Російські війська продовжують просуватися в бік Слов’янська, останнього великого населеного пункту в Донецькій області, що межує з Харківською. Відстань до міста становить лише 15–20 км, що дозволяє здійснювати атаки з використанням авіації та дронів. У зв’язку з цим адміністрація міста обмежила рух громадського транспорту в деякі райони.
Сергій Загородний, водій маршрутного автобуса в Слов’янську, зазначає, що попри небезпеку, його маршрут продовжує працювати. Пасажирами переважно є пенсіонери, які потребують транспорту для відвідування банків, лікарень та дач. За його словами, населення міста зменшилося майже вдвічі з початку війни, що негативно вплинуло на пасажиропотік.
Загородний дотримується розкладу, сподіваючись, що рейс пройде без інцидентів. Перед виїздом він хреститься, адже його маршрут неодноразово потрапляв під обстріл. Наразі в мікрорайоні «Східний», найближчому до фронту, громадський транспорт не курсує через постійні обстріли.
«На моєму маршруті обстрілів не було, але наша машина вже підпадала під обстріл, і були постраждалі», – розповідає водій.
Ситуація в Слов’янську змінюється щодня, і не в кращу сторону. Нещодавно російські війська скинули авіабомби на центр міста. У зв’язку з цим Загородний пройшов курс медпідготовки для надання першої допомоги пасажирам у разі поранень.
Жителі мікрорайону «Східний» виступають проти скасування автобусних рейсів. Вони зібрали підписи, щоб повернути транспорт. Місцеві жителі, які не мають автомобілів, не можуть дістатися до роботи, лікарні чи банкоматів.
«У нас багато людей працює, і навіть пенсіонерам важко дістатися до лікарні», – зазначає Лариса, жителька Слов’янська.
Інші жителі також висловлюють бажання відновити хоча б часткове обслуговування громадського транспорту. Вони готові до компромісів, аби мати можливість виїжджати на роботу.
Маршрутка Загородного залишається популярною, і пасажири продовжують користуватися нею, незважаючи на загрози. Анатолій, один з пасажирів, розповідає про городні роботи, які тривають, незважаючи на військові дії.
«Знайшли час, підготували землю під помідори», – ділиться він.
Тетяна, яка їде з магазину, говорить про квіти, які купила для прикрашання свого двору. Вона висловлює надію на краще майбутнє, незважаючи на постійні загрози з боку російських дронів.
Анатолій переконаний, що Україна не віддасть контроль над містами Донецької області, які залишаються під контролем Києва. Він вважає, що втрата Слов’янська стане великою трагедією для країни.
«Якщо ми поступимося цими містами, ворог не зупиниться», – підкреслює Анатолій.
Загородний зазначає, що незважаючи на військову обстановку, місто продовжує жити. Транспорт, аптеки, медичні заклади та ринки функціонують.
Проте багато жителів Слов’янська планують залишити місто. Оксана та Валерія, які виїхали в 2022 році, намагаються вмовити свою бабусю покинути небезпечну зону.
«Ми самі виїхали, а бабусю не можемо вмовити», – розповідає Оксана.
У сусідньому Лимані, де російські війська наблизилися ще ближче, люди змушені жити в підвалах, оскільки виходити на вулицю небезпечно. Світлана, яка вийшла з Лимана, прагне знайти безпечніше місце.
Слов'янськ залишається під тиском російських військ, але місцеві жителі продовжують вести повсякденне життя, незважаючи на загрози. Громадський транспорт функціонує, проте багато людей планують виїзд через небезпеку.
