Українська сталь ризикує втратити позиції: головні проблеми – СВАМ та засилля китайської продукції

Фото REUTERSУкраїнська металургія досягла межі відновлення у воєнних умовах і входить у 2026 рік із високими ризиками скорочення виробництва – через CBAM, торговельні обмеження ЄС, конкуренцію з Китаєм і енергетичні проблеми. Про це йдеться у прогнозі GMK Center щодо розвитку сталеливарної промисловості.

За оцінкою аналітиків, у 2025 році випуск сталі в Україні може скоротитися на 4-5%, до 7,2-7,3 млн т проти 7,6 млн т роком раніше. Це стане першим суттєвим падінням виробництва після початку повномасштабної війни: у 2023 році галузь стабілізувалася, а у 2024-му навіть демонструвала відновлювальне зростання. Поточна динаміка свідчить, що металургія досягла “стелі” можливостей у нинішніх умовах. 

Ключовою проблемою залишається експорт: у 2025 році українські виробники працювали в умовах агресивної експансії Китаю, експорт сталі з якого за 10 місяців зріс на 13%. Це призвело до падіння світових цін: плоский прокат із Туреччини подешевшав на 10%, арматура – на 6%. Для українських компаній, які мають високі витрати на енергоносії, логістику та імпортне коксівне вугілля, це суттєво погіршило конкурентоспроможність.

Експорт напівфабрикатів з України у 2025 році скоротився на 31%. Українські виробники були змушені залишити ринки MENA та Південної Америки, втративши близько 400 тис. т експорту. У результаті залежність від Євросоюзу різко зросла: за 11 місяців 2025 року частка ЄС в експорті готової сталевої продукції України досягла 81%, а з урахуванням напівфабрикатів – 78%. Це робить галузь надзвичайно вразливою до будь-яких регуляторних рішень Брюсселя.

Одним із головних викликів 2026 року стане повноцінне застосування механізму CBAM. За оцінкою GMK Center, він уже діє як технічний бар’єр для імпорту: невизначеність із параметрами вуглецевої інтенсивності та верифікацією фактичних викидів змусила європейських покупців обережніше ставитися до української продукції.

У разі, якщо Україна не отримає тимчасового виключення з-під дії CBAM через воєнний стан, галузь може втратити експорт довгомірного прокату, квадратної заготовки та частину експорту чавуну до ЄС. Це, за оцінкою аналітиків, може призвести до зупинки 2-3 доменних печей із семи, що працюють нині.

На внутрішньому рівні галузь стикається з операційними обмеженнями, а ситуацію погіршують регулярні атаки РФ на енергетичну та портову інфраструктуру. Постачання електроенергії залишається обмеженим, а перспективи морської логістики Чорним морем у 2026 році також залишаються під питанням.  

За базовим сценарієм GMK Center, у 2026 році випуск сталі в Україні становитиме близько 7,2 млн т, що означає нейтральну динаміку порівняно з 2025 роком і фактично максимальний можливий рівень у поточних умовах. Без завершення війни, відновлення логістики та пом’якшення регуляторного тиску з боку ЄС українська сталева галузь ризикує увійти в період тривалої стагнації, де внутрішній ринок не зможе повністю компенсувати втрати експорту.

Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Але у разі зростання тарифів державних монополій та вантажного тарифу Укрзалізниці, бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники почнуть закривати підприємства.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Подорожчали у понад 10 разів: ці пам’ятні монети озолотили своїх власників у 2025 році
• Які моделі Toyota можуть проїхати понад 300 тисяч кілометрів: експерти назвали топ-5
• Б’ють по певних напрямках: експерт назвав мету ударів РФ по залізниці