Чотириста років тому в Чехії політичний протест завершився викиданням католицьких чиновників з вікна, що стало каталізатором Тридцятирічної війни. Цей інцидент, що стався 23 травня 1618 року, призвів до масових руйнувань і мільйонних втрат, ілюструє, як одна подія може мати далекосяжні наслідки.
Історія знає багато прикладів, коли незначні події призводили до великих змін. Наприклад, випадкова заява східнонімецького чиновника прискорила падіння Берлінського муру, а вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда стало іскрою для Першої світової війни. Такі випадки викликають питання: чи можна передбачити, які події призведуть до значних змін у світі?
Дослідники сподіваються, що новітні технології, зокрема штучний інтелект, зможуть допомогти у цьому. Вони вважають, що аналіз великих обсягів даних дозволить виявити закономірності, які можуть передбачати соціальні та політичні кризи.
Ідея прогнозування на основі минулого не є новою. Соціолог Питирим Сорокін у XX столітті намагався визначити причини розпаду імперій, збираючи дані про політичні заворушення та революції. Сучасний дослідник, Пітер Турчин, продовжує цю справу, аналізуючи дані про суспільства від палеоліту до сьогодення.
Турчин і його команда намагаються виявити моменти кризи, використовуючи кількісні показники для оцінки масштабів і інтенсивності кризових подій. Вони вважають, що революції часто виникають у результаті поєднання соціальних і економічних чинників, таких як зубожіння населення та зростання конкуренції серед еліт.
У 2010 році Турчин передбачив, що 2020 рік буде особливо нестабільним, і його прогнози підтвердилися після пандемії COVID-19. Наразі його команда використовує штучний інтелект для збору та аналізу історичних даних, сподіваючись на можливість прогнозування майбутніх криз.
Критики, однак, вважають, що не всі події можна передбачити. Наприклад, випадки «чорних лебедів» — непередбачувані події, які можуть призвести до значних потрясінь. Проте існують сигнали, які можуть вказувати на можливі кризи.
Уряди та військові також звертають увагу на цю проблему. У 2020 році в США був реалізований проект, який використовував штучний інтелект для прогнозування атак талібів в Афганістані. Модель досягла точності 70%, що порівнянно з людськими аналітиками.
Інші дослідники намагаються використовувати нейронні мережі для прогнозування продовольчих криз, базуючись на кліматичних даних. Проте багато вчених залишаються скептичними щодо надійності таких прогнозів, вважаючи, що дані для навчання моделей можуть бути недостатніми.
Анна Кнак, старша наукова співробітниця Британського інституту Алана Тюрінга, зазначає, що важливим є отримання якісних даних для прогнозування майбутніх конфліктів. Вона підкреслює, що історичні події, такі як Арабська весна, демонструють складність прогнозування соціальних змін.
Стаття досліджує можливість прогнозування великих соціальних і політичних подій, спираючись на історичні дані та новітні технології. Дослідники вважають, що штучний інтелект може допомогти виявити закономірності, що ведуть до криз, хоча існує й скептицизм щодо надійності таких прогнозів.
