Як і чому кішки муркочуть: учені нарешті знайшли відповіді

Тепер зрозуміло, чому це відбувається / колаж УНІАН, фото ua.depositphotos.com, UnsplashЧи то ваш власний вихованець, чи то просто кішка з відео в інтернеті, ці створіння посідають особливе місце в житті безлічі людей. Вони еволюціонували поруч із людиною, проявляючи унікальні риси поведінки, яких немає у більшості інших, більш самотніх представників сімейства котячих.

Інтерес до генетичної природи кішок значно зріс за останні роки, і нове дослідження вивчає особливу ділянку гена андрогенного рецептора, щоб з’ясувати, чи пов’язана вона з муркотінням та іншими формами поведінки, пише Earth.

Дослідження очолили вчені з Центру вивчення дикої природи при Університеті Кіото, включно з першим автором Юме Окамото.

Кішки з короткою версією гена муркочуть частішеБагато любителів кішок помічали, що їхні вихованці по-різному спілкуються, але не всі розуміють, що муркотіння – це не просто приємний звук. Воно може означати комфорт, бути способом привернути увагу або навіть використовуватися для згладжування напруженої обстановки.

Вчені спостерігали за кастрованими і стерилізованими безпородними кішками, що живуть у звичайних домашніх умовах. Вони досліджували, чи впливає довжина повторюваної ділянки ДНК в одному з генів на поведінку, особливо на муркотіння і нявкання.

Одним із перших висновків стало те, що кішки з короткою версією гена муркотіли частіше, ніж ті, у кого була його довга версія. Також з’ясувалося, що самці з коротким повтором частіше видавали звуки на адресу людини – можливо, щоб попросити їжу або ласку.

Цікаво, що у самок з тією ж короткою версією гена спостерігалася підвищена агресія щодо незнайомих людей. Ця подвійність свідчить про те, що одна й та сама ділянка ДНК може впливати на комунікативність в однієї статі і на захисну поведінку – в іншої.

Вчені також виявили, що довгі версії цього гена частіше трапляються у породистих кішок, тоді як короткі – у безпородних або раніше бездомних тварин.

Як порода і гени впливають на муркотінняПід час порівняння зі спорідненими видами, такими як леопардова кішка і кішка-рибалка, виявилося, що тільки домашні кішки мають довші повтори в цьому гені.

Ймовірно, це пов’язано з процесом одомашнення, коли саме менш галасливі та більш доброзичливі тварини виявилися більш адаптованими до життя поруч із людиною. Селекція, спрямована на певні риси характеру або зовнішності, з часом могла змінити частоту появи певних генетичних варіантів.

Розуміння цих факторів допоможе власникам і ветеринарам краще розпізнавати потреби котів. Наприклад, кішка, яка рідко нявкає, може все одно відчувати стрес – у її випадку важливіше звертати увагу на невербальні сигнали.

Інші цікаві новини про наших тваринРаніше УНІАН повідомляв, які собаки є спокійними і дуже рідко гавкають. Щоб не помилитися, варто ретельно обирати для себе ту чи іншу породу.

Крім того, ми розповідали, у якої тварини найкращий нюх. На звання тварини з найкращим нюхом є одразу кілька представників. Серед них – африканський слон, гриф-індійка та африканський сумчастий щур.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Лише 1% геніїв знайдуть каченя в трояндах за 7 секунд: надскладна головоломка
• Ідеальний колір нігтів на літо згідно з вашим знаком Зодіаку
• 7 речей, які ніколи не слід використовувати для чищення дерев’яних підлог