Вчені переписали історію походження людського роду

Дослідники загалом погоджуються з тим, що вид Homo sapiens походить з Африки / фото – UnsplashВчені поставили під сумнів одну з найпростіших версій історії походження людини: уявлення про те, що всі сучасні люди походять від єдиної прабатьківської популяції в Африці. Про це пише Science Daily.

Що з’ясували вченіУ дослідженні 2023 року, проведеному під керівництвом професора антропології та Центру геному в Університеті Каліфорнії в Девісі Бренни Хенн, вчені провели порівняльний аналіз генетичного матеріалу сучасних африканських популяцій та викопних решток ранніх популяцій Homo sapiens. Результатом стала модель еволюції людини, в якій традиційне генеалогічне дерево замінюється чимось, що більше схоже на мережу тісно пов’язаних між собою гілок.

Зазначається, що дослідники в цілому згодні з тим, що вид Homo sapiens походить з Африки. Однак залишається питання, як ранні групи людей розділялися, переміщалися, знову з’єднувалися і впливали одна на одну по всьому континенту.

“Ця невизначеність зумовлена обмеженістю даних щодо скам’янілостей і стародавньої ДНК, а також тим фактом, що скам’янілі знахідки не завжди відповідають очікуванням, заснованим на моделях, побудованих з використанням сучасної ДНК. Це нове дослідження змінює уявлення про походження виду”, – заявила Хенн.

Загалом вчені перевірили кілька конкуруючих гіпотез про еволюцію та міграцію людини в Африці. Аналіз включав дані генома з південної, східної та західної Африки.

У виданні додали, що більша частина дослідження базувалася на 44 нещодавно секвенованих геномах сучасних представників народу нама в південній Африці. Це корінне населення, відоме надзвичайно високим рівнем генетичного різноманіття.

Вчені збирали зразки слини у мешканців сіл у період з 2012 по 2015 рік. Ці зразки допомогли команді з’ясувати, чи відповідає походження людини моделі з одним джерелом, чи воно є ширшим і взаємопов’язаним.

Одна з найреалістичніших версій полягає в тому, що найраніше розділення популяцій ранніх людей, яке досі можна виявити у сучасних людей, відбулося приблизно 120 000–135 000 років тому. До цього розділення дві або більше слабо диференційованих популяцій Homo обмінювалися генами протягом сотень тисяч років.

За словами вчених, коріння сучасних людей становили не одну ізольовану популяцію, а сукупність пов’язаних популяцій із постійним потоком генів. На думку авторів дослідження, така мережева модель може пояснити генетичне різноманіття людини краще, ніж старіші моделі.

Співавтор дослідження Тім Уівер, професор антропології Каліфорнійського університету в Девісі, який вивчає скам’янілості ранніх людей, заявив, що результати змінюють те, як вчені повинні ставитися до старіших пояснень.

Крім того, у виданні підкреслили, що дослідження має наслідки для того, як вчені інтерпретують палеонтологічні дані. За словами вчених, лише від 1 до 4% генетичної диференціації серед сучасних людських популяцій можна простежити до варіацій між цими прабатьківськими стовбуровими популяціями.

Дослідники дійшли висновку, що коріння людства, можливо, були широко поширені як географічно, так і генетично, але не обов’язково поділялися на різко відмінні форми людини.

Подальші дослідженняУ виданні додали, що після дослідження 2023 року вчені зробили ще кілька важливих відкриттів. Наприклад, у дослідженні, опублікованому в 2024 році в журналі Nature Ecology & Evolution, повідомляється про 9 000-річну генетичну спадкоємність у найпівденнішій частині Африки.

В іншому дослідженні, опублікованому в журналі Nature у 2025 році, вчені проаналізували геноми 28 стародавніх південноафриканців, які жили в період від 10 200 до 150 років тому. Дослідники з’ясували, що стародавні південноафриканці мали генетичне різноманіття, яке виходило за межі діапазону, що спостерігається у сучасних людей.

Усі ці дослідження підкріплюють загальну ідею: походження людини не було результатом поодинокої події в одному місці. Натомість люди сформувалися завдяки численним популяціям, глибокому африканському різноманіттю та тривалим періодам взаємодії по всьому континенту.

Як ранні люди взаємодіяли з неандертальцямиРаніше вчені проаналізували безпрецедентні знахідки з печери Тіншемет в Ізраїлі, щоб зрозуміти взаємовідносини між неандертальцями та Homo sapiens у часи середнього палеоліту. Це місце виявилося справжньою археологічною та антропологічною скарбницею.

Нові дані з печери Тіншемет вказують на те, що ранні люди були не просто сусідами, а активно обмінювалися інформацією та впливали один на одного в плані методів виживання, виготовлення знарядь праці та культури.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Що станеться, коли наше Сонце почне вмирати: вчені, можливо, знайшли відповідь
• Унікальна знахідка: археологи виявили зразок римського хліба 2000-річної давності
• Вчені розкололи камінь віком 445 мільйонів років і виявили там щось неймовірне