Джерело: www.unian.ua
Сірчану кислоту використовують для очищення мідної руди та отримання міді за технологією SX/EW.
Видання Defense Express з посиланням на дані Інститута сучасної війни (Modern War Institute) повідомляє, що через заблоковану Ормузьку протоку транспортується 41% експорту сірки. Від початку ударів по Ірану її вартість вже зросла на 30–50%.
Сірка відіграє виключно важливу роль в оборонно-промисловому комплексі, адже без неї де-факто неможливо виробляти мікроелектроніку та літій-іонні батареї, які активно використовуються у дронах.
Сірчану кислоту використовують для очищення мідної руди та отримання міді за технологією SX/EW (вилучення міді шляхом рідинної екстракції та використання електролізів). Крім того, за цією технологією також здійснюється збагачення нікелю, цинку та кобальту. Останній є важливим компонентом літій-іонних батарей. Також сірчана кислота є одним із ключових засобів травлення друкованих плат у мікроелектроніці.
“Зараз мікроелектроніка, це не лише про комп’ютери, це про будь-яке озброєння, яке трохи складніше за патрон”, – зазначили експерти.
Питання дефіциту сірки особливо актуальне у випадку із виробництвом дронів, адже їхня ефективність напряму залежить від масштабів виготовлення БпЛА. Налагодити справді масове виробництво можливе лише за умови відносно низької вартості компонентів.
Головна проблема сірки полягає в тому, що її майже ніхто не виробляє цілеспрямовано. Вона є побічним продуктом переробки сірчаного природного газу та сирої нафти, а також утворюється під час виплавки сульфідних руд, міді та цинку. Просто взяти й наростити виробництво саме цього компонента практично неможливо.
Таким чином, виробники зброї стикаються з тим, що не можуть штучно наростити виробництво сірчаної кислоти навіть за сприятливих ринкових умов. Збільшення бюджетного фінансування також не призведе до зростання виробництва, оскільки ключовий реагент обмежений.
У підсумку оборонно-промислова база залежна від факторів, які вона не контролює, а боєздатність збройних сил обмежена “невидимими” промисловими правилами.
Виробництво дронів – головні новиниРаніше інженер Олександр Грачов окреслив ключові проблеми, з якими стикається виробництво дронів в Україні. Одна із них – це Китай, який контролює від 70% до 90% ринку рідкоземельних елементів, що потрібні для виготовлення матеріалів для акумуляторів. Це формує значну залежність у ланцюгах постачання для оборонної промисловості та виробництва дронів у всьому світі.
Як би там не було, поки що ці труднощі не дуже заважають Україні – виробництво вітчизняних дронів стрімко зростає. За словами колишнього міністра оборони Дениса Шмигаля, цього року наша країна зможе виробити до 20 мільйонів дронів різних типів.
Вас також можуть зацікавити новини:
- У Британії запрацює перший український завод з виробництва дронів
- Єдиний в РФ завод оптоволокна зупинив роботу, а китайці підставили Кремлю “підніжку”
- Росію можуть залишити без компонентів для авіації, станків та мікросхем, – експерти
