Джерело: www.volynnews.com
Особливості цього процесу зумовлені столітніми традиціями, а деякі з них впізнавані навіть поза межами католицької церкви, зокрема завдяки популярному фільму «Конклав».
«Українська правда. Життя» зібрала цікаві факти про конклав, скориставшись матеріалами CBC News та BBC.
Найдовший конклав тривав майже три роки
У XVIII столітті кардиналам знадобилося майже три роки (1006 днів), аби обрати наступника Папи Климента IV, що зробило конклав найтривалішим в історії Католицької церкви.
Від цих таємних виборів також походить термін «конклав», що означає «під замком». Тоді кардинали, які зустрічалися у Вітербо на півночі від Риму, настільки довго ухвалювали рішення, що розчаровані мешканці міста замкнули їх.
Зрештою наступником Климента IV обрали Папу Григорія X.
Вибори Папи, які відбулися після знесення даху
Учасники найтривалішого конклаву змогли обрати наступного очільника Католицької церкви лише після того, як мешканці Вітербо зняли дах із будівлі, де проживали кардинали, а також обмежили їхній доступ до хліба та води.
Щоб уникнути схожої ситуації в майбутньому, Григорій X видав указ, за яким кардинали під час конклаву отримуватимуть лише «один прийом їжі на день», якщо не зможуть ухвалити рішення за три дні. Більш жорсткі обмежування мали застосовувати, якщо кардинали не дійдуть згоди за вісім днів – їхній раціон звужували до «хліба, води та вина».
Пізніше це правило скасували.
Під суворим контролем навіть їжа
За чинними правилами під час конклаву кардинали проводять вибори в повній ізоляції від решти світу. На цей період їхній сон, харчування та голосування суворо контролюють.
Найбільш детальний історичний опис культури харчування під час виборів понтифіка описав відомий кухар епохи Відродження Бартоломео Скаппі. Він розповідав, що за приготуванням ретельно спостерігали охоронці, аби запобігти обміну забороненими повідомленнями.
Їжу до кардиналів приносили в порядку, який визначить жереб, а передавали страви через поворотний стіл, вбудований у стіну.
Тепер їжу для учасників конклаву готують черниці в резиденції Domus Sanctae Marthae, які досі працюють за суворими протоколами та під пильною охороною.
Вибори нового Папи в день смерті попереднього
До 1274 року були випадки, коли нового понтифіка обирали в день смерті його попередника. Однак пізніше церква вирішила відкласти перші голосування на 10 днів. Згодом цей строк продовжили до 15 днів.
Такий термін обрали для того, щоб кардинали встигли дістатися до Риму.
Найшвидші конклави закінчувалися за декілька голосувань
За словами історика Ватикану Амброджо П’яццоні, найшвидшими виборами конклаву, коли діяло правило десятиденного очікування, було обрання Папи Юлія II. Понтифіка призначили в 1503 році лише за декілька годин.
У пізніші часи деяких очільників церкви вдавалося обрали за декілька турів голосувань. Наприклад, так сталося у 2013 році, коли Папу Францсика призначили на п’ятому турі голосування.
За чотири тури кардинали впоралися у 2005 році, обравши Бенедикта XVI. А найшвидше обрання – за три тури – відбулося у 1939 році, коли переміг Папа Пій XII.
У Сикстинській капелі конклави проводять лише останні кілька століть
Усесвітньо відома Сикстинська капела у Ватикані не завжди була місцем проведення всіх виборів Папи. Вперше конклав під фрескою Мікеланджело там відбувся в 1492 році, а від 1878 в капелі проводять усі конклави.
Читати ще: Ватикан закрив Сикстинську капелу для туристів на час виборів нового Папи
На період обрання нового понтифіка кардинали сплять неподалік від цієї історичної будівлі – у гостьовому будинку Domus Sants Marta або в сусідній резиденції.
Деякі конклави проводили за межами Риму та Ватикану
Переважна кількість виборів Папи тривала в Римі. А в деяких випадках їх проводили за межами стін Ватикану. Наприклад, деякі конклави тривали в італійських Вітербо, Перуджі, Ареццо та Венеції, а також в Констанці (Німеччина) та Ліоні (Франція).
Папи й антипапи
Між 1378 та 1417 роками (цей період історики називають Західним розколом) існували представники духовенства, які паралельно претендували на титул Папи.
Терміном «антипапа» в Католицькій церкві називали людей, які незаконно називалися понтифіками. Найвідомішими антипапами були Климент VII, Бенедикт XIII, Олександр V та Іван XXIII.
Майже сорокарічний розкол церкви завершився Констанцьким собором у 1418 році, на якому загальновизнаним папою обрали Мартіна V.
«Смердючі» конклави
Крім ізоляції від зовнішнього світу, одним із викликів для кардиналів під час конклавів було збереження здоров’я. Гостьовий будинок для них побудували лише в 1996 році. До того учасники виборів наступного Папи спали на розкладних ліжках у кімнатах, з’єднаних із Сикстинською капелою.
За словами історика Майлза Паттендена, у XVI та XVII століттях конклави описували «огидними» та «смердючими». Це викликало занепокоєння, адже такі умови могли стати сприятливими для спалахів хвороб, особливо влітку.
«Кардинали повинні були мати більш комфортний спосіб життя, адже були старшими людьми, багато з яких мали хвороби», – писав науковець.
Наявні проблеми посилював закритий простір та відсутність вентиляції. Через це деякі учасники обрання Папи покидали конклав хворими.
Вибори глави Католицької церкви не завжди були настільки секретними
Конклави не завжди були настільки секретними, як зараз, коли на час виборів у Ватикані відключають зв’язок. Занепокоєння щодо можливих втручань зросли під час найбільш тривалого конклаву у Вітербо.
Читати ще: Ватикан вимкне мобільний звʼязок на час конклаву, де обиратимуть нового Папу Римського
Після нього Григорій X постановив, що на час обрання Папи кардиналів слід закривати в ізоляції. Так глава Католицької церкви намагався створити умови, в яких кардинали могли б зосередитися на завданні без будь-якого політичного втручання чи факторів, які можуть відволікати.
Наймолодшому понтифіку було 18 років
Папі Івану XII було лише 18 років, коли його обрали главою Церкви у 955 році. Найстаршими понтифіками були Папа Целестин III (обраний у 1191 році) та Целестин V (обраний у 1294 році) – обом було майже 85 років на момент обрання.
Не існує вимоги, за якою Папою може стати лише кардинал та італієць
Католицька церква не вимагає, щоб Папою ставав виключно кардинал, однак так було протягом останніх століть. Останнім понтифіком, який не був кардиналом, у 1378 році став ченець та архієпископ Урбан VI.
Хоча італійці століттями посідали папський престол, було багато випадків, коли главою католицької церкви ставали іноземці. Так сталося з поляком Іваном Павлом II, якого обрали в 1978 році, а також аргентинцем Франциском у 2013 році.
У 731 році понтифіком став сирієць Григорій III, а в 1522 році Адріан VI родом із Нідерландів.
Нагадаємо, 21 квітня Ватикан сповістив про смерть Папи Римського Франциска. Він помер від інсульту та подальшої незворотної серцевої недостатності після тривалої хвороби – з 14 лютого до 23 березня він був у лікарні. У понтифіка розвинулася двобічна пневмонія. Його стан був важким.
Понтифіка поховали 26 квітня – уперше за 100 років Папу ховали за стінами Ватикану, у церкві Санта-Марія-Маджоре. Серед лідерів, які прибули на похорон у Рим, були, зокрема, президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
