Головна Новини Країни Скільки українців підтримує розрив із російською церквою – опитування

Скільки українців підтримує розрив із російською церквою – опитування

14
0

0:00 / 0:00 В українському суспільстві сформувався чіткий і масовий запит на захист національного інформаційно-духовного простору та обмеження діяльності релігійних інституцій, які зберігають канонічні чи організаційні зв’язки з державою-агресором.  Результати соціологічного моніторингу демонструють високий рівень консолідації громадян довкола питань національної безпеки у релігійній сфері. Незалежно від особистих конфесійних уподобань чи регіону проживання, 79% опитаних українців”, — повідомляє: ua.news

0:00 / 0:00

В українському суспільстві сформувався чіткий і масовий запит на захист національного інформаційно-духовного простору та обмеження діяльності релігійних інституцій, які зберігають канонічні чи організаційні зв’язки з державою-агресором. 

Результати соціологічного моніторингу демонструють високий рівень консолідації громадян довкола питань національної безпеки у релігійній сфері. Незалежно від особистих конфесійних уподобань чи регіону проживання, 79% опитаних українців (57% цілком і 22% скоріше) твердо переконані, що держава не просто має право, а зобов’язана жорстко регулювати діяльність релігійних організацій, якщо їхні дії загрожують державному суверенітету чи порушують чинне законодавство. 

Крім того, 62% респондентів безпосередньо підтримують ідею повної законодачої заборони інституцій, керованих із рф. Що стосується Української православної церкви (під керівництвом митрополита Онуфрія), то 80% громадян вимагають від неї негайного і безкомпромісного розриву будь-яких зв’язків із Російською православною церквою. Повну заборону УПЦ через її поточну позицію схвалюють 57% опитаних, а запровадження персональних державних санкцій проти митрополита Онуфрія підтримують 67% респондентів.

Паралельно соціологи зафіксували стрімке зростання запиту на загальну українізацію церковного життя. Зокрема, 70% громадян вважають, що єдиною мовою богослужінь у храмах повинна бути українська, і лише 24% виступають за збереження традиційних для окремих конфесій мов (наприклад, церковнослов’янської). Важливі зміни відбулися і в календарі релігійних свят: наразі вже 51% українців святкують Різдво Христове виключно за новоюліанським календарем — 25 грудня, ще 21% опитаних відзначають його двічі (25 грудня та 7 січня), і лише 18% залишаються прихильниками старої традиції святкування виключно 7 січня. Історичний факт створення у 2018 році Православної церкви України (ПЦУ) позитивно оцінюють 60% населення країни.

Попри запеклі дискусії на загальнонаціональному рівні, реальна релігійна толерантність в українських громадах залишається зразковою. Переважна більшість респондентів — 88% — чітко заявили, що ні вони особисто, ні їхні найближчі родичі ніколи не зазнавали жодних утисків, дискримінації чи переслідувань через свої релігійні переконання чи світогляд. При цьому 68% опитаних оцінюють поточний рівень свободи віросповідання в Україні як дуже або скоріше високий. Характерно, що 74% українців описують відносини між вірянами різних церков у своїх конкретних населених пунктах як абсолютно спокійні, добросусідські або дружні, хоча при оцінці ситуації в масштабах усієї держави 44% опитаних теоретично припускають наявність певної загальної напруженості.

У питанні власної релігійної самоідентифікації структура українського суспільства розподілилася таким чином:

  • Найбільша група респондентів (26%) ідентифікують себе як «просто православні», не пов’язуючи власну віру з жодним конкретним патріархатом чи релігійним центром.

  • До Православної церкви України (ПЦУ) себе відносять 22% опитаних громадян.

  • Категорію «віруючі без конкретної конфесії» обрали для себе 16% респондентів.

  • Переконаними атеїстами назвали себе 11% учасників телефонного опитування.

  • Прихильниками УПЦ (Московського патріархату) залишаються 10% опитаних.

  • Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ) своєю релігійною домівкою назвали 7% громадян.

Дослідження також виявило глибоке розмежування у рівні довіри українців до лідерів різних релігійних конфесій. Рейтинг очолює предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, якому висловлюють довіру 47% опитаних (середня оцінка становить 3,0 бали за 4-бальною шкалою). Глава УГКЦ архієпископ Святослав також отримав високу середню оцінку 3,0 бали, хоча 62% респондентів зазначили, що не знають його взагалі. Схожа ситуація і з Вселенським Патріархом Варфоломієм: його оцінка становить 2,8 бали, але 59% українців з ним не знайомі. Рівень довіри до Папи Римського (у тексті опитування згадується як Лев XIV) становить 41% при 27% недовіри (оцінка 2,6). Очільник УПЦ МП митрополит Онуфрій має низький показник 2,3 бали, а абсолютним аутсайдером суспільних симпатій очікувано став очільник РПЦ патріарх Кирил, якому відкрито недовіряють 78% громадян України, оцінивши його діяльність на мінімальні 1,1 бали.

Про це повідомив генеральний директор соціологічної служби Rating Group Олексій Антипович під час офіційної презентації результатів масштабного всеукраїнського дослідження «Оцінка релігійної ситуації в Україні», яка відбулася в пресцентрі інформаційного агентства «Укрінформ».

Служба зовнішньої розвідки рф звинуватила Європейський Союз у спробах витіснити Російську православну церкву з Вірменії та розірвати її історичні релігійні зв’язки з москвою.

Колишній настоятель одного з храмів УПЦ Московського патріархату у Дніпрі проведе 10 років за ґратами за розбещення власних неповнолітніх доньок та виготовлення дитячої порнографії. 

Читай нас у Telegram та Sends

Завантажуй наш додаток




реклама у Нововолинськ