Джерело: www.unian.ua
Катастрофа атомного підводного крейсера “Курськ” залишається одним із найпохмуріших епізодів у сучасній історії російського флоту.
Атомний підводний човен “Курськ” перебував в експлуатації Військово-морського флоту Росії. 12 серпня 2000 року він затонув у Баренцевому морі, в результаті чого загинули всі 118 осіб, що перебували на борту. Трагедія, як з’ясувалося, стала результатом несправності торпеди, пише 19fortyfive.
Згідно зі звітом закордонної служби Washington Post, через шість днів після трагедії “відеозображення безшумного судна показали пробоїну в корпусі набагато більшого розміру, ніж описувалося раніше, що дозволило офіційним особам припустити: субмарина стрімко і неконтрольовано зіткнулася з морським дном, що могло спричинити загибель більшої частини екіпажу”.
Тодішній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов охарактеризував ситуацію як “близьку до катастрофічної”.
Трагедія сталася в перший рік перебування Володимира Путіна на посаді президента Росії, і в звіті зазначалося, що “тривалі затримки з наданням допомоги тим, хто вижив, та постійні суперечки щодо причин катастрофи розпалили російську громадську думку і поставили кремлівського диктатора перед його першою великою політичною кризою”.
Майже через три роки, у 2003 році, капітан російського флоту у відставці Георгій Святов у статті для Proceedings Військово-морського інституту США під заголовком “Загибель “Курська” дає уроки” описав подробиці трагедії.
Інцидент стався під час військових навчань за участю 30 надводних кораблів і підводних човнів. Американські субмарини вели спостереження, а також брала участь пара українських надзвукових стратегічних бомбардувальників – дві речі, які сьогодні практично немислимі для російських навчань.
Навчання, що пішли не за планомУ рамках навчань “Курськ” під командуванням капітана 1-го рангу Геннадія Лячина мав здійснити два навчальні пуски торпед по “противнику”.
Згідно зі звітом Proceedings, субмарина “піднялася на перископну глибину 19 метрів, щоб виявити кораблі противника, які мали увійти в район навчань близько 11:00. Вона сповільнилася до 8 вузлів і висунула перископи та антени”.
Саме тоді щось пішло не так.
“Замість звуків виходу торпед із торпедних апаратів оператори гідролокаторів на борту USS Memphis і USS Toledo почули два вибухи: об 11:28 один короткий і різкий вибух був еквівалентний 90 кілограмам тринітротолуолу (тротилу); о 11:30 другий потужний вибух був еквівалентний одній-двом тоннам тротилу”, – написав Святов.
Одна з американських підводних човнів, Memphis, зафіксувала шум на відстані близько 9 кілометрів.
“За цим, ймовірно, послідував вибух рідкого палива одиночної торпеди; через 2 хвилини і 15 секунд стався масований вибух решти боєзапасу в торпедному відсіку”, – зазначалося в статті Proceedings.
Змінювані поясненняЗгідно з матеріалами, “офіційна версія подій, остаточно оголошена Державною слідчою комісією РФ і Генеральним прокурором, стверджує, що “винна” торпеда очікувала пострілу з торпедного апарату №4 правого борту”, перш ніж її паливо вибухнуло, що призвело до пожежі, яка, у свою чергу, викликала “вибух частини або всіх резервних торпед у цьому відсіку та майже миттєве затоплення перших шести відсіків”.
Пізніше було встановлено, що всередині цього апарату №4 вибухнула 650-мм перекисно-воднева торпеда 65-76А.
“Якби вони запідозрили і були обізнані про якусь небезпеку, вони могли б вистрілити нею, щоб врятувати підводний човен. Якщо офіційна версія вірна, то найважливішим коригувальним заходом є зняття з озброєння торпед такого типу на перекисі водню”, – підкреслив Святов.
Він додав, що великим питанням залишається те, чому морська вода не змогла загасити пожежу?
“Таким чином, на мою думку, не виключено, що дефектна торпеда вибухнула у відсіку або під час заряджання в торпедний апарат”, – пояснив Святов. “Більше того, виникають питання щодо адекватності системи пожежогасіння першого відсіку – і її датчиків полум’я, які мали б сигналізувати про підвищення температури торпеди”.
У статті зазначалося, що Путін взяв на себе відповідальність і погодився зустрітися з родинами загиблих. Командувач флотом В’ячеслав Попов і його начальник штабу Михайло Моцак були звільнені.
Однак у матеріалі Moscow Times, опублікованому в 2004 році, зазначалося, що початкові заяви уряду були “пронизані офіційною брехнею”, і Путін зазнав різкої критики за те, що продовжував свою відпустку на Чорному морі, поки криза загострювалася.
“Коротше кажучи, російське керівництво подало блискучий приклад того, як не слід справлятися з кризою”, – йшлося у статті Moscow Times, де також підкреслювалася іронія того, що катастрофа сталася під час міжнародних військових навчань. “”Курськ” брав участь у навчаннях, покликаних проілюструвати світові, що Росія все ще є великим гравцем, але невміла реакція Кремля – і, особливо, військово-морського флоту – натомість оголила занепад країни та її збройних сил”.
Подальші події навколо аварії “Курська”На початку 2001 року газета St. Petersburg Times повідомила, що родичі екіпажу “Курська” “досі не знають правди про катастрофу і подають прохання до Генеральної прокуратури, щоб з’ясувати її”. На той час 15 сімей подали позови.
Потім, влітку 2002 року, BBC News повідомила, що генеральний прокурор Росії Володимир Устинов розпорядився закрити кримінальну справу за фактом трагедії. Прокурор заявив Путіну та російській громадськості, що в загибелі 118 осіб не винен ніхто, крім несправної торпеди.
Наприкінці 2004 року Ремсі Флінн опублікував книгу про трагедію та її наслідки під назвою “Крик із глибини: Катастрофа підводного човна, яка потрясла світ і піддала нову Росію вирішальному випробуванню”. У книзі згадувалася “записка Колесникова” – лист, написаний моряком, який загинув у трагедії, своїй дружині, в якому повідомлялося, що 23 з них на той момент все ще залишалися в пастці.
“Історія – не вчителька, а наглядачка: вона не вчить, а тільки карає за невивчені уроки”, – ця цитата приписується російському історику Василю Ключевському.
У жовтні 2001 року, трохи більше ніж через рік після трагедії, основна частина “Курська” була піднята з дна моря. Підйом став темою документального фільму.
Раніше УНІАН повідомляв, що шведські винищувачі Gripen перехопили російський підводний човен класу “Кіло”.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Гастроентеролог назвав один важливий продукт, який покращує здоров’я кишечника
- Бразильський секрет ідеальної кави: як зробити смак у 10 разів кращим
- Вічні діти: 64% покоління Z не можуть прожити без грошей батьків
