Джерело: www.unian.ua
На думку автора, європейці мають “терміново шукати шляхи організації власної оборони на випадок, якщо Трамп ухилиться від своїх зобов’язань”.
Про це пише у колонці для видання The Guardian Пол Тейлор – журналіст, старший запрошений науковий співробітник Європейського центру політики. Він зауважив, що країни Європи вже взяли на себе відповідальність за підтримку України – фінансово й політично. Після вже чотирьох років повномасштабної війни багато хто з європейських лідерів почав визнавати, що Україна є військовим і технологічним активом для європейської оборони, а не тягарем чи фактором ризику, пише автор.
“Назвавши НАТО “паперовим тигром”, а європейських союзників “боягузами” за те, що вони не підтримали американо-ізраїльську війну проти Ірану, Трамп підірвав авторитет альянсу. Оголошення про часткове виведення військ з Німеччини, а також погрози подальших скорочень і можливих санкцій проти європейських урядів, які відмовилися надати свої бази або повітряний простір для операції “Епічна лють”, змушують європейських лідерів думати про немислиме”, – зауважив Тейлор.
За його словами, європейські країни переосмислюють свою безпеку з огляду на потенційне майбутнє без американської підтримки, оскільки більше не можуть бути впевнені у Штатах. Європейські військові стратеги збентежені непередбачуваністю Трампа.
На тлі цих подій Німеччина вперше з часів Другої світової війни оприлюднила свою військову стратегію, де поставила мету стати найсильнішою армією звичайних збройних сил у Європі до 2039 року. Водночас Франція розпочала переговори з сімома країнами щодо розширення свого ядерного стримування на європейських партнерів.
“Хоча європейські уряди й збільшують видатки на оборону, у короткостроковій перспективі вони не можуть відтворити ключові можливості, які забезпечують США, такі як супутникова розвідка, спостереження та рекогносцировка, протиповітряна та протиракетна оборона, а також повітряна логістика. Вони також не мають систем управління та логістики, необхідних для проведення масштабної військової мобілізації без участі США в рамках НАТО”, – пише колумніст.
Переозброєння Європи та інші викликиПроцес переозброєння Європи стикається з викликами через війну в Ірані. Конфлікт на Близькому Сході значною мірою виснажив запаси США, і тепер країнам Європи приходять повідомлення про те, що замовлені в американських оборонних підрядників ракети, далекобійні системи та боєприпаси затримуються – на них, можливо, доведеться чекати ще кілька років.
Пол Тейлор вважає, що такий розвиток подій мав би підштовхнути європейську оборонну промисловість, однак виробники зброї в Європі вже працюють на повну потужність, маючи при цьому мало можливостей для задоволення дедалі більш зростаючого попиту.
“Отже, Європа стикається з подовженням періоду вразливості через зменшення підтримки з боку США, політичну невизначеність та значні прогалини в потенціалі”, – підсумовує автор.
Ці дилеми мають стати головними питаннями порядку денного наступного саміту НАТО. Він має відбутися в літку у Турецькій Анкарі. Проте європейські лідери не захочуть відкрито говорити про свою стратегічну вразливість у присутності Трампа, вважає колумніст. На думку Тейлора, вони можуть побоюватися, що це спонукатиме імпульсивного американського лідера покинути переговори.
“Не маючи впевненості, наскільки вони ще можуть покладатися на США, європейці повинні готуватися до поступового перейняття на себе перевірених часом командних структур НАТО, планування оборони та проведення спільних навчань. Якщо це можливо, НАТО має зберегти посаду Верховного головнокомандувача Обʼєднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR), щоб уособити міцний зв’язок із ядерними та звичайними збройними силами США – ключовим фактором стримування Росії”, – додає Тейлор.
На його думку, європейці мають “терміново шукати шляхи організації власної оборони на випадок, якщо Трамп ухилиться від своїх зобов’язань”. Навряд чи така структура буде зосереджена в ЄС, з огляду на принцип одностайності блоку та брак військового досвіду, вважає автор. Крім того, ключові союзники, як Велика Британія, Норвегія, Туреччина та Канада, не є членам ЄС.
“Якщо США залишаться осторонь, європейський оборонний союз на чолі з Францією, Німеччиною та Великою Британією, підтриманий ресурсами НАТО та ЄС, з ключовою роллю Польщі та України, є найсильнішим варіантом для вразливого континенту”, – констатує Пол Тейлор.
Трамп і ЄвропаТрамп не раз критикував європейські країни з різних приводів – від війни в Україні до митної політики та відмови долучитися до його війни проти Ірану.
Нещодавно Time писало, що протистояння Трампа з Європою створює додаткові ризики для України. Зокрема, видання акцентувало, що рішення президента США про виведення 5000 американських військовослужбовців з Німеччини може бути лише початком набагато масштабнішого виведення військ з Європи та скорочення поставок зброї.
Вас також можуть зацікавити новини:
- У МЗС спіймали помічника Путіна на брехні щодо України: його видало лиш одне слово
- Rheinmetall готовий виробляти для України до 100 тисяч далекобійних снарядів на рік
- Євросоюз готується до потенційних перемовин із Путіним щодо війни в Україні, – FT
