґрунтованих активів на 29 мільйонів гривень, а також публікації журналістських розслідувань, які висвітлювали можливі факти його незаконного збагачення.
За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), проти Вербицького розслідують дві справи. Прокуратура не розглядає варіант подання цивільного позову про конфіскацію майна екс-заступника генпрокурора. Справа у тому, що сума неправомірного активу, який перевіряється досудовим розслідуванням, перевищує поріг цивільної відповідальності. І якщо прокуратура піде в суд з цивільним позовом, то фактично вбереже Вербицького від кримінальної відповідальності і лише стягне його активи у дохід держави.
У ЗМІ з’являлись повідомлення, що Вербицький через суд намагається тиснути на детективів НАБУ та прокурорів САП.
Службове розслідування і звільнення Вербицького з прокуратури
18 червня 2024 року народні депутати України викликали генерального прокурора Андрія Костіна до Верховної Ради для надання пояснень щодо походження статків його заступника Дмитра Вербицького. Однак генпрокурор виклик до парламенту проігнорував.
Наступного дня народний депутат Ярослав Железняк опублікував лист генпрокурора Костіна до голови Верховної Ради. У листі Костін пояснив причини своєї відсутності на засіданні парламенту. Він сказав що через розпочате службове розслідування та інші перевірки доцільно відкласти обговорення справи Вербицького у Раді до отримання результатів розслідування для забезпечення повноти та об’єктивності інформації.
Фото: лист генпрокурора Костіна до голови Верховної Ради
Отже службове розслідування щодо можливих порушень, пов’язаних з майновим станом Дмитра Вербицького, було ініційовано 19 червня 2024 року.
Генпрокурор Андрій Костін намагався усіляко захистити свого заступника Вербицького. Він вказав, що вислухав пояснення Вербицького, який вважає, що його відсторонення вигідно фігурантам резонансних справ, які він веде, і наголосив на необхідності зважених та об’єктивних рішень у цій ситуації.
Однак через суспільний резонанс 21 червня 2024 року генпрокурор тимчасово поклав виконання обовʼязків свого заступника Дмитра Вербицького на інших заступників. Чому Вербицького не звільнили? Генеральний прокурор наполягав, що закон не передбачає можливості звільнення прокурора на етапі службового розслідування.
1 липня 2024 року Андрій Костін підписав наказ про звільнення за власним бажанням з адміністративної посади заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького. Зазначимо, що Вербицький продовжив працювати в органах прокуратури після цього.
Службове розслідування було завершено вже після остаточного звільнення Дмитра Вербицького з прокуратури у жовтні 2024 року. Генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що результати службового розслідування були передані до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), відповідно до запиту детектива, який розслідує ймовірне незаконне збагачення Вербицького.
Однак висновки службового розслідування публічно не оприлюднювалися. Генеральний прокурор не повідомив, до яких саме порушень дійшла службова перевірка. Таким чином, конкретні висновки та рекомендації службового розслідування залишилися невідомими широкій громадськості, а подальша оцінка дій Вербицького та встановлення істини у справі перейшла до компетенції органів досудового розслідування.
Вербицький 8 жовтня 2024 року подав заяву про звільнення з органів прокуратури за власним бажанням. Генеральний прокурор Андрій Костін того ж дня підписав відповідний наказ про його звільнення. Таким чином, після тимчасового відсторонення, Вербицький остаточно втратив посаду в Офісі Генерального прокурора.
Того ж місяця і сам генпрокурор був звільнений з посади. 22 жовтня він подав у відставку. 29 жовтня 2024 року Верховна Рада України підтримала відставку Андрія Костіна. А 31 жовтня президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ про його звільнення.
Звільнення Костіна стало наслідком низки факторів, серед яких ключову роль відіграв скандал із незаконним оформленням інвалідності прокурорами Хмельницької області. Згодом з’ясувались величезні масштаби таких фіктивних інвалідностей у прокурорів та чиновників по усій Україні. Президент наголосив, що відповідальність за таку ситуацію має нести і генеральний прокурор.
