“Юристи YouControl заявили, що окремі норми нового проєкту Цивільного кодексу можуть серйозно вдарити по системі відкритих даних в Україні. Вони попереджають про ризики для фінансового моніторингу, журналістських розслідувань і прозорості бізнесу. У компанії вважають, що запропоновані зміни можуть створити механізми для приховування інформації про компанії та окремих осіб, зокрема тих, хто фігурує у корупційних або”, — повідомляє: ua.news
Юристи YouControl заявили, що окремі норми нового проєкту Цивільного кодексу можуть серйозно вдарити по системі відкритих даних в Україні. Вони попереджають про ризики для фінансового моніторингу, журналістських розслідувань і прозорості бізнесу.
У компанії вважають, що запропоновані зміни можуть створити механізми для приховування інформації про компанії та окремих осіб, зокрема тих, хто фігурує у корупційних або санкційних історіях, — пише YouControl.
Новий проєкт Цивільного кодексу України №15150, який Верховна Рада підтримала за основу 28 квітня, викликав різку реакцію експертного середовища. Юристи компанії YouControl заявляють, що частина його положень може не просто оновити цивільне право, а й суттєво змінити правила гри у сфері відкритих даних та фінансової прозорості.
Документ з’явився і пройшов ключові етапи розгляду дуже швидко: 28 квітня парламент зняв з порядку денного попередню версію кодексу та виніс на голосування новий проєкт, зареєстрований лише 9 квітня. Того ж дня його підтримав профільний комітет, а потім і сесійна зала. У владі це називають «історичним оновленням приватного права», однак критики бачать у цьому значно більше ризиків, ніж переваг.
У YouControl попереджають: у нинішньому вигляді документ може суттєво змінити принципи доступу до інформації. Зокрема, йдеться про потенційне послаблення механізмів фінансового моніторингу KYC/AML та обмеження роботи з відкритими реєстрами, якими користуються журналісти, аналітики та банки. Окрему увагу експерти звертають на статтю 328, яка вводить так зване «право на забуття». Вона дозволяє людині вимагати видалення інформації про себе не лише у випадку її недостовірності, а й тоді, коли вона «втратила суспільний інтерес». Саме ця розпливчаста формула викликає найбільше запитань.
У європейському регулюванні, зокрема в GDPR, право на забуття завжди врівноважується свободою слова та юридичними зобов’язаннями. В українському ж проєкті, за оцінкою YouControl, цей баланс може бути порушений, що відкриває простір для зловживань.
Аналітики наводять гіпотетичну ситуацію: людина, пов’язана з корупційними скандалами або санкційними списками, може вимагати видалення інформації про себе з медіа чи аналітичних систем, посилаючись на «втрату інтересу». У такому разі суспільство фактично втратить доступ до частини історії бізнес-зв’язків та публічних даних.
Не менш дискусійною називають ідею надання юридичним особам права на «приватність». У статтях 345 та 353 йдеться про так званий «цифровий образ» компаній, для обробки якого, згідно з проєктом, може знадобитися їхня згода. Експерти наголошують, що бізнес за своєю природою не може мати приватності, аналогічної до прав людини. «Вимога отримувати згоду компанії на обробку її цифрового профілю створює ризики для прозорості ринку та може ускладнити перевірку контрагентів», — зазначають у YouControl.
Ще одна проблемна зона — норми про цифровий простір і цифрову приватність, які, за оцінкою аналітиків, можуть ускладнити роботу OSINT-систем та комплаєнс-сервісів. Такі інструменти автоматично збирають відкриті дані з державних реєстрів і формують аналітичні профілі компаній та осіб.
У статтях 321, 332 і 336 йдеться про те, що обробка цифрового образу може вимагати згоди. На практиці це, як зазначають у YouControl, може створити бар’єри для використання відкритих державних даних, які сьогодні є основою прозорості бізнес-середовища.
Окремо критикують і статтю 337 про «право на інформаційний спокій». Первісно вона задумувалася як норма про баланс робочого та особистого часу, однак у нинішній редакції, за словами експертів, може бути використана як підстава для обмеження суспільної уваги до публічних осіб або компаній.
У компанії попереджають про ризик появи так званих SLAPP-позовів — стратегічних судових процесів, які можуть використовуватися для тиску на журналістів або дослідників.
У YouControl підсумовують, що реформа цивільного законодавства є необхідною, але в нинішньому вигляді окремі положення проєкту №15150 можуть створити серйозні ризики для відкритості держави. «Від того, яким у підсумку буде новий Цивільний кодекс, залежить, у якій країні та за якими правилами ми житимемо», — зазначають юристи компанії, закликаючи до доопрацювання документа перед другим читанням.
Нагадаємо, 28 квітня Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу України. Цивільний кодекс України (ЦКУ) — це основний законодавчий акт, що регулює майнові та особисті немайнові відносини між фізичними та юридичними особами. Він визначає права власності, договірні відносини, право інтелектуальної власності та спадкування, встановлює правила цивільного обороту, захищає права осіб та визначає межі їхніх обов’язків, тощо.
