Джерело: www.radiosvoboda.org
Угорщина відповіла, що такі звинувачення – це антиугорська пропаганда, і висилає двох українських дипломатів. Україна заявила, що видворяє у відповідь двох угорських.
Радіо Свобода разом з експертами розбиралося, що відбувається.
Що сталосяЗа інформацією СБУ, один із затриманих – 40-річний колишній військовий із Берегівського району Закарпаття – центру угорської меншини в Україні, чисельність якої становить приблизно 100 тисяч осіб. Як вважає СБУ, його завербували та перевели в «режим очікування» ще у 2021 році, а в вересні 2024 року ймовірний угорський куратор «активував» його.
Ще одна підозрювана у державній зраді – колишня військовослужбовиця Сил безпеки й оборони України, яка звільнилася з підрозділу.
За версією слідства, чоловік отримав завдання: вивчити настрої місцевого населення і отримати таку інформацію:
- яка буде реакція військових і цивільного населення Закарпаття, якщо в область ввійде миротворчий контингент, зокрема угорські військові;
- яке військове спорядження та озброєння можна придбати на «чорному» ринку Закарпаття;
- яка ситуація із міграцією угорського населення в регіоні;
- які військові сили розташовані на Закарпатті, чи багато транспорту і бойових машин;
- наскільки укомплектовані правоохоронні органи і яка їхня чисельність тощо.
Підозрюваним загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна, якщо суд визнає їхню провину. Наразі обох взяли під варту на 60 діб.
«Необхідно слідкувати за реакцією»За свідченням генерал-майора запасу Служби безпеки України, колишнього заступника голови СБУ Віктора Ягуна, Україна і раніше фіксувала угорську агентуру, але не її чіпала.
«Тут ситуація критично змінилася. Ми маємо справу з військовою розвідкою. Я не думаю, що це було завдання з боку НАТО і що взагалі це координувалося з НАТО, тому що інформація специфічна, угорська», – коментує Віктор Ягун для Радіо Свобода.
Зараз «необхідно слідкувати за реакцією» офіційного Будапешта та тим, якою саме вона буде, каже він. «Якщо буде істерика, значить це все було санкціоновано Орбаном (прем’єр-міністром Угорщини – ред.) і вони були в курсі справи. Якщо буде стримана реакція – це була ініціатива на рівні керівництва військової розвідки, яке просто хотіло отримати додаткові дані», – вважає Віктор Ягун.
Реакція УгорщиниНинішнє звинувачення від СБУ прозвучало на тлі напруженості між Україною та Угорщиною, де прем’єр-міністр Віктор Орбан підтримує теплі стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним і виступає проти санкцій проти Кремля, попри війну Москви проти України.
Угорщина також не готова підтримувати оборонні зусилля Києва так, як більшість інших країн Європейського союзу та НАТО, а Орбан виступає проти членства України в ЄС.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) і очільник Росії Володимир Путін. Москва, 5 липня 2024 року
Офіс прем’єр-міністра Угорщини та Міністерство оборони наразі не відповіли на запити Угорської редакції Радіо Свобода про коментар.
На заяву СБУ відреагував міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, заявивши, що «в Україні часто використовується антиугорська пропаганда, … яка в багатьох випадках виявляється абсолютно безпідставною».
Керівник МЗС Угорщини Петер Сіярто
Наступна заява високопосадовця стосувалася двох дипломатів посольства України, яких висилають з Угорщини нібито через шпигунство у відповідь на новини про затримання двох колишніх українських військових. Цю заяву Сіярто зробив через соцмережі у прямому ефірі.
Він вважає, що Україна зводить наклеп на Угорщину через її небажання втягуватись у війну, відмову постачати зброю Україні, блокування членства України у ЄС.
Співрозмовник Угорської редакції Радіо Свобода припустив, що публічна акція СБУ пов’язана з поточним угорським опитуванням про вступ України до ЄС і є «своєрідною відповіддю: демонстрацією того, що військові операції також тривають».
Що Україна робитиме далі?Що Україна може зробити далі? Про це розмірковує у коментарі Радіо Свобода ще один колишній співробітник СБУ Іван Ступак. «Якщо є причетність, наприклад, якогось угорського дипломата чи угорських посадових осіб на території України до цієї мережі, вони будуть оголошені персоною нон-грата, вислані за межі України із забороною в’їзду».
Разом з тим це може погіршити становище українських громадян в Угорщині або, наприклад, під час перевірок на контрольно-пропускному пункті з Угорщиною. «Наші з Угорщиною стосунки поки що йдуть на дно», – резюмував він.
«Двоє угорських дипломатів повинні залишити нашу країну протягом 48 годин. Ми щойно викликали посла Угорщини до Міністерства закордонних справ та вручили йому відповідну ноту», – повідомив він. Сибіга додав, що Київ діє у відповідь на дії Угорщини, керуючись національними інтересами.
Нинішній скандал – це ідеальний момент для активізації сил, які мають на меті дестабілізувати ситуацію на Закарпатті, каже Радіо Свобода Віталій Дячук, аналітик ужгородського Інституту центральноєвропейської стратегії.
«Думаю, варто дочекатись повного аналізу ситуації. На території Закарпаття вже мали місце інциденти з підпалами будівель угорських закладів, були й інші провокації, однак зрештою сліди привели до держави-агресора – Росії. Це, в принципі, єдиний найбільший бенефіціар наслідків розхитування ситуації в Європі, – коментує Віталій Дячук. – Робота військової розвідки на території інших країн, особливо в період найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни, теж не є явищем надзвичайним. «Сплячих» агентів на території України вистачає ще з радянських часів і весь цей час продовжується вербування нових. Тому потрібно підходити до таких новин із прагматизмом».
На тлі шпигунського скандалу 9 травня у Львові міністр закордонних справ України Андрій Сибіга анонсував зустріч із представниками Угорщини з питань вступу України до Європейського союзу найближчим часом і зазначив, що українська сторона налаштована на конструктивний діалог.
- Угорщина неодноразово висловлювала занепокоєння щодо порушення прав угорської національної меншини в Україні, зокрема на Закарпатті. У Києві це заперечують.
- Станом на травень 2025 року, в Угорщині перебуває близько 65 тисяч українських біженців, що отримали тимчасовий захист через російське вторгнення. Минулого року угорський уряд змінив правила надання житла біженцям, обмеживши безкоштовне житло лише для осіб з регіонів, безпосередньо постраждалих від війни.
- У період з 2011-го до 2020 року уряд Угорщини надав Закарпаттю щонайменше 115 мільйонів євро, як встановило розслідування 2021 року, проведене проєктом журналістських розслідувань «Схеми» (Радіо Свобода) спільно з групою журналістів із Центральної Європи. Ця сума приблизно у півтора рази перевищувала річний бюджет Закарпаття.
