Джерело: www.unian.ua
Кістки, яким 40 мільйонів років підтвердили, що раніше кити були сухопутними тваринами.
Долина китів – це місце в Західній пустелі Єгипту, яке є найбільшим у світі давнім кладовищем китів. Дослідники знайшли тут понад 400 майже повністю збережених доісторичних скелетів цих тварин. Багато з них датуються близько 40 мільйонами років тому – часом, коли теперішня частина Сахари була вкрита морем Тетіс.
Викопні рештки свідчать, що це був вирішальний етап в історії китів – доба археоцетів, найдавнішого відомого підряду китів, які стали перехідною ланкою між сушею та морем.
“Ці викопні рештки відображають одну із ключових історій еволюції: появу кита як морського ссавця після його попереднього життя на суші. Це найважливіше місце у світі для демонстрації цього етапу еволюції”, — йдеться у рішенні ЮНЕСКО від 2005 року, коли Долину китів внесли до списку Світової спадщини.
У ньому зазначається, що скам’янілості Ваді-ель-Хітан демонструють наймолодших археоцетів на останніх стадіях втрати задніх кінцівок. На той час вони вже мали типовий обтічний корпус сучасних китів, але все ще зберігали деякі примітивні риси будови черепа та зубів.
Скам’янілі останки кита у Ваді-ель-Хітані / фото wikimediaОдним із цих “перехідних” китів був Basilosaurus isis – хижак завдовжки 16 метрів із потужними щелепами. Та хай вас не вводить в оману його назва: це були саме археоцети, а не рептилії. Частинка “=saurus” (“-завр”) з’явилася у назві тому, що коли кістки Basilosaurus уперше знайшли у XIX столітті, палеонтологи прийняли їх за рештки мезозойських морських ящерів.
Basilosaurus був повністю водним, як і його сучасні нащадки, але ще зберігав деякі риси своїх наземних предків. Наприклад, у нього залишалися задні кінцівки, хоча вони навряд чи були функціональними.
“За довжини менше ніж пів метра ці крихітні кінцівки, ймовірно, не допомагали Basilosaurus у плаванні й точно не давали змоги ходити по суші”, — пояснюється у досьє номінації ЮНЕСКО для Долини китів. Утім, є припущення, що вони могли відігравати роль під час спаровування у воді.
Раніше УНІАН розповідав про стародавнього предка черепах. Йдеться про гігантську морську черепаху, яка жила за часів існування динозаврів, харчувалася величезними молюсками та плавала поруч із плезіозаврами та мозазаврами. Архелон досягав довжини близько 4,6 метра від голови до хвоста і 4 метри від ласти до ласти. Він більш ніж удвічі перевершує за розміром найбільшу з нині живих морських черепах – шкірясту черепаху.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Учені вперше повели пересадку легенів від свині людині
- У небі над Україною помітили таємничий промінь світла: експерти пояснили, що це було
- Чумацький Шлях може зіткнутися з іншою галактикою: вчені оцінили ймовірність події
