Джерело: www.unian.ua
Це відкриття вже зараз змінює підхід до лікування деменції.
Дослідники з Університету Торонто вважають, що темп повсякденної мови може бути кращим індикатором когнітивного спаду, ніж труднощі з пошуком потрібного слова, пише ScienceAlert. “Наші результати вказують на те, що зміни в загальній швидкості мовлення можуть відображати зміни в мозку”, – заявив когнітивний нейробіолог Джед Мельцер під час публікації результатів дослідження.
Чому після 60 років підбирати слова складнішеЦе свідчить про те, що швидкість мовлення слід перевіряти в рамках стандартних когнітивних оцінок, щоб допомогти лікарям швидше виявляти зниження когнітивних функцій і допомагати літнім людям підтримувати здоров’я мозку в міру старіння. Лефологія, також відома як феномен “крутиться на кінчику язика”, знайома як молодим, так і літнім людям. Але в міру того, як ми стаємо старшими, пошук назв для речей може ставати все більш складним завданням, особливо після 60 років.
Щоб з’ясувати причину цього, дослідники попросили 125 здорових дорослих у віці від 18 до 90 років детально описати певну сцену. Потім учасникам показували зображення повсякденних предметів, одночасно даючи прослухати аудіозаписи, покликані або допомогти їм, або заплутати.
Наприклад, якщо учасникам показували мітлу, в аудіозаписі могло пролунати слово, що римується з оригіналом, що допомагало згадати потрібну назву. Але, з іншого боку, аудіозапис міг запропонувати пов’язане слово, наприклад “швабра”, яке на мить збивало мозок з пантелику.
Теорія швидкості обробки інформаціїЧим швидшою була природна мова людини в першому завданні, тим швидше вона давала відповіді у другому завданні. Результати узгоджуються з “теорією швидкості обробки інформації”, яка стверджує, що в основі когнітивного спаду лежить загальне уповільнення когнітивних процесів, а не уповільнення роботи конкретно центрів пам’яті.
“Очевидно, що літні люди значно повільніше за молодих виконують різні когнітивні завдання, включаючи завдання з відтворення слів, такі як називання картинок, відповіді на питання або читання написаних слів”, – пояснює група під керівництвом психолога з Університету Торонто Хсі Т. Вей.
“У природній мові літні люди також схильні допускати більше пауз і запинок (наприклад, “е-е” і “м-м”) між словами і мають загалом нижчу швидкість мовлення”.
Мовні патерни та штучний інтелектУ статті 2024 року для видання The Conversation дослідниця деменції Клер Ланкастер зазначила, що дослідження з Торонто “відкрило захоплюючі можливості, показавши, що не тільки те, що ми говоримо, але й те, як швидко ми це говоримо, може виявити когнітивні зміни”.
Нещодавно деякі алгоритми ШІ використовували мовні патерни для прогнозування діагнозу Альцгеймера з точністю 78,5%. Інші дослідження показали, що пацієнти з великою кількістю ознак амілоїдних бляшок у мозку в 1,2 рази частіше демонструють проблеми, пов’язані з мовленням.
Майбутнє діагностики деменціїАмілоїдні бляшки є характерною ознакою хвороби Альцгеймера, як і тау-клубочки. У 2024 році дослідники зі Стенфордського університету провели дослідження, яке показало, що більш тривалі паузи та уповільнений темп мовлення пов’язані з вищим рівнем сплутаних тау-білків.
Дані нейровізуалізації 237 когнітивно здорових дорослих дозволяють припустити, що ті, у кого навантаження тау-білком вище, схильні до повільнішого темпу мовлення, триваліших пауз між фразами та більшої кількості пауз загалом.
Цікаво, що учасники з більшою кількістю тау-білка в мозку не відчували значних труднощів із пошуком правильної відповіді в тестах на запам’ятовування. Можливо, люди, які стикаються з ранніми проблемами пам’яті, все ще знаходять правильну відповідь; просто їм потрібно більше часу, щоб дійти до неї, що призводить до уповільнення мовлення з більшою кількістю пауз.
Якщо це так, то патерни мовлення під час тестів на запам’ятовування можуть надати абсолютно нові дані про неврологічний стан людини, які не фіксуються традиційними тестами.
“Це передбачає, що зміни в мовленні відображають розвиток патології хвороби Альцгеймера навіть за відсутності явних когнітивних порушень”, – підкреслюють автори дослідження 2023 року.
“Особливо плідним може бути вивчення мовлення під час виконання завдання на пригадування історії через деякий час”, – пише команда.
Тепер необхідні довгострокові дослідження, щоб простежити за учасниками, які повільніше справляються з тестами на запам’ятовування, і побачити, чи дійсно у них у майбутньому розвинеться деменція або когнітивні проблеми. Зрештою, наявність підвищеного рівня тау-клубків або амілоїдних бляшок у мозку ще не означає, що людина приречена на хворобу Альцгеймера.
Хоча попереду ще багато роботи, вчені наближаються до розшифрування нюансів людської мови, щоб зрозуміти, що наші слова говорять про наш мозок.
Раніше УНІАН повідомляв, чому ви, як і раніше, відчуваєте втому після 8 годин сну.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Військові кораблі США обманюють іранські ракети в повітрі: як це працює
- Чому ви, як і раніше, відчуваєте себе втомленими після 8 годин сну: експерт назвав справжні причини
- Рослина-феєрверк: біолог пояснив, чому звичайний дотик змушує її “вибухати”
