Джерело: www.unian.ua
Рослини напрацювали стратегі. виживання, яка є найуспішнішою у світі.
Це рослина зберіглася вже десятки тисяч років. Але вона не живе вічно єдиним стовбуром, а століттями створює клони. Щоб визначити секрет її стійкості біологи проводять численні дослідження.
Рослина також відома як королівський падуб (хоча насправді це не падуб). Це низькорослий чагарник родини протеїнових. Зазвичай він виростає від 2 до 8 метрів заввишки, має блискучі, глибоко розділені листя. Влітку іноді цвіте яскравими суцвіттями.
На перший погляд ломація виглядає як звичайна рослина. Але якщо розглянути її генетичну єдність, то це одна з найцікавіших рослин на планеті.
Як описано в дослідженні, опублікованому в журналі Papers and Proceedings of the Royal Society of Tasmania, кожна дика рослина королівської ломатиї, що живе сьогодні, є генетично ідентичною. Це приблизно 500-600 стебел, розкиданих приблизно на 1,2 кілометра. Автори зазначають, що цей вид не дає життєздатного насіння чи плодів. Натомість він розмножується виключно шляхом вегетативного клонування.
Це означає, що якщо будь-яка з його гілок торкнеться ґрунту та згодом пустить коріння, вона може створити абсолютно нове стебло, яке генетично ідентичне початковій рослині. Протягом тривалого часу це утворює так звану клональну колонію: по суті це один стародавній організм, який проявляється через багато окремих стебел.
Більшість рослин покладаються на зміну поколіннь насіння, яке несе нові комбінації генів, щоб поширюватися та виживати. Однак королівська ломація є триплоїдною, тобто її клітини містять три набори хромосом, а не лише звичайні два. Цей хромосомний дисбаланс заважає їй нормально розмножуватися шляхом мейозу та утворювати насіння.
Однак це не означає, що продовження його життя неможливе. Хоча стебло може загинути, його генетична сутність живе через нові стебла, що вкорінюються поруч. Таким чином клональний ланцюг може продовжувати жити, навіть якщо окремі пагони старіють і гинуть. Хоча кожне стебло королівської ломатиї живе щонайбільше кілька сотень років, клональна лінія зберігається, оскільки нові стебла регулярно проростають з існуючих кореневих систем або опалих гілок.
Фактично, організм уникає загибелі: вся колонія продовжуватиме рости, поки умови будуть сприятливими. Біологи іноді називають такий вид довготривалої персистенції “клональним безсмертям”. З еволюційної та екологічної точки зору, ця стратегія обмінює генетичне різноманіття, яке зазвичай вважається перевагою стійкості, на довголіття та стабільність.
Важливо зазначити, що оскільки всі рослини в колонії генетично ідентичні, це означає, що вони також мають однакові вразливості: схильність до хвороб, чутливість до вогню та стресові умови навколишнього середовища. Будь-який із цих факторів може загрожувати всьому клону одночасно. Фактично, зараз саме це віжбувається – і тому ломація королівська знаходиться під критичною загрозою зникнення, незважаючи на свій вражаючий вік. Щоб зазистити рослину, місцезнаходження колонії дикої королівської ломатиї навмисно тримається в таємниці.
Скільки років ломаціїКолонія, яка існує сьогодні, не є сучасним творінням. Автори дослідження 1998 року, опублікованому в Австралійському журналі ботаніки, порівняли живі стебла зі скам’янілими фрагментами листя. Для цього дослідники використали радіовуглецевий метод датування. Дивовижно, але вік, отриманий в результаті досліджень, склав щонайменше 43 600 років – цифра, яка робить цю рослину одним з найстаріших відомих живих клонів в історії Землі.
Таким чином генетична лінія королівської ломатиї пережила численні льодовикові періоди, кліматичні коливання та незліченні екологічні зміни протягом десятків тисяч років. Деякі оцінки свідчать, що клон може мати вік до 135 000 років. Тим не менш, цифра 43 600 років наразі є найбільш широко визнаним мінімальним віком.
Найстарші дерева світуНагадаємо, що у Білих горах Каліфорнії ростуть сосни, яким майже 5 000 років. Вони відомі своїм повільним зростанням, високим ступенем адаптивності, а окрім цього – відносно невеликим розмірами, як на свій вік. Вчені досліджують їх, обережно рахуючи річні кільця, – за допомогою спеціального буру, щоб не зрізати дерево повністю. При цьому місцезнаходження тисячолітніх дерев тримається у таємниці, щоб навала туристів не нашкодила їм.
Одну з таких сосен необачно зрубав молодий вчений у середині минулого століття. До того, як він порахував кільця, вчений не припускав, що вік дерева рахується тисячоліттями.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Що можуть розповісти річні кільця: натуралістка розповіла, як читати “штрих-код” дерев
- В Англії відновлюють давній тропічний ліс, що надихнув Толкіна на створення “лісу Фангорн”
- Йому може бути 8650 років і він світиться в темряві: який найбільший організм у світі.
