У Луцьку близько сотні людей провели акцію протесту проти ухвалення нового Цивільного кодексу в нинішній редакції. Учасники вимагали, щоб із проєкту вилучили норми, які можуть сприяти корупції та дискримінувати людей, а також вимагали громадського обговорення. 28 квітня український парламент розглянув і проголосував за основу новий проєкт ЦК, зареєстрований лише 9 квітня. Громадські експерти відзначили, що частина норм загрожує прозорості у державній політиці, та пропонують змінити їх до другого читання.
Марш-протест щодо Цивільного кодексу відбувся 9 травня на у центрі Луцька.
Близько сотні протестувальників проти ухвалення нового ЦК в нинішній редакції зібралися на Театральному майдані обласного центру Волині, а згодом пройшли колоною до Луцької міської ради. Зініціювала акцію координаторка ГО «Інсайт» Яна Лис. Учасники заходу тримали плакати із написами «Новий Цивільний кодекс зробить гірше всім», «Руки геть від прав людини», «Я люблю жінок і ненавиджу дерибан землі», «Зупинити 15150» та інші.
28 квітня 2026 року український парламент розглянув новий проєкт ЦК №15150, зареєстрований лише 9 квітня. У той же день сесійна зала проголосувала за його основу.
Юристи YouControl проаналізували, що частина норм цього проєкту загрожує прозорості у державній політиці, та пропонують змінити їх до другого читання.
Зокрема, це стосується статті 328, яка закріплює так зване «право на забуття». Відповідно до неї фізична особа може вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних з тієї причини, що вона начебто «втратила суспільний інтерес». Також виокремили статті 321, 332 та 336, що визначають: обробка даних щодо цифрового образу юридичної особи можлива лише за її згодою. Мова, наприклад, про відкриті нині дані: інформацію із судреєстрів, бази НАЗК.
Юристи YouControl виділили і статтю 337 – «Право на інформаційний спокій». Ризикові контрагенти зможуть вимагати від журналістів-розслідувачів та реєстрів припинити публікацію розслідувань чи видачу інформації про борги, обґрунтовуючи, що суспільна увага порушує їхній «інформаційний спокій».
Українські громадські організації та інші спостерігачі теж висловили численні зауваження до проєкту. Зокрема, були занепокоєння щодо юридичного визначення сім’ї як союзу «між жінкою та чоловіком» й інших моментів, які можуть послабити права людини. Фахівці наголосили: у Цивільному кодексі на 800+ сторінок є ще чимало небезпечних тлумачень, які варто негайно виправляти. Вони закликали громадськість, бізнес, медіа до активної позиції.
9 травня увагу до пасток у Цивільному кодексі привертали учасники акції протесту у Луцьку. Близько сотні людей прийшли з плакатами, а також зверталися до перехожих з меганофоном.
Спершу на мітингу виступила регіональна координаторка ГО «Інсайт» та організаторка маршу-протесту Яна Лис:
«Дуже багато положень в Цивільному кодексі дискримінують різні соціальні групи населення. Вони дискримінують жінок, дітей, військових. Сприяють дерибану землі.Проблема Цивільного кодексу в тому, що його прийняла кулуарно влада,не порадилася з людьми. І щоб ви розуміли, чому ми сюди вийшли, – тому, що ми хочемо, щоб після прийняття в першому читанні оцього незрозумілогофорс-мажорного проєкту, не було так, як зараз влада оголосила,що вони через 21 день приймають його в другому читанні. Нереально за 21 день внести в нього правки! Ми вимагаємо, щоб Цивільний кодекс, який має впливати на життя всіх українок і українців, має прийматися лише після великого громадського обговорення!».
Учасниця акції простесту Уляна згадала Радянський Союз:
«Поки що держава вводить цей цивільний кодекс, називаючи його євроінтеграцією. Насправді ми робимо величезне відкочування у бік Росії і в бік Радянського Союзу. Ми – не ми, але наші родичі, наші предки, родини, вони так боролися за те, щоб вилізти з цьогоРадянського Союзу. І що ми маємо в результаті? Ми повертаємось назад. Особисто я і всі ми проти того».
Виступила також регіональна координаторка організацій «Позитивні жінки», «ВОНА» та «Ліга Life Україна»Ірина Імєльянова:
«Я тут як жінка, я тут як мати… Я пів життя прожила в Радянському Союзі. В 16 років мене вже тягали на допити в КГБ УССР. Ви знаєте, це настільки було страшно – я не можу допустити, щоб ми назад повернулися туди, де не було сонця, не було тьми, не було свободи».
Звернувся до людей і учасник акції протесту Вільгельм:
«Я студент, мені 18 років… Я не хочу жити в країні, яка працює проти мене. Я не хочу, аби наша країна йшла назад у розвитку. Не хочу жити «русскім міром». Я не хочу цього ні для себе, ні для своїх дітей, ні для правнуків».
Марина Гавенко, сексологиня, засновниця та керівниця ГО «Не пошепки» звернула увагу на права жінок:
«Перша хвиля такого протесту пройшла онлайн, тому що в Цивільному кодексі була така дуже «прекрасна» позиція, що жінці, якій виповнилося 14 років у випадку вагітності або народження дитини, суд може сказати, щоб вона виходила заміж. Це повно нісенітниця… У нас вступ у статеві стосунки дозволено з 16 років то вони цим кодексомхотіли прикрити насильство сексуальне та педофілію. Коли відбулася хвиля протесту в онлайні, цю правку прийняли. Але залишили дуже багато інших, які дискримінують права людини, які насаджують насильство, які будуть його покривати. І ось це питання доброзвичайності – це дуже розмите поняття, яке дає велике поле для маніпуляції, зокрема насильниками».
Після завершення мітингу поліція склала щодо організаторки заходу Яни Лис адміністративний протокол «за проведення несанкціонованого заходу» (ст. 185-1 КУпАП – порушення порядку організації або проведення зборів, мітингів). Лис зазначила в протоколі, що вона з цим не погоджується, оскільки завчасно передавала заяву про акцію міській раді.
