Дії Трампа у Венесуелі повертають світ до епохи воєн, – професорка Єльського університету

Рішення Трампа силою вирішити питання Венесуели сколихнуло світ / фото ua.depositphotos.comДії США у Венесуелі стали відвертим нападом на міжнародний правопорядок і загрожують ері історичного миру, повернувши світ, в якому сила народжує право. Про це у колонці для The New York Times написала професорка права та політології в Єльському університеті Уна Гетевей.

Вона нагадала, що минулого року виповнилося 80 років з дня прийняття Статуту Організації Об’єднаних Націй. Цей документ у 1945 році підписала 51 країна, які зобов’язалися діяти, “щоб врятувати наступні покоління від лих війни”. Відтоді великі держави не воювали одна з одною, і жодна держава-член ООН не зникла в результаті завоювання.

“Але протягом останнього десятиліття цей мир почав руйнуватися. Сьогодні він знаходиться на межі повного колапсу. Якщо це станеться, наслідки будуть катастрофічними. Ми вже бачимо руйнівну ціну: за моїми розрахунками, з 1989 по 2014 рік кількість смертей, пов’язаних з бойовими діями в транскордонних конфліктах, становила в середньому менше 15 000 на рік. Починаючи з 2014 року, середній показник зріс до понад 100 000 на рік. Оскільки держави все частіше ігнорують обмеження законного застосування сили, це може бути лише початком смертельної нової ери конфліктів”, – написала професорка.

Зокрема, збільшенню кількості загиблих сприяли війна в Україні, конфлікти в Ефіопії та на Близькому Сході.

Вона нагадала, що відносний мир останніх восьми десятиліть не слід сприймати як належне. І що протягом століть “війна була цілком законною” та способом вирішити суперечки для держав.

“Держави, які вигравали війни, мали законне право зберегти те, що вони захопили – землю, товари, людей. Держави піднімалися та падали, захоплювали землю та втрачали її, а люди, що жили на території, за яку вони воювали, страждали від наслідків”, – нагадала вона.

І тільки в 1945 році в Статуті ООН держави зобов’язалися відмовитися від війни та користь міжнародного правового порядку, а економічні санкції замінили війну як основний інструмент міжнародного правоохоронного органу. Ведення війни, нагадала авторка, при цьому могло переслідуватися кримінально, як це було на Нюрнберзькому та Токійському процесах після Другої світової війни. Хоча мир ніколи не був ідеальним:

“Конфлікти в Кореї, В’єтнамі та Камбоджі були ранніми та жахливими провалами. Кількість держав у світі зростала в міру деколонізації, а громадянські війни, які не регулюються статутом, ставали все частішими. Однак пакт досяг чогось надзвичайного: завоювання, колись поширене, стало рідкістю, і менше людей гинуло в результаті участі країн у конфліктах за межами власних кордонів”.

Але дані показують, стверджує авторка, що смертність, пов’язана з бойовими діями, внаслідок конфліктів, що перетинають державні кордони (включаючи війну Росії проти України) була відносно низькою з 1990-х до середини 2010-х років. Винятки були у Кувейті, Боснії та Герцеговині, Ефіопії та Еритреї, а також в Іраку.

Послаблення ООНВона пише, що з початку 2000-х років, правові обмеження на війну почали розмиватися. Зокрема, США застосовувати силу по всьому Близькому Сходу проти терористів після нападу на Нью-Йорк. Тоді США заявили про нове юридичне право згідно зі Статутом ООН: захищатися від недержавних груп, які, на їхню думку, становили загрозу.

“До того моменту серед членів ООН було загальновизнано, що право на самооборону, передбачене статутом, поширюється лише на загрози, що виходять від інших держав. Поширивши це твердження на загрози, що виходять від недержавних груп, Сполучені Штати відкрили двері для інших держав до використання односторонньої сили на міжнародному рівні під юридичним приводом. Протягом наступного десятиліття чи близько того дедалі більше урядів прийняли цю теорію”, – пояснила вона.

І в 2014 року наслідки цього зрушення “почали проявлятися”. США активізували зусилля з боротьби з тероризмом на всьому Близькому Сході, і багато інших країн приєдналися до боротьби. Того ж року Сполучені Штати та НАТО офіційно завершили бойові операції в Афганістані, але продовжували надавати значну підтримку афганським силам. Останнє десятиліття також стало сплеском смертельних конфліктів у Сирії, Іраку, Ефіопії, Ємені, Демократичній Республіці Конго, Нігерії, Сомалі, Лівії та Газі, до яких приєднувалися сторонні держави, зазвичай посилаючись на право на самооборону. В результаті загинули сотні тисяч людей.

Тим часом, війна між державами, яка після 1945 року досягла нового рівня і повернулася:

“Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році щороку призводить до загибелі десятків тисяч росіян та українців. Того ж року люди гинули в міждержавному конфлікті у Сирії. У 2024 році спалахнув конфлікт між Іраном та Ізраїлем, Афганістаном та Пакистаном, а Сполучені Штати та кілька союзних держав застосували смертельну силу в Ємені”.

Вона додала, що почастішали й інші види конфліктів. Війна між Ізраїлем та Газою, яка зараз перебуває в крихкому та нестабільному режимі припинення вогню, забрала понад 72 000 життів. Десятки тисяч мирних жителів загинули в громадянській війні в Судані, яка значно загострилася у 2025 році. А тепер США нанесли удар по Венесуелі, в результаті операції, за словами місцевої влади, загинуло щонайменше 80 людей. “Цей напад, у поєднанні з ударами американських військових по понад 30 ймовірних суднах для контрабанди наркотиків, демонструє повне ігнорування обмежень Статуту щодо війни та відродження принципу “сильний народ народжує право”, – написала вона.

Мир ще може зупинити повернення до воєнАвторка додала, що військова операція не виправдовується правом на самооборону. Ненасильницькі засоби – економічні та дипломатичні санкції – є єдиною законною відповіддю згідно з міжнародним правом. “Рішення про застосування військової сили для повалення неугодного уряду не обмежиться лише Сполученими Штатами. Ми можемо розраховувати на те, що інші наслідуватимуть наш приклад”, – додала вона.

“Можливо, ще є час зупинити цю траєкторію. Коли Росія вторглася в Україну, понад 140 держав засудили вторгнення як незаконне, що допомогло запобігти тому, що, ймовірно, стало б смертельним ударом по правопорядку. Саме це потрібно для збереження міжнародної правової системи, коли могутня держава порушує правила. Однак поки що лише кілька держав були готові рішуче протистояти Трампу. Якщо держави не зможуть діяти разом, щоб зберегти заборону на застосування сили – основу повоєнного правового порядку, – це призведе до значно більшої кількості втрат у конфліктах, які більше не мають жодних бар’єрів, щоб їх зупинити”, – зробила висновок професорка.

Вона прогнозує, що десятиліття недосконалого, але трансформаційного миру, який допоміг створити Статут ООН, тепер спіткає та сама доля. Оскільки Сполучені Штати не дотримуються основного принципу міжнародної правової системи, яку вони колись відстоювали, то “хвора система стоїть перед повним крахом”.

Більше оцінок рішення США нанести удари по ВенесуеліНагадаємо, що на думку багатьох експертів світ найбільше вразило не дії американської армії в Венесуелі, а “невимушене рішення” президента США Дональда Трампа оголосити про керування подальшими процесами у цій країні. Він сказав, що американські компанії увійдуть в нафтову галузь Венесуели.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Вторгнення США в Гренландію підірве НАТО зсередини, чим скористається РФ, – The Guardian
• Герой серіалу Джек Райан передбачив події у Венесуелі, але не попердив Мадуро про арешт
• Політика Трампа штовхає Латинську Америку в обійми Китаю, – Foreign Policy