Джерело: www.volynnews.com
Зустріч пройшла 5 травня в Луцькому бізнес-просторі з ініціативи виконувачки обов’язків Луцького міського голови Катерини Шкльоди.
До участі зареєструвалися 132 людини. Модераторкою слухань виступила перша заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк.
Читати ще: «Двори, що пам’ятають більше за нас»: біля дзвіниці костелу в Луцьку може бути сквер
Проєкт Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька присутнім представив ректор Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук Володимир Вакін. Він розповів, що з початку повномасштабної війни в академії почали навчати, зокрема, капеланів, а згодом стикнулися з браком приміщень для занять.
«Я звернувся до владики. Владика сказав: ми маємо на вулиці Кафедральній, 16 приміщення, яке перебуває в задовільному стані, якщо хочете, то беріться за нього. Ми почали з того, що вивезли 42 великі машини сміття. Коли ми почали наводити історичну довідку, то подивуванню не було меж. Виявляється, що зовнішня стіна, яка виходить до річки Стир, – це оригінал стіни Окольного замку, найбільший її фрагмент. На цій території були дві цегляні вежі Окольного замку з чотирьох. На цій території розташований фундамент храму святого Дмитра, який будувався за життя Любарта», – зазначив Володимир Вакін.
Оскільки йдеться про загальний вигляд історичного кварталу, він звернувся до Луцької міської ради, і на сесії було вирішено створити робочу групу для напрацювання проєкту стратегії.
До складу робочої групи, яка напрацьовувала проєкт Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька (історичний ареал №1 Луцька «Старе Місто»), увійшли 24 людини: історики, краєзнавці, представники вищих навчальних закладів, дієвці культури, священнослужителі та депутати. Очолював робочу групу Володимир Вакін. За його словами, в процесі до напрацювання проєкту загалом долучилися 44 фахівці.
Проєкт Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька містить п’ять розділів: «Аналітична частина Стратегії розвитку Історичного кварталу міста Луцька», «Сильні та слабкі сторони, можливості та загрози Історичного кварталу (SWOT)», «Візія, мета та основні завдання Стратегії розвитку Історичного кварталу», «Пріоритетні напрямки розвитку Історичного кварталу (Історичний ареал №1) мiста Луцька. Стратегічні та оперативні цілі», «Моніторинг, оцінювання та актуалізація реалізації Стратегії розвитку Історичного кварталу».
Читати ще: Штрих до історії волинського повсякдення чотириста років тому
«Перше проблемне питання для розвитку нашого історичного кварталу, яке озвучували всі, – це логістика. Усі ставили питання: де центральний вхід у Старе місто? Друге – річка Стир, окультурення якої зупиняється в парку, а далі вона взагалі не задіяна. Ще серед проблемних моментів – стан фасадів у Старому місті, стан приміщень, їх юридичний статус, якість покриття, доступ для маломобільних груп населення, безбар’єрність», – зазначив Володимир Вакін.
Також у проєкті стратегії як додаток вміщено перелік завдань і заходів. Серед них – оновлення планувальної структури історичного кварталу, розроблення каталогу архітектурних рішень для відновлення втрачених об’єктів, інвентаризація дворів, облаштування парковки для туристичних автобусів біля Старого ринку, відновлення історичних пристаней на річці Стир, створення громадського простору Площа Ринок, сприяння надання пам’ятки історії будинку скульптора Голованя, створення музею міста, підготовка та знімання документального фільму про з’їзд монархів 1429 року, перенесення фокуса культурних подій з Театрального майдану до Історичного ареалу №1 та активізація площі перед Луцьким замком як головної площі міських заходів, виготовлення документації на пам’ятки архітектури місцевого та національного значення, створення кам’яної відмостки вздовж мурів Верхнього та Окольного замків, передбачення коштів на реставраційно-ремонтні роботи пам’яток, перенесення електропідстанції за межі Історичного ареалу №1, переведення вулиць Братковського та Кафедральної в пішохідний формат, створення пішохідного маршруту вздовж мурів Окольного замку, винесення паркування приватного транспорту за межі Історичного ареалу, створення велосипедно-пішохідного маршруту через міст над річкою Стир від вулиці Замкової до території Боратинської громади, озеленення території.
Свої пропозиції та зауваги до проєкту стратегії висловили, зокрема, директор департаменту економічної політики міськради Борис Смаль, краєзнавець, дослідник історії Волині Петро Троневич, директор заповідника «Старий Луцьк» Віктор Баюк, керівниця управління туризму та промоції міста Катерина Мойсіюк, заступник Луцького міського голови Валентин Хаймик, викладач Луцького національного технічного університету Павло Мазилюк, очільник ГО «Семиярусна гора» Любомир Дмитришин і депутат міськради Михайло Наход.
Читати ще: Сюжет із повсякдення лучан 400 років тому
«Прийнято Закон «Про охорону культурної спадщини», визначено пам’ятки, є низка різноманітних документів, які охороняють історичну територію та пам’ятки. Але на сьогодні все це не діє або діє дуже погано. Сьогодні від синагоги до Домініканського монастиря не можна пройти. Зараз там городи, двори, огорожі. Проблем надзвичайно багато, зокрема самозахоплення землі, самовільне будівництво в старій частині міста… Так, стратегію розвитку історичного кварталу потрібно приймати. За потреби ми її доопрацюємо», – наголосив краєзнавець Петро Троневич.
Керівниця управління туризму та промоції міста Катерина Мойсіюк додала, що історичний квартал не повною мірою використовує свій потенціал.
«Ми маємо значну кількість пам’яток, але вони не дарують повноцінний туристичний досвід. В історичному кварталі відсутня інфраструктура, наприклад, сервіси, заклади, доступні та комфортні простори для перебування людей. Додається проблема лінійності туристичних маршрутів.
На мою думку, принципове питання, на яке варто було би звернути увагу: обговорення та пропозиції напрацьовувалися в основному в фаховому середовищі на рівні інституцій, але нам потрібно створити документ, який буде не просто реалізовуватися структурними підрозділами Луцької міської ради. Дуже важливо цей документ донести до людей і зробити ще низку обговорень, щоб люди, які проживають в історичному кварталі, які там працюють, розуміли, для чого це. Ще варто звернути увагу на більш збалансований просторовий розподіл», – прокоментувала Катерина Мойсіюк.
Урешті учасники громадських слухань вирішили, що проєкт Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька потребує доопрацювання.
Із теперішнім варіантом проєкту стратегії можна ознайомитися за посиланням.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
