Суд у Дубаї прийняв позов Гранца проти адміністратора телеграм-каналу “Джокер”, – Біденко

Суд у Дубаї прийняв позов Гранца проти адміністратора телеграм-каналу “Джокер” / фото ua.depositphotos.comБізнесмен і мажоритарний власник Forbes Україна Артур Гранц подав позов проти адміністратора Telegram-каналу “Джокер” Романа Кравця через систематичний інформаційний булінг.

Про це повідомив керівник Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко у своєму блозі для “Української правди”.

За його інформацією, Гранцу вдалося зібрати безпосередні докази того, що адміністратором каналу є саме Кравець.

“Це рідкість – адже анонімність і є головним захисним механізмом цього ринку. Оскільки юридична особа Telegram – компанія Telegram FZ LLC – зареєстрована в ОАЕ, справу розглядають саме там. Суд позов прийняв. Якщо Гранц виграє, Кравцю загрожують не лише значні фінансові втрати, а й реальне ув’язнення”, – заявив Біденко.

Біденко наголосив, що ця справа показова не лише з точки зору можливої відповідальності.

“Вона ще раз підтверджує очевидне: Telegram давно є повноцінним ринком, де інформаційний вплив відкрито монетизують, а переважна більшість учасників цього ринку не платить з цього жодних податків. Без договорів, без звітності, без зобов’язань”, – зазначив Біденко.

За його словами, однією з головних причин цієї проблеми є анонімність більшості Telegram-каналів, через яку неможливо встановити відповідальних за поширення маніпуляцій або кампаній з дискредитації.

“Хто пише ці тексти? Хто вирішує, кого сьогодні “топити”, а кого хвалити? Чиї гроші за цим стоять – політиків, бізнесу, зовнішніх гравців? Відповідей немає. А без імені, редакції та юридичного власника у публічному полі – немає й персональної відповідальності за брехню, маніпуляцію або кампанію дискредитації”, – говорить Біденко. 

Серед необхідних кроків він, зокрема, назвав реєстрацію каналів із великою аудиторією як суб’єктів інформаційної діяльності, розкриття реклами та платного контенту, а також податкову відповідальність.

“По-перше, реєстрація каналів із великою аудиторією – скажімо, понад 50 тисяч підписників – як суб’єктів інформаційної діяльності. По-друге, розкриття реклами і платного контенту. Якщо канал отримує гроші за публікацію – читач має про це знати. Це не цензура, це базова прозорість, яку ЄС уже закріпив у Digital Services Act. По-третє, податкова відповідальність. Ринок Telegram-реклами в Україні – мільйони гривень на рік. Більша частина з них проходить поза будь-яким обліком. Це питання не лише медіаетики, а й прямої відповідальності фіскальних органів”, – вважає Біденко.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Військові мають право на надбавку до пенсії: на скільки зростуть виплати у 2026 році
• Росіяни залякували угорців Закарпаття, телефонуючи їм від імені українців, – СБУ
• Дрони-перехоплювачі стають ефективнішими, але є інша проблема, – Кім