Джерело: tsn.ua
Вальпургієва ніч 2025 року / © unsplash.com
Чому Вальпургієва ніч носить таку назву і які традиції події існують?
Історія Вальпургієвої ночі Назва Вальпургієвої ночі походить від імені святої Вальпурги, черниці, яка проповідувала християнство на німецьких землях у VIII столітті. Черниця здобула широку популярність далеко за межами свого монастиря завдяки численним дивам, які супроводжували її життя.
Вона була відома як рятівниця від голоду, хвороб та епідемій, а також як захисниця породіль та селян. Вальпурга проповідувала християнство серед язичників, активно займалася духовною та інтелектуальною діяльністю — вільно володіла кількома мовами та створювала біографії відомих особистостей. Свята Вальпурга померла приблизно 780 року, а під час перенесення її мощей почали відбуватися чудеса: вони замироточити.
Її день вшанування припадає на 1 травня, і саме в цю ніч, за легендами, відбуваються таємничі і навіть зловісні події, коли відкриваються ворота у потойбіччя.
Щодо різниці між західноєвропейським і слов’янським святами, то в Європі це свято більше асоціюється з язичницькими обрядами, які символізують прихід весни, очищення і боротьбу зі злом. У слов’янській традиції Вальпургієва ніч має свої особливості, адже в цей час відзначають також звичаї, пов’язані з природними циклами, магічними ритуалами та охороною від нечистої сили, але акцент може бути поставлений на очищення та захист від духів, а не на шабаші.
Свято Бельтайн: як воно пов’язане з Вальпургієвою ніччю У календарі стародавніх кельтів існували два головні свята — Самайн (Самхейн) 1 листопада та Бельтайн (Бельтейн) 1 травня. Ці святкові дати були тісно пов’язані з тваринництвом: Бельтайн знаменував початок вигону худоби на літні пасовища, а Самайн — її повернення в осінній період, коли тварин загоняли назад.
Основний ритуал Бельтайна полягав у запаленні вогнів на пагорбах, проведенні обрядів друїдів, проголошенні змов і жертвопринесеннях.
Ці вогняні церемонії мали дві основні мети:
У давнину кельти приносили в жертву людей, пізніше замінивши їх на тварин. Від XIX століття почали використовувати пироги або освячений у церкві хліб як дари Богам.
Історики зазначають, що в ніч проти 1 травня відьми, за повір’ями, сідали на мітли і літали над селами, намагаючись завадити людям зустріти весну і віддати шану своїм богам. Через це ця ніч стала відома як відьмівська, а назва “Вальпургієва” з’явилася пізніше, через історичну помилку.
Що робили на Вальпургієву ніч українці в давнину У наших предків, які не знали святої Вальпурги, існувало власне свято — Живин день. 1 травня вони вшановували головну покровительку Роду та Цілющої Сили — Богиню Живу. Варто зазначити, що у стародавніх слов’ян слово “життя” звучало як “живіт”, що означало “живе тіло”.
Цього дня слов’яни проводили язичницькі обряди, вшановуючи богів, що дарують землі родючість. Ритуали нагадували кельтські — люди запалювали вогнища і стрибали через них, очищаючи себе фізично та духовно, а молоді дівчата з мітлами в руках обходили багаття, проганяючи злих духів.
Крім того, молоді жінки йшли до лісу, щоб збирати трави, оскільки вірилося, що в ніч проти 1 травня вони набувають цілющої сили. Також сни в Живин день або Вальпургієву ніч вважалися віщими, тому рекомендується запам’ятати те, що вам насниться.
