Джерело: www.unian.ua
У ніч на 11 червня країна-агресорка вчергове завдала масованого удару дронами, КАБами та іншими засобами по Україні. Під приводом “військових об’єктів” гатили знов по цивільних.
Вчергове атакували Харків, Миколаїв та Одесу. Періодично зазнають повітряних ударів Київ, Дніпро, Одеса та безліч інших міст та сіл. У Херсоні влаштовують “сафарі” за цивільними з FPV-дронами та артилерією і так само хочуть у Сумах. Кремль намагається сіяти паніку, атакуючи цілеспрямовано цивільні об’єкти, щоб примусити Україну до капітуляції.
І може здатися, що російських дронів так багато, а Україна така беззахисна… Але якщо подивитися на кількість ударів БПЛА по Україні та Росії у порівнянні, то вийде, що українці наздоганяють росіян значно швидше, ніж останні нарощують своє виробництво. Більше того, Україна наприкінці травня “протестувала” новий формат атаки, яка утворює “безпольотну зону” над Москвою.
Наскільки це ефективно з точки зору співвідношення наших витрат та втрат ворога? УНІАН розпитав про це експертів.
“Війна міст” дронамиВ Україні є маловідомою ірано-іракська війна 1980-1988 років, яка, однак, була найдовшим та найбільшим за масштабами втрат конвенційним конфліктом після Другої світової. Коли на четвертий рік тієї війни стало зрозуміло, що фронт майже перестав рухатися, там почалася так звана “війна міст” – масовані взаємні ракетні обстріли інфраструктури (передусім цивільної), що призвели до збитків у 350 мільярдів доларів для обох сторін.
Розпочав цю кампанію Саддам Хусейн, який таким чином намагався примусити іранців піти на “мирну угоду” – на своїх, звісно, умовах. Проте іранці охоче відповідали. “Війна міст” затягнулася на чотири роки, обваливши, передусім, іракську економіку (іранська й до того була у кризі). Завдяки чому Іран поступово схилив шальки терезів на свою користь, зміг повернути власні території та навіть зайти на територію Іраку. Це примусило вже Хусейна йти на “мир посередині” після 8 років війни.
Не варто робити прямі порівняння, адже Україна не в Азії, і зараз не 1980-ті. Але, схоже, з 2024 року розпочався саме етап “війни міст” у російсько-українській війні. Ні, Кремль і раніше завдавав масованих невибіркових ударів по Україні. Проте з 2024 року українці почали відповідати, а вже 2025 року наблизилися до паритету щодо “довгої руки” дронів.
Щоправда, цей паритет не дуже відчувається. Чому? Бо РФ сплановано б’є по цивільних, щоб про це повідомляли, писали та кричали максимально всі ЗМІ та соцмережі. Натомість ЗСУ б’ють по військовій інфраструктурі, що викликає менший резонанс. Ми не можемо відповідати повністю симетрично, щоб не втратити підтримку демократичних країн, як свого часу той же Ірак. Натомість нам важливо послабити військовий потенціал РФ.
Наприклад, за тиждень з 2 по 8 червня ЗСУ, відповідно до даних з РФ, відправила понад дві тисячі БПЛА “літакового типу”, але жодної цивільної жертви не було. Натомість РФ за цей же час випустила приблизно таку ж кількість дронів, але в Україні десятки жертв та зруйнованих житлових будинків. У цьому й різниця.
Але скільки дронів загалом запускають сторони одна по одній? Це оцінити складно, адже у РФ немає публічних даних щодо влучань – лише по “збиттях”. Таким чином російська пропаганда намагається переконати своїх “глибинаріїв”, що збито все. Проте навіть за звітами з кількості “збитих” українських дронів можна побачити прогресуючу динаміку “deep strike”.
Так, Міноборони РФ у Телеграмі пише, що за ніч на 11 червня (після 22:00 за московським часом) було нібито збито/подавлено 32 БПЛА над російською територією.
10 червня – але вже за усю добу – росіяни відзвітували про 258 “збитих” БПЛА, з яких 103 – “поза зоною СВО”. У МО РФ відділяють “корінну” територію РФ від зони так званої “СВО”, але не в усіх звітах, щоб складніше було порахувати кількість ударів суто по РФ за місяць.
“Засобами протиповітряної оборони збито два реактивні снаряди системи залпового вогню HIMARS виробництва США, 258 БПЛА літакового типу, включаючи 103 поза зоною проведення “СВО””, – повідомляють там, “забуваючи” вказати повну кількість ударів, щоб не можна було вирахувати відсоток того, що долетіло.
Своєю чергою, 9 червня теж було “збито” більше 200 дронів, 8-го – 131 дрон, 7-го – 311.
Загалом за період з 31 травня по 6 червня з України прилетіло 1390 БПЛА, з яких 509 – “поза зоною СВО”, а тижнем раніше – 1439/907. Якщо почитати російські тижневі звіти (які йдуть від п’ятниці до п’ятниці, а не відповідно до календарних тижнів – теж аби всіх ще більше заплутати, щоб всю “велич” не розкусили), то вийде, що загалом за період з 2 травня “збито” 5307 БПЛА літакового типу.
Щодо того, як вони все “збивають”, найкращою ілюстрацією є пропозиція депутатів Дежрдуми почати тренувати хижих птахів задля полювання на українські дрони.
“Велич” цієї пропозиції та наочна демонстрація ефективності російської ППО просто “зашкалюють” / Дані: ЕЖ.Тобто, в середньому за тиждень на російські “болота” залітає до 1,5 тисячі вже “збитих” дронів. На місяць виходить понад 5 тисяч, з яких на терени РФ припадає до половини. Скільки з них “обманки”, а скільки реально “Лютих”, “Бобрів” та інших їх “однокласників” сказати важко.
На чию користь “баланс” та ціна питанняА що по ударах по Україні? Тут все більш прозоро, адже Повітряні сили України публічно повідомляють як загальну кількість ворожих дронів, так і частку збитих або “локаційно втрачених” (через РЕБ переважно). Адже в нашої пропаганди інші цілі – не запевнити у своїй “величі”, а, навпаки, вказати на вразливості, щоб партнери дали ще більше ППО та РЕБ.
Динаміка атак та збиття російських дронів в Україні за даними ПС України та за підрахунками телеграм-каналу “Око Гора”. Перед масованими ударами РФ змушена накопичувати дрони, але загалом динаміка невтішна. / Дані: “Око Гора”У ніч на 11 червня РФ запустила по Україні 85 безпілотників, включно з “обманками”, з яких знешкоджено було 49. Напередодні, у ніч на 10 червня, РФ атакувала Україну 315 ударними “Шахедами” та імітаторами, з яких 213 було збито, а 64 – “локаційно втрачено”. Ще за добу до цього – 479 БПЛА та “обманок”, з яких збили 277, і ще 6 – було локаційно втрачено/подавлено РЕБ.
Всього за травень по Україні прилетіло майже 4 тисячі дронів, з яких не було збито або подавлено РЕБом 14%.
Якщо додати ці ж умовні 10-14% до російської статистики “збитих” дронів, то вийде, що Україна посилає на місяць 6 тисяч дронів. Адже 14% від заявлених російським Міноборони “збитими” 5307 БПЛА літакового типу за місяць – це й буде 743 одиниці, а загалом – 6050 одиниць. Таким чином, Україна вже переважає РФ у “війні міст” за кількістю дронів. На черзі – паритет по ракетах.
Щоб зробити “картинку” масованого удару та за раз запустити 400+ дронів росіянам доводиться “утримуватися” та накопичувати їх кілька днів. Хоча й ці темпи значні – 160-180 на добу. / Дані: “Око Гора”Проте скільки це нам коштує? Адже важливо не лише завдати втрат ворогу, але й самим на цьому не збанкрутувати. Відповідно до публічних даних, українська “довга рука” – БПЛА Ан-196 “Лютий” – коштує близько $200 тисяч. Ми не знаємо вартості інших схожих дронів, а також хибних цілей для російської ППО, які, звісно, значно дешевші. Тим не менш, для простоти розрахунків, будемо брати за “еталон” саме “Лютий”.
Якби всі 6 тисяч дронів, випущених по РФ у травні були “Лютими”, то витрати б сягали $1,2 мільярди. Але з поправкою на те, що значна частина з цієї кількості – імітатори, реальні суми, звісно, менші. У РФ в атаках зараз до 50% складають обманки. Якщо припустити, що з українського боку так само, то ми витрачаємо на “deep strike” дронами приблизно $600 мільйонів або $40 мільйонів за кожну сотню “Лютих” на добу. Що, однак, теж багато.
Чи є у цьому економічна доцільність з точки зору російських втрат? І зараз слід казати вже не просто про влучні удари – така кількість дронів, яка постійно знаходиться у повітрі РФ, “вмикає” там “безпольотну зону” над “московськими болотами”. Причому буквально – протягом кількох днів травня Україна “тестувала” повну зупинку Московського авіаційного вузла, який є ключовим для РФ.
Паралельно росіяни під час кожного удару вимикають мобільний зв’язок та інтернет, через що не працюють навіть банкомати. Роблять такий собі “самоблекаут”. Що теж веде до економічних втрат.
“Безпольотна зона” над МосквоюБогдан Долінце, авіаційний експерт та член громадської ради при Державіаслужбі, пояснює, наскільки важливо “вимкнути” Москву з авіасполучення.
“Можна говорити про цілу низку ефектів для РФ, як прямих, так і опосередкованих (від нальотів “дронів”, – УНІАН). У першу чергу, про так званий “Московський авіаційний вузол”. Це основний авіаційний хаб у Росії, який обслуговує 2/3 всього російського пасажиропотоку. Це десь 65-70 мільйонів пасажирів на рік. Це до 1 тисячі рейсів на добу або близько 300 тисяч рейсів на рік, – розповідає він. – В разі його повної зупинки більше половини всіх російських пасажирів не зможуть здійснити або завершити переліт”.
Це, з його слів, призводить до значних опосередкованих втрат.
“Втрати можуть бути пов’язані зі скасуванням рейсів. Як правило, у зв’язку з перенесенням рейсу компенсації пасажирам можуть сягати до 5 мільйонів на добу. В разі скасування рейсу втрати можуть сягати кількох мільйонів доларів за кожну годину простою, – продовжує експерт. – Це все у частині відправлення літаків. А є ще частина на прийнятті рейсів. У разі створення “безпольотної зони” ці літаки можуть або курсувати на резервні аеродроми або знаходитися у відповідних зонах очікування у повітряному просторі, що коштує компанії, як правило, $8-15 тисяч за годину додаткового польоту. З урахуванням кількості рейсів, російські авіакомпанії у цьому разі втрачають щонайменше $1,5-2 мільйони за кожну годину закриття Московського авіаційного хабу”.
Росіяни оголошують план “Ковьор” в аеропортах, коли летять українські дрони / фото REUTERSТретьою складовою, на думку пана Долінце, є компенсації пасажирам за затримку рейсів, якщо ті залишаються на землі.
“Авіакомпанія має забезпечити пасажирів харчуванням та водою, розміщенням у готелях, надати фінансову компенсацію – як правило, 100 і більше доларів на квиток. Здається, що це невеликі гроші, але з урахуванням масштабів це досить помітно. Такі витрати можуть сягати $2-5 мільйонів. Загалом, якщо говорити про призупинення або суттєве порушення авіасполучення у Москві принаймні на добу, це може коштувати РФ 10-30 мільйонів доларів прямих економічних втрат”, – зауважує фахівець з авіації. – Але це фактичні оцінки. Бо досі аеропорти були зачинені лише певний час – до 4-6 годин на добу. Якби аеропорти не функціонували усі 24 години, до втрати були б на рівні $50 мільйонів та більше. Але ми бачимо, що такого тотального закриття наразі не відбувалося”.
Щоб простіше було розраховувати фактичні втрати РФ, експерт наводить таку формулу – загальні втрати у перші години – це 1,5-2 мільйони за годину, але вже після 4-5 годин простою втрати зростають до 4-5 мільйонів за кожну наступну годину зупинки авіасполучення.
Тобто, ті 6 годин простою Московських аеропортів навіть лише за рахунок опосередкованих втрат були співставними або перевищували вартість використаних для цього українських БПЛА. І це без урахування витрат на зенітні ракети та збитки РФ у разі результативних влучань дронів (а там суми втрат можуть йти на сотні мільйонів доларів).
Експерт додає, що навіть якщо безпілотник ні у що не влучає, але його збиває ППО, то РФ все одно несе втрати. Для збиття таких дронів використовуються комплекси С-300, рідше – комплекси типу “Панцир”. Вартість однієї протиракети до С-300 складає $100-300 тисяч, а до “Панциря” – у кілька разів дешевше, але це все одно кілька десятків тисяч доларів.
“Тактика “безпольотної зони” в цілому себе економічно виправдовує. Також ми можемо говорити про втрати до кількох мільйонів в разі влучання та у десятки мільйонів доларів в разі пожежі на російських виробничих потужностях навіть від одного влучання, – продовжує пан Долінце. – Непрямі економічні втрати, звісно, дуже складно оцінити. Але це і переривання ланцюжків постачання авіаційним транспортом, і затримка або зупинка бізнес-активності у вигляді подорожей. “Безпольотна зона” над Москвою може коштувати до 5-10% ВВП РФ, за умови, що такі наслідки будуть тривалими. Потрібна регулярність ударів – хоча б 2-3 рази на тиждень, щоб казати про суттєвий вплив на ВВП та значні непрямі втрати РФ”.
Тобто, з усіх боків така “безпольотна зона” – це економічно доцільно, адже завдає значно більше збитків, ніж витрачається на самі дрони. Проте наскільки ці збитки критичні з урахуванням всієї російської економіки?
Не так збитки, як “дизмораль”Головна проблема у тому, що для РФ, яка має змогу “качати” й продавати нафту, газ та ще купу ресурсів, подібні збитки не є критичними. На цьому наполягає Ярослав Романчук, економічний експерт та президент Міжнародного інституту свободи.
“Вплив потрібно оцінювати виходячи з того, що таке російська економіка в цілому, та тієї потенційної шкоди – у вигляді частки – яку вона від дронів зазнає. Російська економіка загалом це 2,2 трильйони доларів. Це лише офіційний ВВП. Плюс ще 40-45% “сірої” економіки. А є ще “чорна”. Навіть якщо її протягом року бомбити щодня дронами і ракетами, то навряд чи вдасться послабити ВВП хоча б на 10%. Тому, так, дрони наносять шкоди – особливо тим об’єктам, по яких влучають, проте ресурси та резерви в РФ достатньо значні й великі, – повертає нас до реальності експерт. – Бюджет та ФНБ (Фонд національного добробуту) – це лише частка тих ресурсів, які може використовувати російський правлячий режим у війні проти України та Заходу”.
Він додає, що РФ за своєю суттю – це “мережева організація на зразок мафії”. Тому потрібно дивитися на втрати олігархів, які теж є частиною обслуговування воєнної машини РФ. Тобто, якщо атаки дронів вирвати з контексту загальних ударів, то це лише “комарині укуси” для російської економіки.
А як щодо окремо Москви? Бо це найбільший авіаційний хаб. Тут експерт теж вкрай скептичний.
“80% росіян, які вірять у свого “фюрера” та “велич”, взагалі не користуються літаками та ніколи не були за кордоном. Їх мрія це відвідати Сочі або Крим. Москвичів тому й не люблять – типу “зажерлися”. В загальних масштабах “безпольотна зона” над Москвою – не надто руйнівне явище. Тому й потрібно ще більше атакувати великі міста, їх інфраструктуру, щоб місцева номенклатура зрозуміла, що йде справжня війна, а не якась незрозуміла “СВО””, – вважає пан Романчук.
На його думку, вимкнення інтернету або зв’язку за сприйняттям більшості росіян “це лише маленька ціна” за їхню війну проти “бандерівців” та “західних імперіалістів”. Вони вважають, що протистоять всьому світу разом з “дружніми” Китаєм, Індією, Бразилією та іншими.
“Це є для них лише “неприємностями”, але ніяк не вплине на підтримку Путіна та не сприятиме їх бажанню дізнатися правду. Зараз не “залізна завіса”, як було у часи війни у Афганістані, і інформація вся доступна. Але проблема у тому, що 70-80% росіян довіряють Путіну, попри наявність альтернативних джерел інформації”, – вважає експерт.
Росіяни готові терпіти незручності заради величі царя / фото REUTERSТо що, все дарма – розходимось? Ні, Ярослав Романчук наполягає, що удари дронами масштабувати важливо, але оцінювати, все ж, варто не економічними, а іншими критеріями.
“Є фактори психологічні, військові та економічні. Для нас це передусім символ, що ми не здалися й не здамося. Це послання, у першу чергу, деяким нашим західним партнерам, які занадто інертні у підтримці. Саме економічний ефект для РФ тут вторинний. Але й економічна доцільність є, адже один дрон на $200 тисяч здатний зруйнувати об’єкт на $200-300 мільйонів, – зауважує економічний експерт. – Проте навіть якщо руйнування будуть на мільярд, коли в тебе економіка на 2 трильйони, це не буде критичним. Тому саме військо-політичні цілі тут ключові. Бо це разом з санкціями та іншими обмеженнями від партнерів й дасть необхідний результат. Тому й потрібно нарощувати кількість таких нальотів, щоб за тиждень були не сотні, а тисячі ударів по РФ”.
За його словами, росіяни вже зтикаються з західними санкціями, а дрони – “це наші санкції”. Потрібно це робити більш інтенсивно.
“І не треба думати, що якщо дрон вартістю $200 тисяч руйнує щось лише на 1 мільйон доларів, то це неефективно. Але втрата бойового духу, апатія, розчарування в обіцянках Кремля, розчарування у тому, що “перемога” РФ нібито неминуча – це значно важливіше, – завершує свою думку пан Романчук. – Навіть якщо взяти суто матеріальні фактори – співвідношення вартості дронів та їх шкоди – нова тактика застосування українських дронів цілком доцільна та ефективна. Але це варто розглядати як частину “великої гри” – гібридної війни проти РФ. Навіть у “чистому” економічному ефекті нам це вигідно, але цього замало”.
Богдан Долінце згодний з тим, що самі по собі удари дронами не завалять російську економіку. Але разом з іншими “інструментами” вони дають кумулятивний ефект. Причому найбільше відчувають це не пересічні росіяни, а саме російська “еліта”.
“Це вже має системний вплив. Росіяни більше відчувають участь у воєнних діях, адже це все більше починає впливати на їхнє життя і комфорт. А якщо ми говоримо про авіаційний транспорт, то ним користується не більше 5% населення. І тут мова йде не про людей пересічних, а про людей, які мають кошти, які відносяться до політичних “еліт”. Ці незручності їм дуже-дуже не подобаються”, – каже пан Долінце.
Цей вплив на “мораль” росіян, про який кажуть обидва експерти, має наочні прояви. На тлі систематичних ударів дронами кількість росіян, які виступають за “мирні перемовини” досягла “рекордного рівня з початку СВО” (виступати безпосередньо проти війни там заборонено законодавчо).
За даними “Левада-центру”, вже 64% росіян виступають за “мирний діалог”, що на 6% більше, ніж було у березні – до масованих атак. Втім, це не означає, що Кремль піде на реальні перемовини, адже Путін орієнтується виключно на “ядерний електорат”, а не на пасивну більшість.
Так чи інакше, хоч з економічної точки зору, хоч з військової та навіть психологічної – нова українська тактика масованих ударів дронами по РФ себе виправдовує. Головне, щоб в самої України було достатньо коштів на фінансування свої “довгої руки”, адже наші та російські фінансові можливості неспівставні.
Втім, те, що вже навіть Німеччина почала фінансування дронів для “deep strike” демонструє, що результативність таких ударів оцінили не лише українці або росіяни. Якщо гроші йдуть, то, певно, “ми ще не починали” справжню “війну міст” з РФ.
Андрій Попов
